Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №216/5349/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5349/26

провадження 2/216/4300/26

РІШЕННЯ

іменем України

ЗАОЧНЕ

03 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Маланюка О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" в особі представника Паладич А.О. до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (до перейменування - ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №6350126 від 07.02.2025 року у загальному розмірі 36120,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.02.2025 року між первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями. Відповідно до умов Договору, первісний кредитор зобовязався надати грошові кошти (кредит) у розмірі 12000,00 грн на строк 345 днів, а відповідач зобовязалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до встановленого Графіка платежів. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача.

27.06.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-16/25, згідно з яким право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача. Станом на дату складання розрахунку заборгованості, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, утворився борг у сумі 36120,00 грн, що складається з: заборгованості за сумою кредиту (тілом) - 12000,00 грн; заборгованості за процентами - 0,00 грн; заборгованості за комісією за надання кредиту - 3000,00 грн; заборгованості за комісією за обслуговування кредиту - 15120,00 грн; заборгованості за штрафом - 6000,00 грн. Оскільки боржник в добровільному порядку заборгованість не погашає, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позові просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Судові повістки відповідачу надсилалися шляхом смс інформування на номер мобільного телефону зазначеного в позовній заяві, повідомлення на за стосунок «Viber», та шляхом надсилання такому судової повістки за адресою його реєстрації. Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав. З врахуванням неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд вирішив здійснювати розгляд справи за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, в порядку спрощеного позовного провадження.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено наявними у справі письмовими доказами, що 07.02.2025 року ОСОБА_1 здійснила реєстрацію в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора ТОВ «МІЛОАН» на веб-сайті miloan.ua. Під час реєстрації та заповнення електронної заявки на отримання споживчого кредиту, ТОВ «МІЛОАН» провело ідентифікацію та верифікацію клієнта із використанням системи BankID Національного банку України, чим однозначно встановило особу заявника як ОСОБА_1 .

07.02.2025 року ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачу в її особистий кабінет пропозицію (оферту) укласти Договір про споживчий кредит №6350126, яка містила всі істотні умови правочину, графік платежів та паспорт споживчого кредиту.

Того ж дня відповідач, ознайомившись із запропонованими умовами, виразила однозначну згоду (акцепт) на укладення договору шляхом введення в спеціальний розділ ІТС одноразового алфавітно-цифрового ідентифікатора (смс-коду) 408905, надісланого кредитором на її верифікований номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

За змістом Розділу 1 укладеного Договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у сумі 12000,00 грн. Кредит надано строком на 345 днів, починаючи з 07.02.2025 року. Остаточним терміном (датою) повернення кредиту та повного розрахунку визначено 18.01.2026 року.

Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010% річних від фактичного залишку кредиту. Окрім цього, умовами договору було передбачено нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 3000,00 грн одноразово, комісії за обслуговування кредиту в розмірі 14,00% від суми кредиту за кожен розрахунковий період (що за весь строк кредитування становить 36960,00 грн), а також штрафу в розмірі 1000,00 грн за кожен випадок порушення строку сплати платежів тривалістю понад 2 дні.

Первісний кредитор ТОВ «МІЛОАН» повністю та належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, перерахувавши кошти в сумі 12000,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку VISA DEBIT CLASSIC № НОМЕР_2 , що підтверджується платіжним дорученням №147543681 від 07.02.2025 року.

27.06.2025 року між ТОВ «МІЛОАН» (Клієнт) та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (Фактор) було укладено договір факторингу №01.02-16/25. Відповідно до умов ст. 2 та Додатку №1 (Реєстру боржників) до вказаного Договору факторингу, право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6350126 від 07.02.2025 року перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у загальному розмірі заборгованості 36120,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, платежі для повернення суми кредиту та плати за ним у встановлені Графіком платежів строки не здійснювала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 27.06.2025 року, заборгованість відповідача складає 36120,00 грн, з яких: тіло кредиту - 12000,00 грн, проценти - 0,00 грн, комісія за надання кредиту - 3000,00 грн, комісія за обслуговування кредиту - 15120,00 грн, штраф - 6000,00 грн. На момент розгляду справи докази погашення заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши письмові докази та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Щодо правомірності укладення кредитного договору в електронній формі, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними електронними засобами зв`язку. Правочин вважається підписаним, якщо сторони використали електронний підпис.

