Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №179/118/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 28 липня 2026 р.

Справа: №179/118/26

Суддя: Хромова О. О.

Справа № 179/118/26

Провадження № 2/755/5857/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30 квітня 2010 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату звернення до суду подружжя разом не проживає, шлюбні відносини припинено, спільного господарства не ведуть. Сторони перестали розуміти та любити одне одного, з`явилися розбіжності в поглядах на сімейне життя, виховання дитини та ведення побуту. Шлюб носить формальний характер, подальше спільне життя, примирення та збереження сім`ї неможливе та суперечить інтересам сторін.

З огляду на викладене просила розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 квітня 2010 року Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 92, змінити прізвище позивача на дошлюбне - « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 30 січня 2026 року справу передано на розгляд до Дніпровського районного суду міста Києва за підсудністю.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 07 травня 2026 року на

10 год. 10 хв. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

07 квітня 2026 року (вхід. від 29 квітня 2026 року № 25324) до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука О.О., про розгляд справи без участі позивача.

07 травня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 30 червня 2026 року на 10 год. 40 хв.

30 червня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 29 липня 2026 року на 10 год. 10 хв.

29 липня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві розгляд справи просила здійснювати без її участі. Також у заяві від 07 квітня 2026 року (вхід. від 29 квітня 2026 року № 25324) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук О.О., справу просив розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі, що двічі надсилався на адресу місця проживання відповідача як внутрішньо переміщеної особи, повернувся до суду не врученими з відміткою оператора поштового зв`язку «Укрпошта» про причини повернення - «за закінченням встановленого терміну зберігання», про що свідчить інформація сервісу «Трекінг» оператора поштового зв`язку «Укрпошта».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі

№ 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі

№ 24/260-23/52-б).

Верховний Суд у постанові від 11 червня 2021 році у справі № 2-6236/11 сформулював висновок, за яким у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 30 квітня 2010 року серії НОМЕР_1 , виданого Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, 30 квітня 2010 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 30 квітня 2010 року в Книзі реєстрації шлюбів складено відповідний актовий запис № 92. Прізвище чоловіка після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », дружини - « ОСОБА_1 ».

Зі свідоцтва про народження від 07 липня 2011 року серії НОМЕР_2 , виданого Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганській області, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , про що 07 липня 2011 року в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис № 189. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що на даний час сторони подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливі та суперечать інтересам позивача.

Відповідно до частини десятої статті 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті

21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105, частиною першою статті 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до положень статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

При укладенні шлюбу ОСОБА_1 змінила своє прізвище, тому в позовній заяві просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, наявні правові підстави для зміни прізвища позивача на дошлюбне, зокрема з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_4 ».

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, статтями 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 259, 263 - 265, 274, 279, 280-282, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 30 квітня 2010 року Кам`янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 92, - розірвати.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 її дошлюбне прізвище - « ОСОБА_4 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3 , адреса місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Хромова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua