Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №309/1054/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1054/26

Провадження № 1-кп/309/67/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1202607150000007 від 2 січня 2026 року, відносно :

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Дубове Тячівського району Закарпатської області та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше судимого, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч.1 КК України , –

За участю сторін кримінального провадження:

Прокурора ОСОБА_4

Обвинуваченого ОСОБА_3

Адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один корпус ручної осколкової гранати RGD-5 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» та один предмет «DVM», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) та запалом DVM (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв, добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 23 січня 2026 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_6 .

Так, 23 січня 2026 року ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, перебуваючи в м.Хуст по вул. Окружна, неподалік від міського кладовища №2 маючи на меті корисливий мотив, збув за грошові кошти в сумі 6000 (шість тисяч) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_6 зазначені один корпус ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один корпус ручної осколкової гранати RGD-5 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» та один предмет «DVM», які є засобами для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) та запалом DVM (виготовлений промисловим способом) які відноситься до категорії вибухових пристроїв.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/750-ВТХ від 30.01.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати RGD-5 та запал для ручної гранати з маркуванням «DVM» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/751-ВТХ від 29.01.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ-2» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Не зупиняючись на цьому, ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, діючи умисно з метою протиправного збагачення, без передбаченого законом дозволу, визначеного п.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, травматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, (далі Інструкції), незаконно придбав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один предмет з маркуванням «УЗРГМ-2» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв, та один предмет з маркуванням «УЗРГМ» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв, добре усвідомлюючи незаконність своїх дій, незаконно, з метою подальшого збуту зберігав при собі до моменту продажу 07 лютого 2026 року особі під легендованими анкетними даними ОСОБА_6 .

Так, 07 лютого 2026 року ОСОБА_3 у невстановленому досудовим розслідуванням часі без передбаченого законом дозволу, що визначений п.12 Інструкції, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, а також їх суспільну небезпечність, перебуваючи в м.Хуст по вул. Окружна, неподалік від міського кладовища №2 маючи на меті корисливий мотив, збув за грошові кошти в сумі 6000 (шість тисяч) гривень громадянину під легендованими анкетними даними ОСОБА_6 зазначені два корпуси ручної осколкової гранати Ф-1 (виготовлений промисловим способом), один предмети з маркуванням «УЗРГМ-2», який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ-2 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв та один предмет з маркуванням «УЗРГМ» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом УЗРГМ (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/1639-ВТХ від 24.02.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/1641-ВТХ від 25.02.2026 року, зазначені корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та запал для ручної гранати з маркуванням «УЗРГМ-2» у конструктивному поєднанні придатні для вибуху.

Окрім цього, 07 лютого 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку, який проводився на підставі ухвали слідчого судді Хустського районного суду в м. Хуст по вул. Косична, 93, по місцю проживання ОСОБА_3 було виявлено та вилучено один корпус гранати М-67 (виготовлений промисловим способом) та один предмет з маркуванням «Fuze M-213» який є засобом для ініціювання вибуху, а саме запалом FUZE M-213 (виготовлений промисловим способом) який відноситься до категорії вибухових пристроїв та один ручний протитанковий гранатомет RDX GO-2T (виготовлений промисловим способом).

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/1640-ВТХ від 23.02.2026 року, наданий на дослідження предмет є наступальною осколковою ручною гранатою М-67, яка відноситься до категорії боєприпасів, яка придатна до вибуху з утворенням вражаючих факторів.

Згідно висновку вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/107-26/1642-ВТХ від 20.02.2026 року, наданий на дослідження предмет є реактивним гранатометом «Bulsrike-AP», болгарського виробництва, який відноситься до категорії боєприпасів, та придатний до вибуху (пострілу) з утворенням вражаючих факторів.

