Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №643/6959/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6959/26

Провадження № 2/643/5537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Туруті З.О. звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить: 1) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму в розмірі 651 840,00 доларів США у рахунок погашення боргу за договором позики грошей від 07.11.2024, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. та зареєстрованим в реєстрі за №1490; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, понесені позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору за звернення до суду з даним позовом в розмірі 13 312,00 грн та 532,48 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання заяви про забезпечення позову; 3) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу адвоката, орієнтовний розмір якої становить 30 000,00 грн та докази понесення яких позивачем буде подано у п`ятиденний строк з дати ухвалення судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.11.2024 між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакумовою А.В. та зареєстрований в реєстрі за №1490. Відповідно до п. 1 договору ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 4 830 600,00 гривень, що на момент посвідчення договору еквівалентно 116 400 доларів США, на строк до 23.12.2024. Повернення боргу мало бути здійснено в місті Харкові готівкою та повинно було бути еквівалентно курсу доларів США 116 400 доларів США на момент проведення розрахунку. Зазначив, що в п. 3 договору позики грошей сторони погодили, що у випадку несвоєчасного повернення боргу ОСОБА_2 зобов`язується окрім суми боргу сплачувати ОСОБА_1 неустойку в розмірі 1% з усієї суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з п`ятого дня прострочення. Посилався, що станом на день подачі даної позовної заяви до суду ОСОБА_2 не повернув борг ОСОБА_1 за вказаним договором, чим порушив виконання взятого на себе грошового зобов`язання. Посилався, що розмір нарахованої ним неустойки становить 535 440,00 доларів США та яка нарахована ним за період з 28.12.2024 (п`ятий день прострочення) по 01.04.2026 (день подання позову). Зауважував, що його неодноразові звернення до відповідача з проханням дотримуватися взятого зобов`язання щодо повернення грошових коштів останнім постійно ігноруються, а тому, у зв`язку з простроченням відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, а також уникнення мирного вирішення спору, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом. З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача на його, позивача, користь загальну суму в розмірі 651 840,00 доларів США.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 13.04.2026 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 , установив позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 24.04.2026 відкрив провадження у справі, ухвалив розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначив проведення підготовчого засідання.

13.04.2026 від позивача ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Туруті З.О. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про забезпечення позову.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13.04.2026 заяву про забезпечення позову розподілено судді Семеновій Я.Ю.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 15.04.2026 повернув заявникові заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника – адвоката Туруті З.О. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

27.04.2026 від позивача ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Туруті З.О. через підсистему «Електронний суд» вдруге надійшла заява про забезпечення позову.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.04.2026 заяву про забезпечення позову розподілено судді Семеновій Я.Ю.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29.04.2025 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника – адвоката Туруті З.О., про забезпечення позову. Вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження: 1) земельної ділянки, кадастровий номер 6324285501:00:004:0341, площею 0,2071 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2753069463242, яка на праві власності належить ОСОБА_2 ; 2) житлового будинку, загальною площею 44,7 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, розташованого за адресою – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2185865563242, який на праві власності належить ОСОБА_2 ; 3) квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 18,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63990363101, яка на праві власності належить ОСОБА_2 . У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині – відмовив.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 18.05.2026 задовольнив заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Туруті З.О. про його участь у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Забезпечив участь представника позивача - адвоката Туруті З.О. у підготовчому засіданні, яке призначене на 25 травня 2026 року на 14 годину 00 хвилин, та в подальших судових засіданнях по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 23.06.2026 закрив підготовче провадження у справі, призначив справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Позивач ОСОБА_1 , який був присутній у судовому засіданні 23.07.2026 особисто та його представник – адвокат Турутя З.О., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі, про обставини, на які позивач посилався в обґрунтування пред`явлених позовних вимог пояснили, як воно викладено у позовній заяві, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не оспорював факт укладення договору позики грошей від 07.11.2024 з позивачем, посилався, що частково вносив оплати за вказаним договором, однак у нього відсутні докази на підтвердження таких обставин, зазначити в якому розмірі погасив заборгованість за договором позики грошей відповісти не зміг. Посилався, що бажає вирішити даний спір з позивачем шляхом мирного урегулювання. Остаточно вважав за можливе задовольнити вимоги позивача лише в сумі отриманих ним грошей в позику, у задоволенні іншої частини позовних вимог просив відмовити, оскільки нарахована позивачем сума неустойки є для нього непідйомною.

Після посилань відповідача ОСОБА_2 у вступному слові на наявність в нього бажання вирішити спір шляхом його мирного врегулювання з позивачем позивач зазначив, що не погоджується вирішувати спір у такий спосіб, бажає розгляду справи по суті з ухваленням рішення, позаяк до звернення до суду з даним позовом він звертався до відповідача з аналогічними пропозиціями, які останній ігнорував, що, як наслідок, зумовило позивача звернутися до суду з даним позовом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

07.11.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики грошей (далі – Договір позики), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харківської області Бакумовою А.В., зареєстрований в реєстрі за №1490.

Відповідно до умов п. 1 Договору позики ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 4 830 600 гривень, що на момент посвідчення цього договору еквівалентно 116 400 доларів США, строком до двадцять третього грудня 2024 року. Сторонами погоджено, що повернення боргу має бути здійснено в місті Харкові готівкою та повинно бути еквівалентно курсу доларів США 116 400 доларів США на момент проведення розрахунку (а.с. 17-18).

Згідно з п. 13 Договору позики цей договір вступає в силу і вважається укладеним з моменту передання суми позики та нотаріального посвідчення цього договору.

Умовами п. 14 Договору сторонами погоджено, що наявність підписів під цим договором є підтвердженням факту передачі грошей.

Договір позики містить підписи сторін – позикодавця ОСОБА_1 та позичальника ОСОБА_2 . Зміст Договору позики грошей містить застереження, що вказаний договір підписано у присутності Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Бакумової А.В.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Згідно з частинами першою, третьою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як це закріплено положеннями частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За правилами статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Верховний Суд України у постанові від 24.02.2016 у справі № 6-50цс16 виснував, що договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ЦК України). Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій статті 640 ЦК України, за якою якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Як установлено судом, 07.11.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харківської області Бакумовою А.В., зареєстрований в реєстрі за №1490.

Відповідно до умов Договору позики ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 4 830 600 гривень, що на момент посвідчення цього договору еквівалентно 116 400 доларів США, строком до двадцять третього грудня 2024 року. Повернення боргу мало бути здійснено в місті Харкові готівкою та повинно бути еквівалентно курсу доларів США 116 400 доларів США на момент проведення розрахунку.

У п. 14 Договору позики грошей зазначено, що наявність підписів під цим договором є підтвердженням факту передачі грошей. Відтак, позивач довів належним чином факт передання відповідачу грошових коштів у сумі 4 830 600,00 гривень. Докази повернення цих коштів відповідачем в матеріалах справи відсутні.

При цьому суд бере до уваги, що присутній у судовому засіданні відповідач підтвердив факт отримання ним грошових коштів у позику в розмірі, зазначеному в Договорі.

Водночас, посилання відповідача у судовому засіданні на те, що він частково повернув позивачеві суму грошових коштів за вказаним договором не знаходять свого підтвердження жодними доказами, а, як це визначено положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 по справі №500/5194/16, провадження №14-81цс24, формулюючи висновок щодо застосування частини другої статті 533 ЦК України у спірних правовідносинах, констатувала, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення. Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом Національного банку України на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним/приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу в ході виконання судового рішення.

Як убачається зі змісту п. 1 Договору позики, сторонами погоджено, що повернення боргу має бути здійснено в місті Харкові готівкою та повинно бути еквівалентно курсу доларів США 116 400,00 доларів США на момент проведення розрахунку. Відтак, умовами Договору позики сторони визначили грошовий еквівалент в іноземній валюті.

З огляду на наведене вище, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та положень чинного законодавства, зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог у цій частині, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за Договором позики грошей від 07.11.2024 в розмірі 116 400,00 доларів США підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки, то суд керується таким.

Як це унормовано положеннями частини першої статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За правилами частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

За змістом частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Беручи до уваги наведені вище норми цивільного законодавства, зважаючи на те, що сторонами в п. 3 Договору позики грошей від 07.11.2024 було погоджено, що у випадку несвоєчасного повернення боргу ОСОБА_2 зобов`язується окрім суми боргу сплачувати ОСОБА_1 неустойку в розмірі 1% від усієї суми боргу за кожен день прострочення, то сторонами в даному договорі погоджено вид неустойки – пеня.

Так, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 535 440,00 доларів США неустойки за період з 28.12.2024 по 01.04.2026 (день подання позову), яка обумовлена сторонами в розмірі 1% з усієї суми боргу за кожен день прострочення, починаючи з п`ятого дня прострочення, та що погоджено сторонами в п. 3 Договору позики грошей.

Водночас, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу, включаючи дату постановлення судового рішення.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 28.12.2024 по 01.04.2026 відсутні, а відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішення процесуального питання, пов`язаного із вжиттям заходів забезпечення позову

У межах розгляду даної цивільної справи за заявою позивача ОСОБА_1 , поданою в особі представника - адвоката Туруті З.О., були вжиті заходи забезпечення позову.

Так, Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 29.04.2026 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 , подану в особі представника – адвоката Туруті З.О., про забезпечення позову. Вжив заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження: 1) земельної ділянки, кадастровий номер 6324285501:00:004:0341, площею 0,2071 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2753069463242, яка на праві власності належить ОСОБА_2 ; 2) житлового будинку, загальною площею 44,7 кв.м, житловою площею 20,9 кв.м, розташованого за адресою – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2185865563242, який на праві власності належить ОСОБА_2 ; 3) квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 42,7 кв.м, житловою площею 18,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 63990363101, яка на праві власності належить ОСОБА_2 . У задоволенні заяви про забезпечення позову в іншій частині – відмовив.

Як це унормовано вимогами ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Від учасників справи клопотання про скасування заходів забезпечення позову не надходили.

Зважаючи на те, що суд у даному рішенні дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, відповідно до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Розподіл судових витрат

Згідно з платіжною інструкцією №767Х-СОТК-7А2С-Н13Р від 01.04.2026 при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 13 312,00 гривень. Крім того, позивачем при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову було сплачено судовий збір в розмірі 532,48 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією №Х9Н6-9Х6А-АН32-31Е3 від 01.04.2026. Відтак, загалом позивачем було сплачено судовий збір у даній справі в сумі 13 844,48 гривень (13 312,00 + 532,48 = 13 844,48).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 17,86%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 472,22 гривень (13 844,48 (сума сплаченого позивачем судового збору) : 100% х 17,86% = 2 472,22).

Також представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Турутею З.О. у пред`явленому позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, зокрема зазначено, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складають 30 000,00 гривень, докази на підтвердження понесених позивачем витрат будуть надані суду відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Беручи до уваги наведене вище, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу та встановити позивачу ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 116 400 (сто шістнадцять тисяч чотириста) доларів США.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі в сумі 2 472 (дві тисячі чотириста сімдесят два) гривень 62 копійки.

Призначити судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 06 серпня 2026 року на 13 годину 00 хвилин. Установити позивачу ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката - п`ять днів після ухвалення рішення суду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_4 .

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова