Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №308/2853/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2853/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Придачук О.А., за участі представника Закарпатської митниці Держмитслужби – Зубенка І.І., розглянувши протокол про порушення митних правил відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ФОП, місце проживання – АДРЕСА_1 , за ст. 485 МК України

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про порушення митних правил № 0139/UA305000/2026 від 05.02.2026 року убачається, що 02.10.2025 року до управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Закарпатської митниці від управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці надійшла доповідна записка від 02.10.2025 №15/15-03/20125 щодо опрацювання інформації уповноваженого митного органу Чехії, отриманої листом Держмитслужби від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270 (вх. митниці №18576/4/7.7-1).

Вказаним листом направлена відповідь уповноваженого митного органу Чеської Республіки №35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025 щодо результатів самостійної перевірки сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 згідно з Доповненням І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, щодо товарів, оформлених підприємствами-імпортерами.

У зазначеному листі уповноваженого митного органу Чехії зазначено, що в результаті проведеної перевірки, зокрема сертифікату з перевезення EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024, встановлено, що на запит митниці Чехії, компанія, яка зазначена в декларації постачальника заявила, що вона не видавала декларацію постачальника та що вона є явно підробленою.

Декларація постачальника (виробника) - це заява, яка підтверджує преференційне походження товару, тобто, що він виготовлений у країні - учасниці угоди про вільну торгівлю і може отримати пільги при ввезені до іншої країни – учасниці Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження і на підставі якої митницею видається сертифікат з перевезення EUR.1.

Проведеним аналізом наявних матеріалів та інформації наявної в базах даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМСУ по зазначеному факту встановлено, що 01.03.2024 року в зоні митного контролю митного поста «Виноградів» Закарпатської митниці декларантом – ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі декларанта ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), згідно відомостей зазначених в гр. 14 та 54 нижче вказаної МД, до митного контролю та оформлення, шляхом електронного декларування була подана митна декларація від 01.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000943U8 та товаросупровідні документи, в тому числі інвойс № 20231794 від 28.12.2024 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року на товар «Напівпричіп, трьохосьовий, тентовий, шторний, марки SCHMITZ, модель SCS 24/L-13.62 MB, номер шасі НОМЕР_3 ,1шт., бувший у використанні, календарний рік виготовлення: 2014».

Відправником даного товару є іноземне підприємство «Autodoprava Janda s.r.o.» (Sidliste 323, Moravsky Krumlov, 672 01, Czech Republic), а одержувачем згідно гр. 8 МД є ФОП ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вказана зовнішньоекономічна операція здійснювалась на підставі рахунку-фактури № 20231794 від 28.12.2024 року укладеного між іноземним підприємством-продавцем «Autodoprava Janda s.r.o.» та покупцем - ФОП ОСОБА_1 . Згідно графи 9, особою відповідальною за фінансове врегулювання є також ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Вищезазначений товар оформлений із застосуванням преференційного режиму (код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС, на підставі абзацу 1 частини 1 статті 29 додатка І-А “Тарифний графік України” до глави 1 розділу IV “торгівля та питання пов`язані з торгівлею” (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII.

Для підтвердження преференційного походження товару суб`єктом ЗЕД ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було надано сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року, виданий митним органом Чехії.

Згідно гр. 47 зазначеної митної декларації нараховано та сплачено ПДВ в сумі 47 796,06 грн. Як підставу для нарахування преференційної ставки мита в гр.36 МД зазначено код преференції – 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка I-A «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]).

У графі 44 МД під кодом – 0954 (Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR. 1)) зазначено документ EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року.

Оскільки сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року виготовлений на підставі підробленого документа – декларації походження (відповідь митних органів Чехії 35185-2/2025-900000-22020/ZD від 04.09.2025), тому він є недійсним і застосування преференційної ставки ввізного мита під час оформлення вищевказаного товару за митною декларацією від 01.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000943U8 є неправомірним.

Згідно листа управління контролю та адміністрування митних платежів Закарпатської митниці від 14.01.2026 №15/15-01/1345, без застосування коду пільги «410» по МД від 01.03.2024 ІМ40 ДЕ №24UA305270000943U8 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) необхідно було сплатити митні платежі в сумі 76 473,70 грн. (в тому числі: ввізне мито – 23 898,03 грн. та ПДВ – 52 575,67 грн.).

На запрошення до Закарпатської митниці, для надання пояснень (лист Закарпатської митниці від 22.01.2026 №7.7-20/20-10/13/237) гр. ОСОБА_1 прибув 02.02.2026. У своєму поясненні повідомив, що документи та сертифікати з перевезення (походження) товару EUR.1 для транспортних засобів які ввозив на митну територію України отримував особисто, кожний сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 підтверджений митними органами Чеської Республіки. Про причини не підтвердження митними органами Чеської Республіки сертифікатів з перевезення (походження) товару EUR.1 йому не відомі.

Таким чином, керівник ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 28 677,64 грн. (в тому числі: ввізне мито – 23 898,03 грн. та ПДВ – 4 779,61 грн.).

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Особа, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Марич І.Ю. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Марич І.Ю. подав через систему «Електронний суд» письмові пояснення згідно яких просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП

На обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_1 не визнає своєї вини, не мав жодного умислу на незаконні дії, не може мати жодного відношення до складення і подання постачальником митному органу Чехії декларації про походження товару, не має відношення до видачі на підставі такої декларації митним органом Чехії сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року. Він отримав цей документ після його оформлення уповноваженим органом і не мав жодних сумнівів у його достовірності.

Вказує, що товар був оформлений із застосуванням преференційного режиму ( код пільги 410), а саме звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС згідно Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським союзом з іншої сторони, ратифікованої ЗУ від 16.09.2014 року №1678-УІІ.

Мета самої Конвенції, яка передбачає надання преференцій - спрощення торгівлі та застосування єдиних преференційних правил походження між понад 20 сторонами (ЄС, ЄАВТ, учасники Барселонського процесу, Процесу Стабілізації та Асоціації тощо). Іншими словами, отримання преференцій згідно цієї Конвенції є законною, а не злочинною/протиправною метою.

Для підтвердження походження, згідно із Умовами, що вироблені на виконання Конвенції, використовуються сертифікати «EUR.1» або «EUR MED», які видаються митницею країни-експортера на кожну партію товарів, що сприяє отриманню преференційного (зниженого або нульового) мита.

Україна активно використовує ці правила в межах угод про вільну торгівлю, що спрощує експорт продукції на ринки країн-підписантів.

Відповідно до листа митного органу Чехії не підтверджено автентичність декларації відправника про походження (повідомлення митних органів Чехії №35185-2/2025-90000-22020/ZD від 04.09.2025 року) на підставі якої видано сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 № c. Ty 0623352 від 04.01.2024 року.

За результатами проведеної перевірки митними органами Чехії встановлено, що митний представник імпортера подав митному органу Чехії вочевидь підроблені заяви-декларації відправника на підтвердження сертифікату перевезення товарів EUR.1 в Україну.

Проте, ця відповідь не містить пояснення митного органу Чехії про дійсне походження товару - країну походження, а відтак є неналежним доказом на спростування походження цього товару, тобто ймовірне не підтвердження сертифікату не є тотожним запереченню походження товару з Європейського союзу.

Із загальнодоступних сайтів інтернет-мереж (Wikipedia) вбачається, що виробником напівпричепів Schmitz Cargobull SCS 24/L-13.62, шторних (тентованих) є німецька компанії Schmitz Cargobull AG, і марка відома своєю універсальністю та довговічністю. Модель 13.62 вказує на довжину кузова близько 13,62 м, а «SCS» — на шторну конструкцію (Schmitz Cargobull Curtainsider). Це надійна техніка для міжнародних вантажоперевезень.

Це є загальновідомою обставиною і не підлягає доказуванню.

Отже, придбаючи на території Євросоюзу товар з явним походженням з Європейського союзу, кожен покупець має обґрунтоване законне очікування (сподівання) на те, що при імпортуванні цього товару в Україну, отримує преференційну знижку згідно із Умовами, тобто має право на оформлення в Україні такого товару із застосуванням преференційного режиму.

Також вказує, що рішенням № 1/2023 Підкомітету Україна - ЄС з питань митного співробітництва від 16 листопада 2023 року про внесення змін до Протоколу I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони схвалено Протокол I «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, стверджено Додаток до цього Рішення, яким визначено порядок визначення походження товарів, підтвердження проходження стороною-імпортером,та згідно правил встановлених ним експортер несе повну відповідальність за складення і підписання заяви митному органу Чехії ( підписання і подання декларації цьому митному органу Чехії) щодо походження товару, а також посвідчення виготовленого митними органом за його заявою сертифікату походження товару.

Тим паче, що загальновідомою є та обставина, що виробником імпортованого товару є Німеччина, член Євросоюзу.

Крім того, сам Продавець товару переконав ОСОБА_1 в тому, що проданий товар має європейське походження і взяв на себе зобов`язання подати митному органу Чехії відповідні документи для експорту цього товару в Україну , що і зробив.

Експортер, (відправник) у митному органі Чехії не діяв через ОСОБА_1 , тобто ОСОБА_1 не виступав від його імені, не подавав жодних заяв від його імені.

Отже ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів у достовірності декларації від 10.08.2021 року, складеної уповноваженим експортером та надісланої разом з пакетом товаросупровідних документів на товар митному органу Чехії.

Захисник зазначає, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 під час імпорту товару діяв відповідно до положень Угоди та ч. 1 ст.16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва», за якими товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди, оскільки продавцем, поза волею ОСОБА_1 , було подано митному органу Чехії відповідну заяву та декларації, які стали підставою для видачі цим органом відповідних сертифікатів EUR.1 і отримання преференції.

Протиправні дій продавця або неналежні дії митного органу Чехії, який прийняв відповідну заяву відправника-експортера без будь-яких сумнівів у достовірності та видав відповідний сертифікат EUR.1, унеможливлює усвідомлення ОСОБА_1 їх протиправності, та ще й з огляду на те, що сумніви у походженні товару як з Європейського союзу, були відсутні.

Митний орган Чехії у вищезгаданій відповіді не зазначив, що виданий ним Сертифікат походження є підробним, він зазначив, що відправник подав йому вочевидь підроблену декларацію походження товару. Тож виникає питання чому така очевидність не була перешкодою митному органу Чехії для видачі цим органом відповідного сертифікату, і навпаки, цей орган умисно ввів в оману інших осіб та завчасно не повідомив про цю обставину та не убезпечив ОСОБА_1 від застосування виданого ним Сертифікату. Або ж, митний орган не отримував жодної відповіді і використовує компіляційний документ, що не має реального підтвердження митних органі Чехії.

Зазначене питання не має відповіді, оскільки вказує на очевидну недбалість цього іноземного митного органу та відправника. Доказів того, що ці особи злочинно діяли в інтересах ОСОБА_1 , тобто що він необгрунтовано скористався преференціями, цим митний органом не надано.

Захисник також зазначає, що відсутність у повідомлення митного органу Чехії відомості про те, що експортований в Україну товар має походження з ЕС чи категоричне заперечення такого походження, що по суті є основною істотною обставиною, що підлягає доказуванню у цій справі, унеможливлює визнати цей доказ належним та допустимим.

Ця обставина має суттєве значення, бо навіть поза не підтвердженням сертифікату як документу, який є підставою для митних процедур, є неспростовною та обставина, що цей товар дійсно має походження з ЄС, а відтак об`єктивно, згідно із Угодою, надає право на преференційне розмитнення товару, поза формальними митними процедурами.

Таким чином, митним органом не надано достатніх доказів, які беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, шляхом надання під час митного оформлення товару сертифікату походження товару , складеного уповноваженим митним органом Чехії на підставі заяви та декларації експортера, яка не підтверджена експортером, за відсутності очевидного підтвердження країни походження, що призвело до зменшення митних платежів.

Відтак, митним органом не доведено наявність у ОСОБА_1 умислу на ухилення від сплати митних платежів, що свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, а також правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник Закарпатської митниці Держмитслужби Зубенко І.І. у судовому засіданні підтримав обставини, викладені в протоколі, зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами та просив притягнути його до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України згідно з санкцією статті.

Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).

Декларант особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування (ч.8 ст.4 МК України).

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться крім іншого такі відомості: відомості про товари: митна вартість товарів та метод її визначення.

Митна декларація подається митному органу декларантом.

Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

За змістом п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом.

Частиною 2 ст.459 МК України передбачено, що суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п.43 ст.4 МК України посадові особи підприємств керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за виконання вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Наведене вказує на те, що до відповідальності за порушення митних правил може бути притягнута винна особа, яка вчинила відповідне правопорушення умисно або з необережності.

Згідно з диспозицією ст. 485 МК України адміністративна відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

За приписами ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0139/UA305000/2026 від 05.02.2026 року ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інкримінуються дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року, виданого митним органом Чехії, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів на загальну суму 28 677,64 грн. (в тому числі: ввізне мито – 23 898,03 грн. та ПДВ – 4 779,61 грн.).