Спеціальним законом, що регулює ці правовідносини, є Закон України «Про електронну комерцію». За змістом ст. 3 цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції в мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Включення відповідачем одноразового ідентифікатора (смс-коду) у відповідний розділ системи є акцептом пропозиції відповідно до ст. 12 цього Закону. Електронний договір, підписаний у такому порядку, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд констатує, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов Договору, а факт отримання відповідачем суми кредиту є підтвердженим. Таким чином, між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання з кредитного договору.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 1054 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути кредитодавцю отримані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки відповідач взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту не виконала, судом встановлено факт наявності простроченої заборгованості з повернення суми кредиту (тіла кредиту). Відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою кредиту в розмірі 12000,00 грн є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі. Заборгованість за процентами за кредитом становить 0,00 грн.

Здійснюючи правовий аналіз вимог позивача про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 3000,00 грн та комісії за обслуговування кредиту у розмірі 15120,00 грн, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні на підставі наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені виключно ті комісії та платежі споживача, які повязані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту за послуги, які надаються кредитодавцем споживачу як окрема супутна послуга. Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії за послуги, які кредитодавець здійснює на власну користь, або за дії, які кредитодавець вчиняє в межах виконання своїх безпосередніх обовязків за законом.

Крім того, Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 року Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено пунктом 17, яким встановлено ліміти денної процентної ставки та чітко врегульовано склад загальних витрат за споживчим кредитом. Положеннями ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки включає в себе всі витрати споживача, пов`язані з кредитом, у тому числі проценти та комісії за видачу та обслуговування кредиту. Проте, встановлення фіксованих або періодичних комісій за супровід кредитної заборгованості суперечить суті договору споживчого кредиту.

Верховний суд висловив чітку правову позицію, згідно з якою нарахування банком чи іншою фінансовою установою щомісячної комісії за обслуговування кредиту є незаконним, якщо кредитодавець не надав позичальнику жодних додаткових послуг за таку комісію, окрім тих, що стосуються звичайного обліку заборгованості та адміністрування кредиту, що фінансова установа зобов`язана здійснювати за законом на власну користь. Облік заборгованості, ведення особистого кабінету та консультування є стандартними операційними процесами самого кредитора і не є супутніми послугами в розумінні закону. Оскільки первісним кредитором до суми боргу було протиправно включено комісію за надання кредиту та періодичну комісію за обслуговування заборгованості, які не є платою за окремі супутні послуги, суд визнає нарахування цих комісій безпідставними та повністю відмовляє у стягненні 3000,00 грн та 15120,00 грн відповідно.

Розглядаючи вимоги про стягнення штрафу в розмірі 6000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенєю) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК).

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та є діючим на момент розгляду справи.

Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 18. Відповідно до положень цієї норми, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення виконання зобов`язання за договором, укладеним позичальником з банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договорами за прострочення виконання, нараховані включно з 24 лютого 2022 року підлягають списанню кредитодавцем.

Аналогічні імперативні норми матеріального права щодо повного звільнення споживача від сплати штрафних санкцій закріплені у пункті 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що кредитний договір відповідачем було порушено в період дії воєнного стану, нарахування первісним кредитором штрафу у розмірі 6000,00 грн є прямою протиправною дією, яка грубо порушує норми спеціального законодавства України, що діє в період воєнного стану.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення штрафу слід відмовити повністю.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача суми основного боргу (тіла кредиту) в розмірі 12000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 36120,00 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки судом задоволено вимоги на суму 12000,00 грн, що становить 33,22% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору пропорційно задоволеній частині, а саме в розмірі 884,45 грн (2 662,40 грн * 33,22%).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 205, 207, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 11, 21, п. 6-1, п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 4, 12, 13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №6350126 від 07.02.2025 року, а саме заборгованість за сумою кредиту (тілом кредиту) в розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" витрати по сплаті судового збору в розмірі 884,45 грн (вісімсот вісімдесят чотири гривні 45 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ: 37616221, адреса: вул. Іллінська, 8, м. Київ, 04070;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , остання відома адреса реєстрації(до 08.09.2025р.): АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 03 серпня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК