Рішення від 28 липня 2026 р. у справі №346/1635/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1635/26

Провадження № 2-а/346/61/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі головуючого судді Яремин М.П.

з участю секретаря Урбанович І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою № R240526 від 05.12.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. В даній постанові вказано, що він не прибув до за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на момент складання протоколу до нього не були долучені будь-які документи, на підставі яких можна б було зробити висновок про наявність або відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, в тому числі відомості про те, що він отримував повістку та був належним чином повідомлений про час та місце прибуття; не надано доказів проведення перевірки щодо відсутності інформації про нього в системі військового обліку; порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Пізніше його відпустили, оскільки він має право на відстрочку, протоколу чи будь-якого документу йому не видавали, з повісткою не ознайомлювали, засобами поштового зв`язку теж нічого не надходило. Тому позивач просить поновити процесуальний строк звернення з даним позовом, скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити.

17.04.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 надіслав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Схожі за змістом норми містяться в Правилах військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. 04.12.2025 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 і в ході уточнення персональних даних виявлено, що позивач не прибув до територіального центру 16.12.2024 року о 09:00 год. з метою уточнення даних по повістці №1531701, яка була 03.12.2024 року централізовано сформована в Державному реєстрі та надіслана позивачу засобами поштового зв`язку. У зв`язку із неприбуттям ОСОБА_1 на дату, вказану у повістці, ІНФОРМАЦІЯ_4 скеровано звернення до Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області щодо доставлення громадян, які вчинили правопорушення за ст.210-1 КУпАП для складення протоколу про адміністративне правопорушення. На підставі наведеного начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову №R240526 від 05.12.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 17 000 грн. Тому представник вказаного відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 25-28).

07.05.2026 року представник позивача, адвокат Микитин Л.Й. через систему “ Електронний суд ” подала до суду відповідь на відзив, в якому вказала, що згідно з повісткою позивач мав з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних, проте ці дані ним вже були уточнені, тому підстав для повторного виклику не було. Повістку він не отримував, належним чином про дату і час проінформований не був, доказів протилежного стороною відповідача не надано. Крім того, відповідач дізнався про порушення 26.12.2024 року, тобто тоді коли було сформовано звернення до поліції, а постанова складена 05.12.2025 року, тобто після закінчення строку притягнення до відповідальності.

Позивач в судове засідання не з`явився, 29.07.2026 року його представник, адвокат Микитин Л.Й. через систему “ Електронний суд ” подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує,просить розгляд справи проводити в її та позивача відсутності ( а.с. 55 ).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити в його відсутності ( а.с. 25-28 ).

В зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що з даними витягу з додатку «Резерв +» ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, має відстрочку на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; дата уточнення даних – 16.07.2024 року ( а.с. 7 ).

Судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 03.12.2024 року сформовано повістку № 1531701 про необхідність явки останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що в АДРЕСА_1 , на 16.12.2024 року о 09:00 год. для уточнення даних ( а.с. 34 ).

Згідно з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення вказана повістка направлялась за адресою: АДРЕСА_1 , номер поштового відправлення 0610213302321 ( а.с. 35).

У зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк за місце, зазначені в повістці (ст. 22 ЗУ “ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ”) ІНФОРМАЦІЯ_4 26.12.2024 року подано електронне звернення №Е968413 до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо доставлення ОСОБА_1 як особи, яка порушує законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановлені правила військового обліку ( а.с. 33).

05.12.2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , виніс постанову № R240526, згідно з якою на останнього за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено штраф у сумі 17 000 грн. (а.с. 13 зворот,-14). Зі змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом оскарження у справі, що розглядається, є постанова ТЦК та СП про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-ХІІ встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року, додатком 2 до якого є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 1 Правил призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні зокрема прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 року.

Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи.

Відповідно до п.21, 24 цього Порядку за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

У відповідності до п. 28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 вказаного Порядку передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Суд зауважує, що відповідно до примітки до ст.210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена з метою забезпечення військового обліку громадян України (ч.1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до ч.3 ст.13 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені ч.3 ст. 14 цього Закону.

Згідно з ч.3 ст. 14 Закону № 1951-VIII актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Перелік органів, від яких органи ведення Реєстру отримують відповідну інформацію, визначений у ч.3 ст. 14 Закону № 1951-VIII.

Так, реєстр «Оберіг» - це Єдиний державний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у якому зберігаються дані про військовозобов`язаних. Він автоматично отримує інформацію з інших державних реєстрів, таких як: реєстр актів цивільного стану; державний реєстр фізичних осіб платників податків; Пенсійний фонд України; Державна міграційна служба; Державна прикордонна служба; судова влада тощо. Таким чином, якщо актуальні дані вже містяться у цих реєстрах, вони автоматично передаються до реєстру «Оберіг», на підставі чого формується військовий обліковий запис особи.

Мобільний застосунок «Резерв+» є користувацьким інтерфейсом, який підтягує інформацію з реєстру «Оберіг» та надає можливість користувачу переглядати власні дані й самостійно оновлювати контактну інформацію.

При цьому, співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки зобов`язані надати докази того, що в державних реєстрах відсутня актуальна інформація про адресу або контактні дані особи, що стало підставою для накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи вимоги ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно з правилами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на відповідача покладено обов`язок доказування правомірності складення оскаржуваної постанови.

Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури. Так, з наявних матеріалів справи, зокрема, витягу з додатку “ Резерв+”, сформованого 19.03.2026 року, встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, дата уточнення даних 16.07.2024 року, має відстрочку від призову на підставі п.2 ч.1 ст. 23 Закону України “ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ” до 28.08.2026 року. Разом з тим, на спростування доводів позивача відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту належного виклику позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зокрема, відсутні докази направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення, а також докази її вручення позивачу або належного підтвердження відмови від її отримання, доказів повернення конверта «Повістка ТЦК вручити особисто» відправнику (відповідачу). Окрім того, відсутні докази того, що повістку про необхідність явки позивача до відповідача він отримав особисто під підпис, що є обов`язковою умовою для притягнення військовозобов`язаного до відповідальності за неявку за таким викликом. Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові, а саме те, що позивач був належним чином, відповідно до п. 41 Порядку № 560, оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 16.12.2024 року.

Крім того, сторона відповідача не надала пояснень та доказів, які саме відомості мав уточнити позивач, які неможливо отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Матеріали справи не містять відомостей, які давали б підстави стверджувати, що відповідачем вчинялися будь-які дії, спрямовані на виконання покладених обов`язків щодо отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідач не довів факту неможливості отримання персональних даних стосовно ОСОБА_1 шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами, базами чи системами.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідачем вказаний обов`язок не виконано і не спростовано доводів позивача про неправомірність винесення оскаржуваної постанови.

У відповідності до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини та докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивачу слід поновити строк для звернення до суду з позовом, оскільки про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише 19.03.2026 року після блокування його рахунків (відкриття виконавчого провадження) та подальшого звернення до виконавчої служби ( а.с. 12 ).

На підставі наведеного, та ст.ст. 251, 252, 280, 288, 289 КУпАП, керуючись ст.ст. 12, 19-20, 72-77, 121, ч. 4 ст.229, ст. ст. 244-246, 255, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

поновити процесуальний строк для звернення з даним позовом.

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №R240526 від 05.12.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя: Яремин М. П.