Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №697/655/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/493/26 Справа № 697/655/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Деревенський І. І. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2026 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бовшика М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 08 березня 2026 року о 00:05 год. в м. Канів по вул. Захисників України, 8, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем марки Dacia Logan, н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження освідування на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в медичному закладі Канівської БЛ та на алкотестері Драгер, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису - бодікамеру БК 9666758, 966734, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі-ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі у звя`зку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що його підзахисний не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи та копію оскаржуваної постанови отримав лише 11.06.2026.

Вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не надав належної оцінки доказам на які послався та не правильно застосував норми матеріального права.

Вказує на те, що в протоколі не зафіксовано, які саме ознаки алкогольного сп`яніння зафіксовані у ОСОБА_1 .

Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвержували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Стверджує, що вади мови, які зафіксовані у ОСОБА_1 , не мають жодного відношення до стану алкогольного сп`яніння, а є наслідком порушення під час виконання бойового завдання.

Приводить свою версію подій, за якою 07.03.2026 близько 23 години ОСОБА_1 знаходився вдома за адресою м. Канів вул. Олега Кошового, 6. Вирішив разом з дружиною скупитися до святкування жіночого свята 8 березня в магазині, що був неподалік. Повертаючись пішки додому, враховуючи, що в цей час була повітряна тривога, вони сіли в припаркований біля під`їзду автомобіль, яким користується ОСОБА_1 . Мали намір їхати до найближчого місця укриття. Вони з дружиною приймали рішення їхати чи йти до дому, або рухатися до укриття, чи перечекати повітряну тривогу в автомобілі. У цей час ОСОБА_1 , сидячи в автомобілі, випив пляшку пива. Коли сиділи в автомобілі поряд проїхав ще один автомобіль і припаркувався неподалік, водій якого вибіг з автомобіля і побіг до під`їзду. Через дві - три хвилини під`їхав до ОСОБА_1 та дружини, що знаходилися в автомобілі, поліцейський автомобіль із нього вийшли поліцейські, котрі почали стверджувати, що ОСОБА_1 рухався автомобілем. ОСОБА_1 з дружиною намагалися пояснити, що вони рухалися не на автомобілі, але поліцейські постійно перебивали і намагалися довести, що автомобілем керував ОСОБА_1 . Пояснень не хотіли слухати. Поліцейські стверджували, що повинен надати документи та те, що ОСОБА_1 зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Стверджує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено вимоги ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України. Також зазначає, що як вбачається з відеозапису, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, складалися не в присутності ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв`язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.

Заслухавши пояснення захисника Бовшика М.Ю., який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею було дотримано.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№609032 від 08 березня 2026 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.

Цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Не зазначення у протоколі ознак алкогольного сп`яніння, що були виявлені поліцейськими у ОСОБА_1 , не є безумовною підставою для визнання фактичних даних такого протоколу недопустимими доказами.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.

Рапорт-повідомлення зі служби 102 від 08.03.2026

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка хода.

Рапорт старшого інспектора старшого інспектора СРПП відділення поліції №1 (м. Канів) Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській капітана поліції Горяного В.О.

Окрім того, судом першої інстанції наданий аналіз відеозаписам з нагрудних бодікамер поліцейських, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці так і в медичному закладі, а також відмовився від отримання копії протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Апеляційним переглядом встановлено, що суддею районного суду відповідно до ст. 252 КУпАП, обставини адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд відкидає доводи апелянта про порушення права на захист ОСОБА_1 через не роз`яснення тому прав.

Частина ч. 4 статті 256 КУпАП передбачає обов`язок особи, що складає такий протокол, роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Разом з тим, апеляційний суд відзначає, що права, що перелічені в ст. 268 КУпАП, передбачають їх використання під час розгляд справи, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, оскаржити постанову по справі.

За таких обставин, відсутність зафіксованих даних про роз`яснення особі її прав під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, котрий за своєю природою та змістом не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не спричиняє зміни прав чи обов`язків особи, не тягне за собою безумовне закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У цій справі апеляційний суд виходить з того, що наведене апелянтом порушення права на захист не призвело до отримання доказів, в апеляційній скарзі не порушується питання про не додержання гарантій справедливого розгляду обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми закону, наведені апелянтом, не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Суд зазначає, що коли сторона вимагає скасування судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час провадження у справі, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й переконати, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході провадження.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а отже на нього не може бути накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП свого підтвердження не знайшли.

Обставини вчинениого правопорушення уповноваженою особою патрульної поліції були встановлені, виходячи, зокрема й з пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Зі згаданого відеозапису з нагрудної відеокамери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував, що він керував транспортним засобом.

За таких обставин, апеляційний суд виходить з того, що ОСОБА_1 у даному випадку є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Поновити захиснику Бовшику М.Ю. строк апеляційного оскарження постанови судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Бовшика М.Ю. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2026 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук