Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №175/3186/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5335/26 Справа № 175/3186/26 Суддя у 1-й інстанції - Краснокутська Н. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №175/3186/26 за позовом ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради Дніпровського району, Комунального позашкільного навчального закладу дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки Могилівської сільської ради Дніпровського району про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання роботодавця вчинити певні дії при звільненні, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду, постановлену у складі судді Краснокутської Н.С., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Могилівської сільської ради Дніпровського району, Комунального позашкільного навчального закладу дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки Могилівської сільської ради Дніпровського району про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання роботодавця вчинити певні дії при звільненні.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради Дніпровського району, Комунального позашкільного навчального закладу дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки Могилівської сільської ради Дніпровського району про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання роботодавця вчинити певні дії при звільненні передано на розгляд за територіальною підсудністю до Царичанського районного суду Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська обл., селище Царичанка, вулиця Театральна, будинок 14а).

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що ухвала суду є незаконною, постановлена з порушення судом норм матеріального та процесуального права

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що предметом спору є захист її трудових прав. Законодавець встановив право альтернативної підсудності для даної категорії справ, надавши позивачу право обирати суд: за місцем знаходження відповідача, або за місцем свого проживання.

Зазначає, що вона, звернувшись до суду за місцем свого проживання, реалізувала своє право, передбачене ч.1 ст.28 ЦПК України, тому суд не мав правових підстав застосовувати загальну норму ст.27 ЦПК України, ігноруючи спеціальну норму ст.28 ЦПК України, яка має пріоритет у трудових відносинах.

Вважає, що суд порушив право на доступ до правосуддя, передавши справу на розгляд іншого суду, який знаходиться на відстані близько 100 км від місця її проживання, що створює надмірні перешкоди для участі у судових засіданнях.

У зв`язку із чим просила ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідач Могилівська сільська рада Дніпровського району, скориставшись своїм правом, подала відзив, в якому вважає викладені в апеляційній скарзі висновки такими, що не мають правового підґрунтя.

Зазначає, що з викладеним в ухвалі твердженням суду щодо визначення підсудності погоджується, оскільки ст.27 ЦПК України визначає, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична адреса місцезнаходження відповідача - Могилівської сільської ради Дніпровського району є вул.Панікахи, 3, с.Могилів, Дніпровський район, Дніпропетровська область, що за територіальною підсудністю належить до Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

Наголошує, що Могилівська сільська рада не є належним відповідачем у цій справі.

У зв`язку із чим просить ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вказаним вимогам закону.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Могилівської сільської ради Дніпровського району, Комунального позашкільного навчального закладу дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки Могилівської сільської ради Дніпровського району про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання роботодавця вчинити певні дії при звільненні.

З матеріалів справи вбачається, що місцезнаходження відповідачів - Могилівська сільська рада Дніпровського району, Комунальний позашкільний навчальний заклад дитячо-юнацького клубу фізичної підготовки Могилівської сільської ради Дніпровського району знаходиться у с.Могилів, що за територіальною підсудністю належить до Царичанського районного суду Дніпропетровської області.

Передаючи справу за підсудністю на розгляд Царичанського районного суду Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підсудна Дніпровському районному суду Дніпропетровської області, оскільки місцезнаходження відповідачів є: Дніпропетровська область, Царичанський район, с.Могилів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Стаття 28 ЦПК України унормовує альтернативну підсудність справ за вибором позивача. Зокрема, частиною 1 цієї статті встановлено, що, зокрема, позови, що виникають з трудових правовідносин можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята ст.28 ЦПК України).

Із системного аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що не виключаючи можливість для позивача звернутися до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), альтернативна підсудність надає йому можливість також звернутися до іншого суду (за місцем свого зареєстрованого проживання) з відповідним позовом, тобто встановлює альтернативу можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.

У статті 31 ЦПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Встановлено, що предметом спору у цій справі є захист трудових прав позивача.

На спір у цій справі розповсюджуються правила підсудності за місцезнаходженням відповідача, або за місцем проживання чи перебування позивача (ч.1 ст.28 ЦПК України).

Місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про направлення справи на розгляд до Царичанського районного суду Дніпропетровської області, оскільки право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року про передачу справи на розгляд іншого суду у справі №175/3186/26 - скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.

Судді: