Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №752/5696/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/5696/26

Провадження №: 3/752/2533/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2026 м. Київ

суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли

відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції

пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП

відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянство Республіки Гана місце проживання - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1

за участі Захисника Приходька П.В.,

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№597892 від 22.02.2026.

Відповідно до зазначеного протоколу 21.02.2026 о 23:25 у м. Києві по вул. Глушкова 36-А громадянин ОСОБА_3 керував транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Як зазначено у протоколі, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА № 6164913 від 16.11.2025)

Так, ч. 5 ст. 126 КУпАП установлено адміністративну відповідальність у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого за повторне протягом року вчинення одного з правопорушень, передбачених ч. 2-4 ст. 126 КУпАП, зокрема і керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, так само як керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування.

В якості доказів події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано довідку "Щодо проведення заходів вчиненого адміністративного правопорушення", видану відділом адміністративної практики Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (старший інспектор Юлія Василенко), в якій зазначено, що відносно ОСОБА_1 раніше було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6164913 від 16.11.2025, відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вміщені на компакт диск для лазерних систем зчитування, відомості з Інформаційного порталу Національної поліції (розділ "АРМОР" форма виводу "адмінпрактика", де зазначено, що 16.11.2025 громадянин ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився. Захисник - адвокат Приходько П.В. клопотав про розгляд справи за відсутності підзахисного, посилаючись на його перебування в іншому місті, та надав письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до яких просив закрити провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, пояснив, що ОСОБА_3 у сімейних справах відбув до країни свого громадянства і в судове засідання з`явитися не зможе з об`єктивних причин, зазначив, що підзахисний отримав посвідчення водія, яке надає йому право керувати легковими транспортними засобами, його посвідчення водія відповідає міжнародним стандартам. До матеріалів справи захисником долучено належним чином завірену копію посвідчення.

Захисник Приходько П.В. у своєму запереченні просив врахувати, що відповідно до національного законодавства України, особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності іноземного посвідчення водія, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року або іноземного посвідчення водія, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, а також міжнародного посвідчення водія. Зауважив, що згідно з чинним законодавством іноземне посвідчення водія, що належить особі, яка переїхала на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів. Посвідчення водія ОСОБА_1 видане 05.02.2026, тобто на момент зупинки (21.02.2026) ще не минув 60 денний термін, відведений законом на його обмін. Вважає, що у зв`язку з цим, його підзахисний керував транспортним засобом на законних підставах. Крім того, захисник зазначив, що матеріали справи складалися із суттєвим порушенням адміністративної процедури. Його підзахисний є громадянином Республіка Гана, який не володіє українською мовою, у зв`язку з чим, працівники поліції повинні були забезпечити участь перекладача.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 126 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою. У зв`язку з цим, зважаючи на представлення інтересів іноземного громадянина в суді професійним захисником, розгляд справи відбувся за його відсутності.

Дослідивши наявні у справі докази, у тому числі переглянувши в залі судового засідання на робочому комп`ютері відеозаписи з нагрудних камер співробітників поліції, проаналізувавши наявні і подані документи, керуючись завданням КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) дійшов висновку, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не доведена належними засобами доказування, а крім того суд (суддя) констатує наявність порушення права особи на захист, виходячи з наступного.

Відеозаписами стверджується, що при зупинці транспортного засобу під керуванням громадянина ОСОБА_1 його особу було установлено на підставі посвідки на постійне проживання в Україні та, відповідно, з`ясовано, що він є громадянином Республіки Гана. З відеозаписів слідує, що ОСОБА_3 звертається до поліцейських англійською мовою та використовує певні російські слова, що є свідченням того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не володіє у достатній мірі українською мовою, має посвідчення водія Республіки Гана, категорії "В", яке видане 05.02.2026.

У той же час, на місці зупинки та під час складення матеріалів справи про адміністративне правопорушення перекладача для ОСОБА_1 не було залучено.

За змістом п. 1 розділу ХІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (надалі по тексту - Інструкція № 1395) іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Згідно із п. 7 розділу ХІ Інструкції № 1395 оформлення матеріалів про порушення Правил дорожнього руху іноземцями та особами без громадянства, які не мають дипломатичного імунітету, здійснюється відповідно до чинного законодавства. Під час оформлення матеріалів про вчинене іноземцем або особою без громадянства правопорушення йому рекомендується вирішити всі питання щодо провадження в адміністративній справі за місцем учинення цього порушення. Поліцейські використовують всі передбачені законодавством можливості щодо розгляду та виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення в найкоротші строки.

Таким чином, зазначені положення Інструкції № 1395 дають підстави для висновку про те, що при складанні протоколів про адміністративне правопорушення щодо іноземців, патрульні поліцейські зобов`язані керуватись положеннями КУпАП, а також вищевказаної Інструкції.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Отже, в разі складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою - обов`язковим є залучення перекладача, адже в цьому разі це становитиме порушення фундаментальне право знати та розуміти, в чому його обвинувачують та які права він має.

Порушення процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення позбавляє суд (суддю) можливості на законних підставах вирішувати питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та становитиме порушення права особами, яка притягається до адміністративної відповідальності на захист.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов`язок повідомити обвинуваченого про зміст пред`явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).

Крім того ст. 6 Конвенції передбачає право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.

На переконання суду (судді) складення протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП за умови неусвідомлення особою того, що відбувається довкола, без можливості висловлюватися рідною мовою та користуватися допомогою перекладача та/або захисника на підставі протоколу, який не може вважатися належним доказом у справі, порушуватиме право на захист, а також і право на справедливий суд.

З огляду на наведене, протокол про адміністративне правопорушення від 22.02.2026 не може бути визнаний належним доказом у справі, адже він був складений з порушенням законодавства.

Поряд з викладеним, слід також звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.

Посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення).

Як вбачається з представлених суду (судді) документів та як вказувалося вище ОСОБА_3 є громадянином Республіки Гана та має посвідчення водія, видане йому у країні його громадянства, де написання всіх реквізитів здійснено латинською мовою, і яке дає право на керування легковими транспортними засобами, у тому числі й автомобілем Hyundai Sonata, за кермом якого він перебував 21.02.2026.

Також наявними документами доводиться, що ОСОБА_3 отримав посвідку постійне проживання в Україні, а тому він повинен був упродовж 60-и днів обмінювати своє посвідчення водія іноземної держави на українське. Проте, враховуючи, що посвідчення водія категорії "В" ОСОБА_3 отримав за місяць до складання протоколу, а саме 20.01.2026, тобто до спливу 60 місячного строку обміну, а також з урахуванням того, що його посвідчення водія іноземної держави відповідає Віденській конвенції про дорожній рух 1968 року, суд вважає, що останній міг вільно та на законних підставах керувати авто.

Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З урахуванням приписів вищевказаного Положення, громадянин Республіки Гана ОСОБА_3 не є таким, що станом на 21.02.2026 не мав права керування транспортними засобами, а його дії не були такими, що вчинені повторно протягом року у розумінні ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

За наведених обставин провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на відсутність події та складу адміністративного правопорушення та у зв`язку з істотним порушенням прав особи.

Керуючись ст. 9, 23, 126, 247, 268, 276, 277, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП відносно громадянина Республіки Гана ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.В. Бушеленко