За твердженням захисника Юришинця І.І., під час митного оформлення зазначеного транспортного засобу він ОСОБА_1 , як підприємець, діяв добросовісно та в межах чинного законодавства. Він наголошує, що саме продавець товару, а не ОСОБА_1 особисто, подав до митного органу Чехії відповідні заяву та декларації, які стали підставою для видачі сертифікатів EUR.1 і отримання преференцій. Відтак можливі протиправні дії продавця або неналежні дії митного органу Чехії, який без застережень прийняв документи експортера та видав сертифікат EUR.1, виключали для ОСОБА_1 можливість усвідомлювати їхню неправомірність, тим більше з огляду на відсутність будь-яких сумнівів щодо походження товару з Європейського Союзу.

Відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а саме частини першої статті 16 Протоколу №1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» (у редакції, чинній на момент здійснення експортно-імпортної операції) товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару ЕІШ. І, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.»

Статтею 17 Протоколу №1 визначено процедуру видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку ІІІ. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1 повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

За змістом ст.35 Протоколу 1 стягнення накладатимуться на кожну особу, що складає документ або спричиняє складання документу, який містить неправильну інформацію про мету здобуття преференційного режиму для товарів.

Митним законодавством не передбачено обов`язку декларанта (імпортера) перевіряти легітимність дій митних органів іноземних держав під час видачі ними таких сертифікатів або контролювати первинну документацію іноземного відправника.

Крім того, відповідно до інвойсу № 20231794 від 28.12.2023 (міститься в матеріалах справи та надавався під час митного оформлення), він був складений іноземним підприємством «Autodoprava Janda s.r.o.».

Тобто, ОСОБА_1 правомірно покладався на достовірність документів, офіційно переданих йому європейським контрагентом.

З наведеного убачається, що сам уповноважений орган Чехії встановив, що джерелом порушення і суб`єктом, який подавав підроблені документи чеській митниці для отримання EUR.1, є представник чеського експортера, а не український імпортер.

З огляду на вимоги інвойсу № 20231794 від 28.12.2023 та сертифікат з перевезення товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року на товар «Напівпричіп, трьохосьовий, тентовий, шторний, марки SCHMITZ, модель SCS 24/L-13.62 MB, номер шасі НОМЕР_3 ,1шт., бувший у використанні, календарний рік виготовлення: 2014» ОСОБА_1 не мав підстав для сумнівів у достовірності сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 та не міг знати про неправомірні дії експортера.

Диспозиція ст.485 МК України передбачає спеціальну мету - неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, а також умисну форму вини. Для притягнення до відповідальності за цією статтею митний орган повинен довести, що особа усвідомлювала незаконний характер своїх дій та бажала настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді несплати або зменшення розміру митних платежів.

Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/20.

Верховний Суд у постанові від 27 січня 2022 року у справі №725/3788/16-а зазначив, що склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). При цьому зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого ст.485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України є сукупність обставин, з яких вбачається, що особа умисно та цілеспрямовано подала недійсні документи або заявила неправдиві відомості виключно з метою ухилення від сплати митних платежів.

Виходячи з вищезазначеного, суддя констатує, що митним органом не надано беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про умисне вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених ст.485 МК України, та яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, викладеного у фабулі протоколу про порушення митних правил.

Крім того, суддя бере до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що в підтвердження висновку про доведеність вини особи у скоєнні правопорушення суд вправі посилатися лише на докази, які зібрані відповідно до чинних нормативно-правових актів України, не містять суперечностей і не є суб`єктивною думкою окремих посадових осіб і не породжують сумнівів у достовірності зазначених у них відомостей; що всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на користь цієї особи; що справа про адміністративне правопорушення повинна бути розглянута у розумні строки.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину в справі.

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Особу може бути визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, в тому числі пов`язаного з корупцією, виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто, за наявності усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення у сукупності.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок, в матеріалах справи відсутні.

Отже, в діях ОСОБА_1 відсутній умисел щодо вчинення дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів, шляхом надання митному органу недійсного сертифікату з перевезення (походження) товару EUR.1 № c.Ty 0623352 від 04.01.2024 року, що призвело до неправомірного зменшення розміру митних платежів.

За таких обставин, виходячи із загальних засад судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, як рівність учасників та змагальність сторін, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб`єктивна сторона умисел, а отже, і склад правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, що відповідно до п.1 ст.247 КУпАП є підставою закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 485, 527-529 МК України, ст. 247 п. 1, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано.

Суддя: О.А.Придачук