Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №209/350/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7185/26 Справа № 209/350/25 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №209/350/25 за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026 року про повернення без розгляду скарги, постановлену у складі судді Шендрика К.Л., -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Кам`янського зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій просить визнати бездіяльність державного виконавця Чувирло Є. та скасувати постанову про арешт майна боржника від 23 квітня 2026 року по виконавчому провадженню №80200227 Дніпровського відділу ДВС у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - повернуто скаржнику без розгляду, на підставі ч.5 ст.448 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржена ухвала суду є незаконною та такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до початку розгляду справи, ним була подана заява про відвід судді, однак суд не вирішив належним чином питання відводу та продовжив розгляд справи, що є істотним порушенням норм процесуального законодавства та права на розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Також суд дійшов помилкових висновків про недоліки скарги, суд допустив надмірний процесуальний формалізм та порушення права на доступ до правосуддя. Зазначає про сумніви у неупередженості суду.

У зв`язку із чим просив ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026 року про повернення без розгляду скарги скасувати, направити скаргу на дії/бездіяльність органу примусового виконання для розгляду по суті до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Повертаючи без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі зазначив, що скарга не відповідає вимогам ч.3 ст.448 ЦПК України, тому наявні правові підстави для повернення без розгляду скарги скаржнику.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.448 ЦПК України скарга повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається скарга;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

4) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

6) номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.

Згідно з ч.5 ст.448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Зі змісту поданої ОСОБА_1 скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання вбачається, що у скарзі не зазначено:

- повне місце проживання чи перебування особи, яка подає скаргу, її місцезнаходження, а саме - зазначений лише поштовий індекс і місто, без уточнення вулиці, будинку та квартири;

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

- ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються;

- ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;

- номер справи, в якій видано виконавчий документ, реквізити виконавчого документа;

- дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця;

- зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;

- викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, в порушення вимог п.2 ч.4 ст.448 ЦПК України, до скарги не додані докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Таким чином, подана ОСОБА_1 скарга на дії/бездіяльність органу примусового виконання не відповідає вимогам частин третьої та четвертої ст.448 ЦПК України.

Отже, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повернення без розгляду ОСОБА_1 скарги на дії/бездіяльність органу примусового виконання на підставі ч.5 ст.448 ЦПК України, встановивши, що скарга не відповідає вимогам частин третьої та четвертої ст.448 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом до початку розгляду справи не була розглянута подана ним заява про відвід судді є безпідставними, оскільки заява про відвід надійшла до суду першої інстанції 28 квітня 2026 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали суду.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існуютьу державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування ухвали Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026 року про повернення без розгляду скарги відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 27 квітня 2026 року про повернення без розгляду скарги у справі №209/350/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Судді: