Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №185/35/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 185/35/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки адвоката Мелешко І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Павлоградської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом до відповідачки ОСОБА_2 зазначивши третьою особою Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, в якому просить: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути щомісячно з ОСОБА_2 аліменти в розмірі частик від усіх видів її заробітку на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленого позивачка посилається на те, що є донькою відповідачки та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протягом останніх років спільного проживання відповідачка систематично зловживала алкогольними напоями, вела аморальний та бродяжницький спосіб життя, повністю ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків, не приділяла уваги її навчанню, розвитку та вихованню.

У зв`язку з загрозою для життя, з грудня 2023 року вона проживає разом із бабусею ОСОБА_4 та дідусем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , і перебуває на їхньому повному матеріальному та моральному забезпеченні.

З грудня 2023 року відповідачка з нею не спілкується, її місцезнаходження невідоме, матеріальної чи моральної допомоги не надає, долею дитини не цікавиться та повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 21.10.2025 року, за місцем проживання дитини з дідусем та бабусею створено належні та комфортні умови для проживання й розвитку.

На підставі викладеного просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неї - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх видів її заробітку (доходу) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , на її утримання, до досягнення позивачем повноліття, де мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що її мати зловживає алкоголем, її життям не цікавиться. Останні три роки вона живе у бабусі ОСОБА_4 і за цей час вона бачила свою мати тільки один раз. Останнім часом мати взагалі перестала виходити з нею на зв`язок. Мати отримує її пенсію по втраті батька, але половину пенсії забирає собі, а десь з вересня 2025 року взагалі не надсилає їй пенсії.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

В судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради не з`явився, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, яка є бабусею позивачки, пояснила, що її зять закінчив життя самогубством. Після цього її донька виїхала з м. Павлограда, забрала із собою дитну, але десь понад три роки тому вона забрала онуку до себе, оскільки її донька веде неправильний спосіб життя та не піклувалась про дитину. З тих пір її онука ОСОБА_6 живе з нею та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_2 не цікавиться долею дитини та не надає домпомоги на її утримання. Свідок зазначила, що ОСОБА_2 систематично зловживала алкогольними напоями та надавала Ксенії лише половину пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дали аналогічні покази та пояснили, що батьки ОСОБА_1 вели неправильний спосіб життя та у 2017 році виїхали із м. Павлограда. Останні 3 роки ОСОБА_1 живе у бабусі ОСОБА_4 та знаходиться на її утриманні. Мати дитини не відвідує дитину, не цікавиться її життям, допомоги на утримання дитини не надає. Весь тагар утримання дитини покладено на її бабусю ОСОБА_4 .

Суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, зі згоди сторони позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками значаться ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 21.06.2011.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 21.07.2023 року стверджується, що батько позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно з інформацією від 23.10.2025 лікаря-педіатра ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Зверталась за мед. допомогою у зв`язку з проф.. оглядом, вакцинацією, лікуванням у супроводі бабусі ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до характеристики, виданої директором гімназії №15, навчається у 8-Д класу, зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована та доброзичлива дитина. Вона проявляє інтерес до знань, дотримується правил поведінки, має середні результати навчання та гарні стосунки з однокласниками. ОСОБА_6 проживає з бабусею, ОСОБА_4 , яка постійно підтримує зв`язок з класним керівником та адміністрацією гімназії, приділяє належну увагу вихованню та розвитку онуки,відвідує батьківські збори,цікавиться навчальними досягненнями ОСОБА_6 .

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.02.2026, орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради вважає за доцільне позбавити гр. ОСОБА_2 батьківських прав.

Із вказаного висновку органу опіки та піклування слідує, що батько неповнолітньої дитини ОСОБА_3 помер у 2023 році. Дитина з 2023 року фактично проживає з бабусею ОСОБА_4 , яка повністю опікується її вихованням, навчанням, розвитком та відвідуванням лікарів. Мати дитини ОСОБА_2 характеризується негативно, зловживала спиртними напоями, самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не бере участі в утриманні та розвитку дитини, не цікавиться її життям і навчанням та протягом двох років не підтримує з нею зв`язок. Встановити поточне місце проживання матері службами та правоохоронними органами не вдалося. Враховуючи інформації Гімназії № 15 Павлоградської міської ради, лікаря-педіатра, Павлоградського РВП ГУНП у Дніпропетровській області, служб у справах дітей Мереф`янської міської ради Харківської області, Ужгородської міської ради, та Перечинської міської ради Закарпатської області, оскільки мати самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться навчанням, вихованням дитини, не приймає участі у її розвитку та утриманні, у дитини відсутній законний представник, враховуючи вік дитини, її думку, діючи виключно в інтересах дитини, орган опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради вважав за доцільне позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд вважає висновок органу опіки та піклування обґрунтованим, в ньому наведено достатньо підстав та аргументів, які вказують на доцільність позбавлення відповідачів батьківських прав, а також позитивного впливу такого рішення на інтереси дитини.

Статтею 150 СК України встановлено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XІІ) держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

За приписами ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наведені вище обставини свідчать про те, що відповідач як мати свідомо ухиляється від виховання дитини, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не цікавиться їх навчанням та дозвіллям, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не спілкується з дитиною й не забезпечує її матеріально.

Органом опіки та піклування у вищевказаному висновку встановлено, що відповідачка самоусунулася від виховання та піклування за донькою.

Суд вважає, що наявна винна поведінка відповідача по відношенню до дитини, що виразилося, як зазначалося вище, у її нехтуванні обов`язками як мати.

З огляду на вищевказане, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити та позбавити батьківських прав відповідача щодо позивачки.

Суд зауважує, що за ч. 2 ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язків по утриманню дитини.

Частиною 3 ст. 166 Сімейного кодексу України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частиною 2 ст. 193 СК України передбачено, що якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Вимогами ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи, що відповідачка матеріальної допомоги дитині не надає, а заявлений позивачем спосіб стягнення аліментів відповідає вимогам статей 182, 183 СК України, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн за вимогу про позбавлення батьківських прав та 1 331,20 грн за вимогу про стягнення аліментів, а всього - 2 662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 148, 150, 155, 164, 165, 166 СК України, ст. ст. 4, 13, 89, 223, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Павлоградської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав щодо її доньки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов