Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №307/5082/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/5082/25 Провадження № 2/307/1954/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бряник М.М.,

секретар судового засідання – Бабинець Г.М.

за участі представника позивачки, адвоката - Осьмінін С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осьмінін Сергій Дмитрович до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Осьмінін Сергій Дмитрович, звернулася в суд з позовною заявою до Буштинської селищної ради Тячівського району, Закарпатської області, де треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Обгрунтовуючи доводи позовної заяви вказує, що 07.05.2021 року Тячівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №205/2021 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивачки зазначає, що позивачка є донькою померлого ОСОБА_2 та звернулася до Тячівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 , вантажний автомобіль марки LDV CONVOY, 1999 року випуску, номер кузову (VIN): НОМЕР_1 , причіп WILK, марки БЗП-5, 2007 року випуску, номер шасі (VIN) НОМЕР_2 . Стверджує, що до заяви були долучені копії усіх правовстановлюючих документів, які безпосередньо встановлюють право власності за ОСОБА_3 на спадкове майно, яке залишилося після його смерті.

Зазначає, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об?єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в розділі «відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна» вказано, що власником будинку АДРЕСА_2 являється ОСОБА_2 . Також, згідно інформації наданої РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях за №31/28/16/2870-аз/05-2025-2901-2025 від 21.08.2025 року, транспортні засоби, а саме: вантажний автомобіль марки LDV CONVOY, 1999 року випуску, номер кузову (VIN): НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_4 , та причіп WILK, марки БЗП-5, 2007 року випуску, номер шасі (VIN): НОМЕР_5 , номерний знак: НОМЕР_6 , зареєстровані за ОСОБА_2 . Згідно інформації наданої РСЦ СЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирській областях за №31/35/07/721-аз/08-2025-738-2025 від 18.08.2025 року, за ОСОБА_2 також зареєстровано, вантажний автомобіль марки LDV CONVOY, 1999 року випуску, та причіп WILK, марки БЗП-5, 2007 року випуску.

Вказані документи було подано для оформлення спадщини, однак, постановою Тячівської державної нотаріальної контори N? 365/02-31 від 05.11.2025 року, позивачці відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з підстав ненадання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно. Вказує, що позивачка не погоджується з відмовою нотаріуса, вважає її безпідставною, оскільки нею було надано усі наявні копії правовстановлюючих документів, які підтверджуються право власності спадкодавця на нерухоме та рухоме майно, будь-які інші документи у неї відсутні.

У зв`язку з вищенаведеним, просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності у порядку спадкування за законом на: житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_2 , загальною площею 56,8 кв.м., з яких житлова площа - 32,2 м2, вантажний автомобіль марки LDV CONVOY білого кольору, 1999 року випуску, номер кузову (VIN): НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_8 , причіп WILK, марки БЗП-5 сірого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (VIN): НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_6 .

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 19.01.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21.04.2026 року залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , який являється сином (спадкоємцем першої черги спадкування) після смерті батька ОСОБА_2 , щодо майна якого вирішується даний спір.

Постановленою в підготовчому судовому засіданні ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 року задоволено клопотання представника позивачки, адвоката Осьмінін С.Д. про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася.

Представник позивачки, адвокат Осьмінін С.Д. в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Буштинської селищної ради, Тячівського району, Закарпатської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Тячівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 будучи відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення за штрих кодовими ідентифікаторами №R067166428375, №R067181396153, №R067213045668, в судове засідання не з`явився та про причини неявки, суду не повідомив.

Заслухавши пояснення, представника позивача та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступних мотивів та норм права.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може також бути визнання правочину недійсним.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого виконкомом Вонігівської сільської ради 10.12.2002 вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 6).

Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 виданого Ковельським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 23.07.2022 року, позивачка ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 та після укладення шлюбу, їй присвоєно прізвище " ОСОБА_7 " (а.с.7).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 виданого Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), батько позивачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).

25.08.2025 року позивачка звернулася з заявою до Тячівської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, в якій зазначила, що прийняла спадщину за законом після смерті батька. (а.с. 47-48).

Листом від 15.09.2021 року №396/02-14 державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Лешко Н.Ф. повідомлено, що на підставі заяви про прийняття спадщини ОСОБА_4 від 04.05.2021 року, Тячівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №205/2021, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта вбачається, що власником будинку розташованого за адресою АДРЕСА_2 являється ОСОБА_2 (а.с.10).

З відповіді на запит Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Рівненській, Волинській та Житомирських областях від 18.08.2025 року №31/35/07/721-аз/08-2025-738-2025 та Львівській, Іано-Франківській та Закарпатських областях від 21.08.2025 року №31/28/16/2870-аз/05-2025-2901-2025 вбачається, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів станом на 14 серпня 2025 року та 19 серпня 2025 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортні засоби - вантажний автомобіль, марки LDV CONVOY, 1999 року випуску та причіп, марки БЗП-5, 2007 року випуску (а.с.11, 12-13).

Відповідно до договору купівлі-продажу частини жилового будинку від 21.07.2005 року зареєстровано в реєстрі за №2064 вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_2 , належить 1/2 частина жилого будинку з надвірними прибудовами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Вказану частину житлового будинку придбано ним від ОСОБА_8 , якій вказане майно належало на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Тячівською держнотконторою 24.06.2005 за реєстровим номером №2-1528 зареєстрованого в Тячівському РДПТІ за №146 книга №01. (а.с.15-16, 20-21).

Іншу 1/2 частини вказаного житлового будинку, зарєстровано за батьком позивачки на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 1.07.2005 державним нотаріусом Дуйчак Т.А. зареєстрованого в реєстрі за №2-1623. Вказану 1/2 частину житлового будинку ОСОБА_2 , успадкував після смерті ОСОБА_9 , якій вказане майно належало на підставі свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Вонігівської сільської ради за №141 від 06.06.2005 р., зареєстрованого в Тячівському РДПТІ за №146 книга №01 (а.с.19, 23).

Судом також встановлено, що відповідно до наданої приватним нотаріусом Ужгородського міськрайонного нотаріального округу Закарпатської області 08.12.2025 інформації, щодо вказаного житлового будинку, 24.07.2006 в забезпечення виконання основного зобов`язання, було укладено договір іпотеки. Згідно листа Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб від 20.01.2026 вбачається, що за даними обліку ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 25.07.2006 №519/07-2006 погашено в повному обсязі, у зв`язку з цим рішення ухвалене у даній цивільній справі, не впливає на права та обов`язки кредитора у грошовому зобов`язанні (а.с.117-118, 119-120).

Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 23.12.2025 року вбачається, що оціночна вартість житлового будинку АДРЕСА_2 становить 236 2912,05 грн. (а.с.26-27).

Відтак судовим розглядом встановлено, що батьку позивачки ОСОБА_2 за час життя на праві власності належали: житловий будинок з надвірними спорудами за АДРЕСА_2 , вантажний автомобіль марки LDV CONVOY білого кольору, 1999 року випуску, номер кузову (VIN): НОМЕР_1 , номерний знак: НОМЕР_8 , причіп WILK, марки БЗП-5 сірого кольору, 2007 року випуску, номер шасі (VIN): НОМЕР_2 , номерний знак: НОМЕР_6 , які складають спадкову масу, право на оформлення якої належить позивачці, як спадкоємцю першої черги спадкування за законом.

За змістом ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень ст.1261 ЦК України, позивачка входить до першої черги спадкоємців за законом після смерті батька та в межах визначених ч.1 ст.1270 ЦК України строку відповідно до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину.

Судом також встановлено, що постановою державного нотаріуса Тячівської державної нотаріальної контори від 05.11.2025 року №365/02-31, державним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності за законом на вказане спадкове майно з підстав ненаданням документів, що посвідчують право власності спадкодавця на це майно (а.с.25).

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК. При цьому, з а змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину. Як вбачається зі змісту позовної заяви, не погоджуючись з відмовою нотаріуса у вчиненін нотаріальної дії, позивачка таку не оскаржувала.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

За змістом норм процесуального права з урахуванням принципів диспозитивності цивільного судочинства та змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача/відповідачів у справі. При цьому, суд під час розгляду справи має виходити зі складу тих осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Суд повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і щодо тих відповідачів, які зазначені в ньому. Суд з власної ініціативи позбавлений права залучати до участі у справі належного відповідача.

Позивачем відповідно до статті 51 ЦПК України не було заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідача хоч про наслідки такого представнику позивача було відомо. Впродовж всього судового розгляду, представником позивача заперечувалося наявність спадкових прав, у залученого судом у якості третьої особи - ОСОБА_2 , який поряд з позивачкою також входить до кола спадкоємців першої черги спадкування та вимог до якого в межах даної цивільної справи не заявлено.

Відповідно до закріпленого в ст.13 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства та за змістом ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України залучення судом до участі у справі особи як співвідповідача - можливе лише як результат вирішення судом клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або ж залучення в якості співвідповідача особи, яка має відповідати за позовом.

Таким чином, якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів, це є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Визначення відповідачів, предмета спору та підстав позову є правом позивача. Разом з тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Аналогічні висновки викладені Великою Палати Верховного Суду в постановах від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року в справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року в справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року в справі № 554/10058/17.

Однак, ОСОБА_1 до іншого спадкоємця за законом ОСОБА_2 , як відповідача, вимог не пред`являла, доказів відмови останнього від прийняття спадщини, також не надала. Внаслідок цього вирішення спору про спадкові права без залучення останнього до участі у справі в якості співвідповідача, призвело б до порушення його прав.

З огляду на вказані норми чинного законодавства та заявлені позовні вимоги, враховуючи, що позивачем вимоги пред`явлено до неналежного відповідача, при цьому клопотань про заміну відповідача належним чи про залучення до участі в справі співвідповідача позивач не заявляв, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні позову.

Разом з цим, суд вважає за необхідне, роз`яснити позивачці, що відмова у задоволенні цього позову, не позбавляє останню права повторного звернення до суду з аналогічним позовом, після усунення зазначених у рішенні суду обставин, щодо неналежного відповідача.

Оскільки Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області є неналежним відповідачем у даній справі про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, у задоволенні позову слід відмовити з підстав пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачкою по сплаті судового збору слід залишити за нею.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 48, 51, 141, 142, 258-259, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216-1218, 1235, 1241, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Буштинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, де треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Буштинська селищна рада Тячівського району Закарпатської області, адреса: селище Буштино, вул. Головна, 91, Тячівського району, Закарапатської області, ЄДРПОУ 04349685.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- Тячівська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 028840003, розташована за адресою: м. Тячів, вул. Незалежності, 30, Тячівського району Закарпатської області.

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення – 31 липня 2026 року.

Головуючий М.М. Бряник