Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №599/820/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/820/26

н.п.2/599/550/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Снігурського В. В.,

за участі секретаря Куриляк О.Г.,

за участю позивача представника позивача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,

відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогами зменшити розмір аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2023 року вирішено стягувати з нього в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21.07.2023 року.

Однак, наразі виникла потреба у зміні розміру аліментів у сторону їхнього зменшення у зв`язку з погіршенням матеріального становища позивача та погіршенням його здоров`я.

Стан здоров`я ОСОБА_4 стабільно погіршується, починаючи з першої госпіталізації у 2014 році і до сьогодні, за цей період діагноз став хронічним та прогресуючим, що логічно випливає з частих госпіталізацій протягом 2014-2023 років, та перебування на обліку у лікаря-нарколога з 2022 року. Це унеможливлює його працевлаштування. Крім того, стан здоров`я та наявні розлади психіки унеможливлюють реєстрацію позивача як безробітного у відповідному територіальному підрозділі Державної служби зайнятості (центрі зайнятості).

У позивача в приватній власності відсутнє будь-яке рухоме майно, нерухоме майно та речові права, внаслідок відчуження якого він міг би отримати кошти, якими б у подальшому міг розпорядитись на користь сплати аліментів на утримання неповнолітньої дочки сторін. Також у позивача відсутній будь-який пасивний дохід, у вигляді доходів від передачі майна за договором оренди, ренти чи на підставі будь-яких інших відплатних цивільно-правових договорів. Наразі позивач повністю перебуває на утриманні своєї матері, не працює, тому не може сплачувати аліменти у розмірі визначеному рішенням суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити та зменшити розмір аліментів, які сплачує позивач на утримання дитини, призначивши їх у розмірі 1/8 частину від всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку.

Відповідач та представник відповідача позовні вимоги заперечили, надали відзив на позов, згідно якого вважають вимоги безпідставними, оскільки позивач з моменту розлучення не виконував свого обов`язку по утриманню дитини, добровільно матеріальної допомоги на утримання єдиної доньки не надавав.

Так, 16 серпня 2023 року рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21 липня 2023 року.

Відповідач лише протягом останніх кількох місяців почав здійснювати сплату аліментів, а до цього часу ігнорував такий обов`язок.

Представник позивача посилається на відсутність доходів, погіршення матеріального становища та стану здоров`я ОСОБА_4 як на підставу для зменшення розміру аліментів. Однак наведені обставини самі по собі не свідчать про наявність передбачених законом підстав для зменшення розміру аліментів та не можуть бути підставою для обмеження прав неповнолітньої дитини на матеріальне забезпечення зі сторони батька.

З наданих позивачем медичних документів вбачається, що він перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 25 серпня 2022 року з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

При цьому зазначені обставини виникли задовго до ухвалення рішення Зборівського районного суду Тернопільської області по цивільній справі № 599/1723/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та не є новими обставинами, які виникли після визначення розміру аліментів до моменту звернення з даним позовом. Вказані обставини зазначалися під час перегляду заочного рішення про стягнення аліментів, про що 27 вересня 2023 року ухвалою Зборівського районного суду у справі № 599/1723/23 були враховані під час постановлення судового рішення.

Більше того, перебування на обліку у лікаря-нарколога внаслідок зловживання алкоголем є наслідком особистої поведінки Позивача та не може перекладати негативні наслідки такої поведінки на неповнолітню дитину шляхом зменшення її матеріального забезпечення.

Крім цього, позивач фактично обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачка як мати зобов`язана брати участь в утриманні спільної доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Такі доводи суперечать положенням статей 180, 181 Сімейного кодексу України, відповідно до яких обов`язок щодо утримання дитини покладається на обох батьків у рівній мірі. При цьому ОСОБА_2 самостійно здійснює щоденний догляд, виховання та утримання дитини, забезпечує її житлом, харчуванням, лікуванням, навчанням та розвитком.

Відповідачка є особою з інвалідністю III групи з дитинства, що істотно обмежує її можливість щодо працевлаштування та отримання таких доходів для належного забезпечення себе та своєї доньки.

Незважаючи на це, саме відповідачка несе основний обов`язок (тягар) утримання та виховання малолітньої доньки ОСОБА_6 , яка постійно проживає разом із нею.

Зменшення розміру аліментів у даному випадку призведе до погіршення матеріального становища малолітньої дитини та суперечитиме принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, закріпленому Конвенцією про права дитини та Сімейним кодексом України.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив, що позивач та відповідач є батьками неповнолітньої ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що засвідчує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 27.02.2023 року у справі №599/295/23, яке набрало законної сили 30.03.2023 року.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2023 року у справі №599/1723/23, яке набрало законної сили 18.09.2023 року, позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_5 – ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 21.07.2023 року.

Позивач посилається на погіршення свого матеріального становища позивача та погіршенням здоров`я, вказує, що він перебуває на утриманні своєї матері ОСОБА_7 , єдиним джерелом доходу якої є пенсія за віком.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.04.2026 року (№ 1918-26-08566), інформація щодо джерел або сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб- платників податків за період з січня 2025 по лютий 2026 року на ім`я позивача - відсутня.

Згідно з довідкою від 22.04.2026 року № 1900-0212-8/18974, що видана Управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, ОСОБА_4 на обліку в управлінні як одержувач пенсії не перебуває.

Актом обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_4 від 23 квітня 2026 року № 02-22/116, складеним комісією Теребовлянської міської ради встановлено, що склад сім`ї заявника - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (мати позивача), ОСОБА_4 тимчасово не працює, а зі слів сусідів та при огляді було встановлено, що будинок в незадовільному становищі, потребує капітального ремонту.

Згідно витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно у позивача в приватній власності відсутнє будь-яке рухоме майно, нерухоме майно та речові права.

Згідно довідки КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально – небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у даному медичному закладі з 22.09.2014 по 10.10.2014; з 11.03.2015 по 20.03.2015; з 04.07.2022 по 11.07.2022; з 23.01.2023 по 31.03.2023 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Згідно з повідомленням КНП Теребовлянської міської ради “Теребовлянська міська лікарня” від 07.05.2026 року № 564 (на № 61 від 06.05.2026), ОСОБА_4 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 25.08.2022 року з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Також, згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_4 , зробленого державним виконавцем Теребовлянського відділу ДВС у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, сума заборгованості станом на 12 червня 2026 року становила 7 668,15 гривень.

Частиною 1 ст. 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів, при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

У даній справі вбачається, що матеріальний стан позивача та стан його здоров`я погіршується внаслідок зловживання алкоголем.

Зловживання алкоголем, неробочий спосіб життя та доведення себе до скрутного матеріального стану свідчить про безвідповідальне ставлення позивача як до власного життя, так і до своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, а не про погіршення матеріального стану і стану здоров`я з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що вказані обставини в жодному випадку не можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Тому, враховуючи інтереси дитини, які є пріоритетними, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Керуючись 12, 81, 264, 265 ЦПК України, ст.ст.141, 180, 182, 192 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів у зв`язку з безпідставністю позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03 серпня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський