Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №199/8606/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8606/26

(3/199/2219/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

03.08.2026 місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого у будинку АДРЕСА_1

-який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення, 08.06.2026 року о 13:40 годині біля будинку №120, по вулиці Незламній (Петрозаводській) у місті Дніпрі водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, внаслідок чого інспектор ст.лейтенант поліції ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, здійснив різку зміну швидкості та напрямку руху, чим створив аварійну ситуацію.

На думку посадової особи, уповноваженої на складання протоколу, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.14.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.5 ст.122 КУпАП.

У судове засідання, будучи належним чином сповіщеним про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 - не з`явився.

Захисник Землянська К.В. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без їх участі та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на відсутність об`єктивних доказів його вини.

Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У зв`язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права.

Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов`язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 08.06.2026 року о 13:40 годині біля будинку №120, по вулиці Незламній (Петрозаводській) у місті Дніпрі ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mazda 3» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, внаслідок чого інспектор ст.лейтенант поліції ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla» державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, здійснив різку зміну швидкості та напрямку руху, чим створив аварійну ситуацію.

Разом з тим, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відеозаписи з бодікамер працівників патрульної поліції 473947 та 474880, на які фіксувався момент події, що інкримінується ОСОБА_1 , містяться лише пояснення гр. ОСОБА_2 , щодо обставин подій 08.06.2026.

Судом для встановлення істини у справі було скеровано запити, з метою отримання відеозапису подій, що інкримінуються ОСОБА_1 .

Так, 26.06.2026 від КП «ІНФО-РАДА-ДНІПРО» надійшла відповідь про відсутність камер відеоспостереження поблизу будинку №120 по вулиці Незламній у місті Дніпрі.

28.07.2026 від ДПП УПП в Дніпропетровській області надійшла відповідь про неможливість надання відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції за строком давності, який становить 30 днів.

Тобто, ані самому ОСОБА_1 ані суду, посадовою особою уповноваженою на складання протоколу не було надано доказів, про які зазначено у протоколі, а саме інформації зафіксованої засобами відеоспостереження.

Тому, із сукупності долучених доказів неможливо дійти ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, оскільки працівниками поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. 251 КУпАП, а досліджені судом докази, не доводять факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.122 КУпАП, а саме створення аварійної обстановки.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.

Таким чином, аналізуючи вищенаведене, матеріалами провадження не встановлено остаточної відповідності та дійсності зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин події, та відомостей. Зокрема і виявлені в процесі розгляду провадження розбіжності, не узгоджуються з матеріалами справи, що позбавляє суд упевнитися в дійсності відображених даних.

Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.

Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП – закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В.Щербина-Почтовик