Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №564/2346/26 — Рівненський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року

м. Рівне

Справа № 564/2346/26

Провадження № 22-ц/4815/1596/26

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді – Шимківа С.С.,

суддів: – Боймиструка С.В., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв"язку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року (постановлену у складі судді Грипіч Л.А., повний текст ухвали складено 16 червня 2026 року) про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів, –

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів.

При подачі позову до суду ОСОБА_1 одночасно було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову на: квартиру однокімнатну, загальна площа 53.4 кв. м, житлова площа 21.6 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 791682380000, автомобіль марки ТЗ Lexus, модель RX450H, легковий, рік виробництва 2019, vin: НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , колір білий, корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальність "Евентіка", код ЄДРПОУ 45806831, де ОСОБА_2 є засновником, статутний внесок 4000 грн (100%).

Заяву обґрунтовувала тим, що існує необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 з метою уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів - відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не виконує судовий наказ і не сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей. Заборгованість по сплаті аліментів виникла в період з листопада 2023 року по червень 2026 року.

В цей час, відповідач має значні доходи, отримує заробітну плату на ТОВ "Смарт Буд Солюшинс", зареєстрований фізичною особою-підприємцем, є засновником та директором ТОВ "Евентіка" код ЄДРПОУ 45806831.

Тривале свідоме невиконання відповідачем судового наказу про сплату аліментів призводить до значного фінансового навантаження на позивачку при утриманні неповнолітніх дітей самотужки.

Неодноразові звернення до відповідача з проханням здійснювати оплату аліментів на дітей призводить лише до агресії, сварок, маніпуляціями дітьми під час його спілкування.

Вчинення дій щодо продажу майна та майнових прав на користь третіх осіб спричинить негативні наслідки для позивача у вигляді неможливості виконання рішення суду або значного ускладнення його виконання, що в свою чергу, не забезпечить виконання завдання й досягнення мети цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених прав позивача.

Разом з тим, після подання позовної заяви відповідач при спілкування з неповнолітніми дітьми здійснює психологічний тиск на них з метою, щоб позивач відмовилася від позову.

Таким чином, дійсно існує реальна загроза невиконання чи неповного виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем можуть бути вчинені дії спрямовані на відчуження майна та майнових прав.

Просить оскаржувану ухвалу місцевого суду скасувати та задовольнити подану нею заяву про забезпечення позову.

14 липня 2026 року ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якій покликається на законність оскаржуваної ухвали, просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Як роз`яснено Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року у справі 640/13156/18 (61-7314св19) при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом першої інстанції, з урахуванням вищезазначених критеріїв, повною мірою здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі.

Доданими до заяви про забезпечення позову доказами не доведено, що права позивача можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реального наміру відповідача відчужити все своє майно та бажання навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме в вибраний позивачем спосіб.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 16 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2026 року.

Головуючий-суддя Шимків С.С.

Судді: Боймиструк С.А.

Хилевич С.В.