Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №642/6327/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №642/6327/25 Головуючий І-ї інстанції – Ольховський Є.Б.

Провадження № 33/818/1014/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Гури В.В.

за участю захисника Ванжули Я.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 16 лютого 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

ВСТАНОВИВ

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 05.10.2025 року о 10 год. 41 хв. в м. Харків, вул. Велика Панасівська, 242, ОСОБА_1 керувала т.з. Daewoo Sens, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п. 2.9а ПДР України. Огляд ОСОБА_1 зі згоди водія був прведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510, та склав 0,25 промілє. З результатом ОСОБА_1 не погодилась, пройшла огляд в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», згідно висновку якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Постановою судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо неї закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що згідно відеозапису події убачається відсутність ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені у неї співробітниками поліції.

Також, після її незгоди з результатами проведеного на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп`яніння, її було доставлено до лікарні. Натомість, замість проведення повноцінного медичного огляду, лікар повторно застосував газоаналізатор, результат якого склав 0,00 проміле. Разом із тим, зразки біологічного середовища (кров, сеча) у неї відібрані не були, висновок не складався та їй не надавався.

Вважає, що результат огляду, проведеного за допомогою газоаналізатора Драгер, який склав 0,25 проміле, знаходиться у межах похибки, яка може повністю нівелювати отриманий результат. При цьому, перед початком проведення огляду їй не було роз`яснено порядок його проведення, мундштук було відкрито до початку відеофіксації, а у матеріалах справи відсутні свідоцтво про повірку приладу Драгер, документи щодо його технічного обслуговування та сертифікат відповідності.

Крім того, на місці події були присутні двоє свідків, які не були залучені під час проведення її огляду на стан алкогольного сп`янніня.

Вказує, що співробітниками поліції не були роз`яснені її права, передбачені ст.268 КУпАП.

Просить врахувати, що раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, після зупинки співробітниками поліції виконувала усі їх вимоги, своїми діями не спричинила шкоди третім особам, майну або суспільному порядку, а також незадовільний стан здоров`я (підвищений тиск).

Мотиви суду

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи захисника на підтримання вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як убачається з матеріалів ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, судовим розглядом встановлено, що 05.10.2025 року о 10 год. 41 хв. в м. Харків, вул. Велика Панасівська, 242, ОСОБА_1 керувала т.з. Daewoo Sens, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 зі згоди водія був проведений на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 7510, та склав 0,25 промілє. З результатом ОСОБА_1 не погодилась, пройшла огляд в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», згідно висновку якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 474183 від 05.10.2025 року.

Крім того, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , окрім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозапису із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ;

- тестуванням на алкоголь до протоколу №745 від 05.10.2025 року, проведеного на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» щодо ОСОБА_1 , результат тесту – 0,25 проміле, з яким ОСОБА_1 не згодна;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за змістом якого огляд ОСОБА_1 був проведений за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 7510» у зв`язку з виявленими у неї ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; результат огляду на стан сп`яніння – 0,25 проміле, з яким ОСОБА_1 не погодилась;

- висновком КНП ХОР «ОКНЛ» №2304 від 05.10.2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Жицького Р. від 05.10.2025 року, щодо події з зазначенням обставин, місця та часу зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянтом не оскаржується сам факт керування нею транспортним засобом, а також підстави її зупинки співробітниками поліції за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Ванжула Я.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та, поміж тим, зазначив, що результати огляду його підзахисної у медичному закладі є помилковими. Вказував, що у день події ОСОБА_1 вживала ліки від грипу (чай), що, у свою чергу, могло вплинути на результати огляду, а також остання мала підвищений тиск.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що відеозаписом події не зафіксовано у неї наявність ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлені поліцією та стали підставою для пропозиції пройти відповідний огляд, є неспроможними та спростовуються матеріалами справи, зокрема, результатами, які містяться у відповідному висновку, згідно якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений вичерпний перелік ознак алкогольного сп`яніння, що узгоджується із тими ознаками, що були виявлені працівниками поліції під час спілкування з ОСОБА_1 ,а тому апеляційний суд дійшов висновку, що дії працівників поліції під час складання протоколу відповідали вимогам цієї інструкції та іншим нормативним актам.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Інспектором поліції у акті огляду було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. (а.с.6)

Посилання в протоколі на ознаки сп`яніння, які стали підставою для пропозиції пройти такий огляд, відповідають роз`ясненням, що містяться в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, а саме: якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Отже, працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли висновку, що вона має ознаки саме алкогольного сп`яніння, про що останній, згідно відеозапису, і було повідомлено, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропонували їй пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Поряд із цим, слід зазначити, що ОСОБА_1 не заперечувала факт вживання нею алкоголю напередодні дня події, про що зазначила і у своїх письмових поясненнях у протоколі, вказавши «Я не знаходилась у стані алкогольного сп`яніння. Вчора святкували день народження друга. Залишилось зі вчорашнього». (а.с.1)

Перевіряючи доводи апелянта про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Так, порядок проходження оглядну на стан алкогольного сп`яніння визначений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 (далі – Інструкція №1452/735), за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Згідно п.6 Розділу ІІ Інструкції №1452735, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. (пункт 7 Розділу ІІ Інструкції №1452/735)

Пунктом 9 Розділу ІІ Інструції №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. (пункт 7 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735)

Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження.

Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. (пункт 9 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735)

Згідно п.11 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. (пункти 14, 15, 16 Розділу ІІІ Інструкції №1452/735)

Відповідно до рапорту інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Жицького Р. від 05.10.2025 року, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції на підставі п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію». (а.с.8)

Як убачається з наявного відеозапису, у процесі спілкування водія ОСОБА_1 з інспекторами патрульної поліції, у останньої були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку із чим запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки ТЗ. ОСОБА_1 , заперечуючи факт вживання нею алкогольних напоїв, зазначила, що наразі хворіє та зранку вживала чай від застуди («ГрипАут»), та погодилась пройти огляд на стан алкогольного сп`янніня за допомогою газоаналізатора "Драгер". Результат виявився позитивним та склав 0,25 проміле, після чого ОСОБА_1 зізналась, що вживала алкоголь напередодні, однак, з результатом не погодилась та виявила бажання пройти огляд у медичному закладі.

У медичній установі (КНП ХОР «ОКНЛ») лікарем був проведений первинний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу "Алкофор", результат якого склав 0,00 проміле, після чого у ОСОБА_1 були відібрані зразки біологічного середовища (сечі – об 11 год. 29 хв. та крові – об 11 год. 33 хв.)

Провівши усі необхідні маніпуляції, пов`язані з оглядом, лікар медичного закладу повідомила ОСОБА_1 , що висновок буде готовий того ж дня близько 14 год. 00 хв., у зв`язку із чим співробітник поліції виписав та видав останній відповідне запрошення та роз`яснив права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Близько 14 год. 00 хв. поліцейськими був отриманий медичний висновок, зміст якого був повідомлений ОСОБА_1 , про що вона засвідчила власним підписом. Останній повторно були роз`яснені її права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та повідомлено про складення щодо неї протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зважаючи на викладене та з урахуванням даних відеозапису, доводи апелянта про порушення процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння не знайшли свого обгрунтованого підтвердження зібраними матеріалами, як і аргументи про те, що співробітниками поліції не були роз`яснені її права, передбачені ст.268 КУпАП.

Щодо доводів адвоката про те, що на результати огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння могло вплинути вживання останньою ліків проти застуди, то апеляційний суд звертає увагу, що п.2.9а ПДР України забороняє водієві керувати транспортним засобом, у тому числі, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання апеляційної скарги на те, що результат огляду, проведеного за допомогою газоаналізатора Драгер, який склав 0,25 проміле, знаходиться у межах похибки, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 не погодилась з результатом огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки, та факт її перебування у стані алкогольного сп`яніння був встановлений на підставі медичного висновку, який в даному випадку має перевагу.

Разом із тим, слід зауважити, у ст.8 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках - в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові відповідно національному законодавству не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Конвенція про дорожній рух не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким, на думку авторів конвенції, настає алкогольне сп`яніння.

До того ж, вказана Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, який видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові більше 0,2 проміле алкоголю в крові згідно п.7 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у матеріалах справи відсутні сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки «Драгер Алкотест», є недоречними, так як ОСОБА_1 , згідно відеозапису, не вимагав пред`явлення вказаних документів відповідно до ч.5 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Поряд із цим, всупереч доводів апелянта, одноразовий мундштук до приладу «Драгер», вона обрала та розпечатала самостійно, безпосередньо перед проведенням огляду, що також зафіксовано на боді-камеру поліцейського.

Аргументи апелянта, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, також не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначене узгоджується і з вимогами, встановленими п.6 Розділу ІІ Інструкції №1452/735.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася фіксація події, проти чого ОСОБА_1 не заперечувала, відеозапис долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що, відповідно до ст.267 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку, передбаченому чинним законодавством, апелянтом не оскаржувалися. Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу.

Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду апеляційної інстанції відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об`єктивність.

Посилання апелянта на наявність обставин, які, на її думку, є пом`якшуючими, апеляційний суд також до уваги не бере, оскільки санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульоване главою 4 КУпАП.

При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов`язкового.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що її дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників.

Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею аналогічних правопорушень, та відповідає вимогам ст.23, ст.33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України, наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та її винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Холодногірського районного суду м.Харкова від 16 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик