Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №334/3921/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 20.07.2026

Справа № 334/3921/26

Провадження № 2/334/3174/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря Александрової А.С., представника позивача адвоката Сердюк Р.В. відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в особі її представника адвоката Сердюк Романа Вікторовича до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 в особі її представника адвоката Сердюк Романа Вікторовича звернувся до Дніпровського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з нього аліментів на утримання сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення позивача до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями, даний позов надійшов в провадження судді Козловій Н.Ю. Відводів, самовідводів не заявлено.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року було відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Копії ухвали суду про відкриття провадження разом з копіями долучених до позову письмових доказів направлено учасникам справи.

Скориставшись своїм правом, відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що він сплачує кошти на утримання дитини добровільно. Проте не заперечував проти стягнення з нього аліментів в розмірі частини заробітку.

Інших процесуальних дій не вчинялося.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, стягнувши з відповідача аліменти на утримання їх спільної дитини у розмірі частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення позивача до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач у судовому засіданні пояснив суду, що з часу розірвання шлюбу, він добровільно перераховував позивачці кошти на утримання сина. Не заперечує проти ухвалення рішення щодо стягнення з нього аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку.

Вислухавши пояснення представника позивача та позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Отже, матеріалами справи доведено та не спростовано сторонами по справі, що 23.03.2021р. Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), за актовим записом №235, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2024р. (справа №334/339/24) вказаний шлюб розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вищевказаному шлюбі народився син ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

На даний час матір разом з сином, зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади на матір та сина та копією паспорта та РНОКПП матері.

Батько сина (відповідач по справі) проживає окремо. Він винаймає окрему квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором оренди квартири від 01.10.2024р. та посвідкою на постійне проживання батька на території України.

Позивач стверджує, а відповідач не заперечував що він є працездатною особою. Має постійне місце роботи та отримує стабільний дохід. Таким чином, він має усі можливості утримувати сина.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідністю зі ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Позивачем надано докази того, що відповідач є батьком їх спільної дитини, тому зобов`язаний її утримувати до досягнення повноліття, однак між ними не досягнуто згоди щодо порядку участі батька в утриманні дитини.

За таких обставин, а також з урахуванням визнання позову відповідачем, тієї обставини, що вимагаються до стягнення аліменти в розмірі, що відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України можуть бути стягнуті у порядку наказного провадження, позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, розмір аліментів, що мають стягуватися на дитину, не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України належить допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 211, ч.2 ст. 247, 259, 263, 265, 268, 273, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_2 в особі її представника адвоката Сердюк Романа Вікторовича до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті (1/4) усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Держави судовий збір в розмірі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

В частині стягування аліментів рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу за один місяць.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Козлова Н. Ю.