Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №676/7410/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/7410/25

Провадження № 33/820/634/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сохи Вадима Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сохи Вадима Васильовича на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду, 14 вересня 2025 року о 09 год. 36 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 291 км 300 м, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в закладі охорони здоров`я КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, результат тесту становив 0,723 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Соха В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.

Стверджує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, чим порушив норми матеріального і процесуального права.

Вважає, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 лікарем в закладі охорони здоров`я було проведено з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки на відеозаписах, наявних в матеріалах справи, не зафіксовано, як саме лікар вставляє мундштук у прилад.

На думку адвоката, місцевим судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки відмовлено в його клопотанні про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою останнього.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сохи В.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши її доводи, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема, даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453507 від 14 вересня 2025 року, з якого вбачається, що 14 вересня 2025 року о 09 год 36 хв на автодорозі Житомир-Чернівці 291 км 300 м водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд за згодою останнього проводився в КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня», результат тесту становив 0,723‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що у ОСОБА_1 спостерігалися ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився за допомогою приладу Alcotest Drager 7510, результат тесту – позитивний, 1,24‰ (а.с. 4);

- роздруківки з приладу Alcotest Drager 7510 № ARLM - 0348 від 14 вересня 2025 року, якою підтверджується, що концентрація парів спирту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 на момент проходження огляду становила 1,24‰ (а.с. 5);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14 вересня 2025 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня» у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 6);

- висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14 вересня 2025 року, складеного лікарем ОСОБА_2 з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду становив 0,723‰ (а.с. 7);

- рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 2 БУПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району від 14 вересня 2025 року, з якого вбачається, що 14 вересня 2025 року о 09 год 36 хв працівниками поліції, було зупинено «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку із порушенням ним п. 2.3 «в» ПДР. Під час спілкування з останнім у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Тому, водію було запропоновано пройти огляд на визначення такого стану. Огляд, за згодою ОСОБА_1 , проведено в закладі охорони здоров`я лікарем-наркологом. Результат позитивний. У зв`язку з цим, щодо нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 10);

- відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що поліцейські зупинили автомобіль «Skoda Octavia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням ним Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки. Під час спілкування із водієм працівники поліції помітили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки. Водій погодився пройти такий огляд. Поліцейські на місці зупинки транспортного засобу розглянули справу про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 п. 2.3 «в» ПДР, роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Надалі, працівники поліції провели його огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Alcotest Drager, попередньо впевнившись, що він готовий до використання. Результат огляду становив 1,24 ‰, з чим водій був згодний. Після цього, поліцейські запропонували йому проїхати до найближчого медичного закладу для проведення повторного огляду. ОСОБА_1 погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Надалі, водій був доставлений до КНП «Кам`янець-Подільська міська лікарня». Під час проведення огляду на визначення рівня вмісту алкоголю в видихуваному водієм повітрі лікар зазначив, що потрібно провести 2 заміри за допомогою приладу Alcotest Drager. Результат першого тесту становив 0,817 ‰. Через 20 хвилин проведено повторний тест, результат якого становив 0,723‰. Жодних скарг чи зауважень щодо результатів або процедури проведення огляду ОСОБА_1 не повідомляв. Поліцейські роз`яснили водієві, що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після цього, працівники поліції роз`яснили йому права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Надалі, поліцейські ознайомили ОСОБА_1 із протоколом про адміністративне правопорушення та іншими адміністративними матеріалами (а.с. 11).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Враховуючи сукупність наведених доказів, суд першої інстанції, розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обґрунтовано визнав його винним у вчиненні вказаного правопорушення.

Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Сохи В.В. про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є необґрунтованими.

Твердження апеляційної скарги про те, що на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції не зафіксовано, як саме лікар в закладі охорони здоров`я вставив мундштук в прилад Alcotest Drager, чим порушено процедуру проведення такого огляду, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з відеозаписів, наявних в матеріалах справи, лікар перед проведенням огляду водія на визначення рівня алкогольного сп`яніння роз`яснив останньому, що щодо нього буде проведено два тести за допомогою Alcotest Drager. Така кількість тестів необхідна для однозначного підтвердження результатів огляду. Надалі, лікар підготував прилад для проведення огляду. Коли ж він був готовий до застосування, то проінформував учасників характерним звуковим сигналом, і лише після цього лікар провів огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння. Результат першого огляду становив 0,817 ‰. Після цього, коли пройшло 20 хвилин, лікар повторно провів огляд водія на визначення рівня алкоголю у видихуваному ним повітрі. Результат другого огляду становив 0,723‰.

Крім того, як вбачається з сертифіката відповідності, прилад «АлКонт», яким було проведено огляд ОСОБА_1 , відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті повірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту (а.с. 98), а отже сумніви в його результатах у апеляційного суду відсутні.

З огляду на зазначені обставини, апеляційний суд не вбачає порушення лікарем ОСОБА_2 процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи адвоката Сохи В.В про те, що місцевим судом було порушено право ОСОБА_1 на захист, оскільки відмовлено в задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою останнього, апеляційний суд відхиляє, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівниками поліції було складено 14 вересня 2025 року. Після складання матеріалів справи поліцейські повідомили водію, що справа відносно нього буде розглядатись в Кам`янець-Подільському міськрайонному суді Хмельницької області.

20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання з метою ознайомитись з матеріалами справи. Судове засідання було відкладено на 04 грудня 2026 року.

03 грудня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання з метою укладення договору з адвокатом. Судове засідання було відкладено на 16 грудня 2025 року.

12 грудня 2025 року ОСОБА_1 заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із тим, що останній повинен повернутися до виконання посадових обов`язків до військової частини. Судове засідання було відкладено на 15 січня 2026 року.

14 січня 2026 року адвокат Соха В.В. заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із необхідністю ознайомитись з матеріалами справи. Судове засідання було відкладено на 18 лютого 2026 року.

18 лютого 2026 року адвокат ОСОБА_4 повторно заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі. Судове засідання було відкладено на 03 березня 2026 року.

03 березня 2026 року адвокат ОСОБА_4 втретє звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із відрядженням ОСОБА_1 . Судове засідання було відкладено на 18 березня 2026 року.

17 березня 2026 року адвокат ОСОБА_4 вчетверте заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 . Судове засідання було відкладено на 26 березня 2026 року.

26 березня 2026 року адвокат ОСОБА_4 вп`яте звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 . Судове засідання було відкладено на 17 квітня 2026 року.

17 квітня 2026 року адвокат ОСОБА_4 вшосте звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншій справі. Судове засідання було відкладено на 19 травня 2026 року.

19 травня 2026 року адвокат ОСОБА_4 всьоме звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою ОСОБА_1 . Судове засідання було відкладено на 09 червня 2026 року.

09 червня 2026 року адвокат ОСОБА_4 увосьме звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою. Судове засідання було відкладено на 15 червня 2026 року.

15 червня 2026 року адвокат ОСОБА_4 під час судового засідання просив відкласти розгляд на іншу дату. Судове засідання було відкладено на 22 червня 2026 року.

22 червня 2026 року адвокат ОСОБА_4 вдев`яте звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із відсутністю відповіді на адвокатський запит. Судове засідання було відкладено на 30 червня 2026 року.

30 червня 2026 року адвокат ОСОБА_4 знову, вдесяте, звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із відсутністю відповіді на адвокатський запит. Судове засідання було відкладено на 06 липня 2026 року.

06 липня 2026 року адвокат ОСОБА_4 в одинадцятий раз звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання у зв`язку із хворобою. Судове засідання було відкладено на 13 липня 2026 року.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні такого клопотання та розглянув справу без їх участі. Відмовляючи у задоволенні зазначеного клопотання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судових засідань, протягом більш ніж десяти місяців не забезпечили свою участь у судовому розгляді, неодноразово ініціювали відкладення розгляду справи, чим фактично створювали перешкоди для її своєчасного вирішення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зловживання стороною захисту процесуальними правами та, керуючись принципом розгляду справи упродовж розумного строку, а також практикою Європейського суду з прав людини, правомірно відмовив у черговому клопотанні про відкладення розгляду справи.

В апеляційній інстанції було відновлено право ОСОБА_1 як на особисту участь у судовому засіданні, так і на доведення своєї невинуватості належними та допустимими доказами. Однак, учасники справи не змогли навести переконливих доказів відсутності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист апеляційний суд відхиляє, оскільки матеріали справи свідчать, що розгляд справи неодноразово відкладався, переважно за клопотаннями його адвоката Сохи В.В. та самого ОСОБА_1 , а суд першої інстанції забезпечив їм достатній час і реальну можливість для реалізації процесуальних прав.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Сохи Вадима Васильовича – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.