Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №438/699/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 438/699/24 Головуючий у 1 інстанції: Кучаковський Ю.С.

Провадження № 22-ц/811/681/26 Доповідач в 2 інстанції: Савуляк Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря: Іванової О.О.

з участю: представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року. у справ № 438/699/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_3 в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – залишено без розгляду.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року оскаржив ОСОБА_3 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення суду надав докази, які підтверджують поважність причин пропуску строку на її подання, зокрема, перебування його на лікуванні у зв`язку із захворюваннями, що спричиняли біль, обмеження рухливості в суглобах, суттєво впливали на здатність набирати текст та формувати доводи апеляційної скарги, оскільки призводили до когнітивних порушень, моторних розладів, загальної слабкості та швидкої втомлюваності.

Крім того, у період з 01 серпня 2024 року по 18 лютого 2025 року перебіг його захворювань значно загострився.

Суд не надав належної правової оцінки причинам пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення внаслідок чого помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення його заяви.

Просить ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2026 року – скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 – задоволено частково.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року – скасовано та постановлено нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – повернуто без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 28 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 11 липня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання не з`явився ОСОБА_3 , про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Оскільки ОСОБА_3 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку в електронному вигляді судової повістки-повідомлення в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с. 237), колегія суддів вважає за можливим розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що передбачений ч. 3 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду закінчився 02 вересня 2024 року, а заявник, отримавши заочне рішення суду 13 серпня 2024 року, не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних обставин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду та неможливість подання такої заяви у період з 13 серпня 2024 року по 02 вересня 2024 року, тому перебування заявника на лікуванні у період з 22 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 року не свідчить про неможливість подання такої заяви у встановлений законом строк, що свідчить про відсутність підстав для поновлення такого.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року, з урахуванням ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 01 серпня 2024 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28 вересня 2023 року в сумі 6000 доларів США та судові витрати у розмірі 2 330,62 грн.

13 серпня 2024 року ОСОБА_3 , отримав заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року, що підтверджується в сукупності списком № Р-2-01.08.2024/351 згрупованих відправлень рекомендованих листів (а.с. 42), фіскальним чеком про відправлення рекомендованого листа (а.с. 42 зворот) та витягом з офіційного веб-сайту «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення (а.с. 56).

12 вересня 2024 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому вона надіслана на адресу суду (а.с. 13 матеріалів апеляційного оскарження, провадження 22-ц/811/2871/24).

Ухвалою. Львівського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року відмовлено у прийнятті та повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року.

18 листопада 2024 року ОСОБА_3 подав заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25 листопада 2024 року відмовлено ОСОБА_3 у поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у цій справі. Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року залишено без розгляду.

03 грудня 2024 року ОСОБА_3 повторно подав апеляційну скаргу на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті, в якому вона надіслана на адресу суду (а.с. 15 матеріалів апеляційного оскарження, провадження 22-ц/811/3709/24).

21 лютого 2025 року ОСОБА_3 повторно подав заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_3 в поновленні строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу – залишено без розгляду.

Оскільки заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року отримано ОСОБА_3 13 серпня 2024 року, враховуючи вимоги статті 284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 вересня 2024 року закінчився 02 вересня 2024 року.

Однак, повторно заяву про перегляд заочного рішення суду відповідач подав лише 21 лютого 2025 року, тобто з пропуском двадцятиденного строку з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

В заяві про перегляд заявочного рішення суду, ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про поновлення строку на подання такої, мотивуючи тим, що не мав можливості подати заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я у період з 08 серпня 2024 року по 18 лютого 2025 року.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста від 08 травня 2024 року, наданим КНП «Центральна міська лікарня міста Борислава» Бориславської міської ради, ОСОБА_3 встановлено діагноз розповсюджений псоріаз та рекомендовано стаціонарне лікування.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 2397 підтверджується, що ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Центральна міська лікарня міста Борислава» Бориславської міської ради з 22 жовтня 2024 року по 04 листопада 2024 року з діагнозом ХОЗЛ II. Бульозна емфізема легень. ЛН II. Псоріаз.

Згідно з актом дослідження стану здоров`я з 07 лютого 2025 року ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні за направленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 лютого 2025 року № 533/21.

Згідно з довідкою № 44 від 13 лютого 2025 року, виданою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 тимчасово непридатний до військової служби.

Разом з тим, матеріали справи не мітять доказів, які б підтверджували, що за станом здоров`я ОСОБА_3 не мав можливості подати заяву про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року у пеердабчений законом строк, а також перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у межах строку оскарження заочного рішення суду.

Доводи заяви про перегляд заочного рішення суду про те, що підготовку процесуальних документів ускладнило те, що поширений псоріаз та псоріатичний артрит вразили суглоби пальців, не свідчать про поважність пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки рентгенівські знімки, які заявник надав на підтвердження зазначених обставин виготовлено у лютому 2025 року, а відтак не свідчать що такі обставини існували в межах визначеного законом строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.

Крім того, у консультативному висновку від 08 травня 2024 року діагностовано лише розповсюджений псоріаз та не встановлено наявність у відповідача псоріатичного артриту на той час.

Незважаючи на те, що захворювання у ОСОБА_3 діагностовано 08 травня 2024 року, рекомендоване стаціонарне лікування розпочато лише 22 жовтня 2024 року, що дає підстави для висновку про те, що саме з цього часу розпочалося загострення захворювання та погіршення стану здоров`я відповідача, на яке він покликається як на підставу для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, а не в період встановленого законом строку для її подання.

Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у поновленні пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду, оскільки відповідачем не доведено об`єктивної неможливості подання заяви про перегляд заочного рішення у встановлений законом строк, а також не надано доказів, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення без розгляду заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 липня 2024 року в справі № 438/699/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу у зв`язку з пропуском строку на подання такої за відсутності поважних причин для його поновлення.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, постановлено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Бойко С.М.

Копняк С.М.