В судовому засіданні ОСОБА_3 після роз`яснення йому обвинувачення, свою вину у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому розкаявся. Суду ствердив, що він перебуваючи на сміттєзвалищі на околиці с. Іза Хустського району та шукаючи металолом, знайшов мішок у якому знаходились предмети схожі на гранати та гранатомет. Цей мішок він відніс до себе додому оскільки хотів їх реалізувати. Після цього він почав питати у своїх знайомих , хто може це придбати . Одного дня до нього прийшов візуально знайомий чоловік , якому він продав два корпуси ручної гранати та два запали до них. В подальшому під час обшуку в його будинку також було виявлено та вилучено один корпус гранати та один запал а також один ручний протитанковий гранатомет .

Підсудний згідний з доказами зібраними відносно нього органами досудового слідства і вважає за недоцільне дослідження їх в судовому засіданні, так як вину у вчиненому злочині повністю визнає, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Покази ОСОБА_3 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст. 263 ч.1 КК України, за вище встановлених обставин.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.263 КК України а саме носіння, зберігання, придбання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, Суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставин, які б пом`якшували покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, .

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України – рецидив злочину .

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Судом встановлено , що вироком Хустського районного суду від 3 червня 2024 р. ОСОБА_3 засуджено за ч.4 ст. 185 КК України до п`яти років позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).

Отже суди, призначаючи остаточне покарання, повинні застосовувати правила, передбачені ст. 71 КК України, якщо злочин вчинено саме після постановлення попереднього обвинувального вироку.

Враховуючи визнання вини підсудним та щире його каяття, суд вважає за можливе при застосуванні ст. 71 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 3 червня 2024 р., який набрав законної сили .

Виходячи з обставин справи, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, враховуючи особу підсудного, а саме те, що підсудний вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, враховуючи думку прокурора та адвоката щодо необхідної міри покарання, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 у межах санкції ч.1 ст. 263 КК України, у виді позбавлення волі із визначенням остаточного покарання у порядку ст. 71 КК України враховуючи вирок Хустського районного суду від 3 червня 2024 р

Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та не дають підстав для звільнення цієї особи від відбування покарання або ж його призначення із застосуванням ст. 69 цього Кодексу. Суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання для, прикладу, зі звільненням від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, сприймалося б як таке, що не забезпечить виконання мети регламентованої ст. 50 КК України.

Речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити у порядку передбаченому ст. 100 КПК України

У кримінальному наявні процесуальні витрати, які слід стягнути з ОСОБА_3 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, враховуючи вимоги ст. ст. 131-132, 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання , а саме з 7 лютого 2026 року.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376,615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у вигляді п`яти років і одного місяця позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупності вироків до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Хустського районного суду від 03.06.2024 року один місяць позбавлення волі, і остаточно до відбуття засудженому ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді п`яти років і двох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання , а саме з 7 лютого 2026 року.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_3 залишити у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ 3565 грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/1641-ВТХ від 25.02.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ 3565 грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/751-ВТХ від 29.01.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ - 3565 грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/750-ВТХ від 30.01.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ 7131,20грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/1642-ВТХ від 20.02.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ - 3565 грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/1640-ВТХ від 23.02.2026 р.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Закарпатського НДЕКЦ - 3565 грн. 60 коп. за проведення судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19/107-26/1639-ВТХ від 24.02.2026 р.

Речові докази по справі – залишки об`єктів дослідження, які після проведення дослідження було упаковано в спец пакет експертна служба № 3662048 , спец пакет експертна служба № 2987691, спецпакет експертна служба № 2987690, спецпакет експертна служба № 5375877, спецпакет експертна служба № 4098976, поліетиленовий пакет , який опечатаний пломбою № 7550620, які приєднані до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 24 лютого 2026 р. і які знаходяться на зберіганні у кімнаті речових доказів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області після вступу вироку в законну силу – знищити.

Речові докази – чотири купюри номіналом по 500 грн. з серійними номерами МБ 3208659, АЛ 1836413, ЄН 6419750, ЕП 1337962, які упаковано в спецпакет NPU 42726 який приєднано до матеріалів справи відповідно до постанови слідчого від 24 лютого 2026 р. і які знаходяться на зберіганні у ПАТ КБ « Приватбанк» після вступу вироку в законну силу – повернути органу , що їх видав.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду ОСОБА_1