Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №947/31295/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №947/31295/25

Суддя: Карташов О. Ю.

Номер провадження: 22-ц/813/5267/26

Справа № 947/31295/25

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаркова Наталя Робертівна

на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2026 року

за заявою ОСОБА_1 про зміну предмету позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СТ «Фінтек Меркурій» в якому просила визнати Договір № А-3-2 про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року між Споживчим товариством «Фінтек Меркурій» та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_2 , повним правонаступником якої є ОСОБА_1 , недійсним, а також стягнути з Споживчого товариства «Фінтек Меркурій» на користь ОСОБА_1 1601549,69 грн безпідставно одержаних грошових коштів, 2294606,28 грн збитків в подвійному розмірі, 216368,55 грн процентів, нарахованих за безпідставне користування грошовими коштами, 150000 грн моральної шкоди.

У жовтні 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Шаркова Н.Р. надала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати Договір № А-3-2 про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року між Споживчим товариством «Фінтек Меркурій» та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_2 , повним правонаступником якої є ОСОБА_1 , недійсним, визнати недійсною додаткову угоду від 05.10.2021 до Договору про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року, а також стягнути з Споживчого товариства «Фінтек Меркурій» на користь ОСОБА_1 1601549,69 грн безпідставно одержаних грошових коштів, 2294606,28 грн збитків в подвійному розмірі, 216368,55 грн процентів, нарахованих за безпідставне користування грошовими коштами, 150000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2026 року заяву про зміну предмету позову повернуто заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зі змісту заяви ОСОБА_1 про зміну предмету позову вбачається, що позивачем змінено не тільки предмет позову, а і обставини на яких ґрунтуються вимоги, тобто одночасно змінено і підстави позову і предмет позову, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про повернення заява заявникові.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаркова Наталя Робертівна, звернулася з апеляційною скаргою безпосередньо до Одеського апеляційного суду, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким направити справу для продовження розгляду вказаної заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позовна вимога, якою було доповнено предмет позову, не має самостійних підстав, оскільки є похідною в співвідношенні з вимогою про визнання недійсним Договору №А-3-2, а тому підстави позову, викладені в первісній позовній заяві, залишилися незмінними.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Споживче товариство «Фінтек Меркурій» просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СТ «Фінтек Меркурій» в якому просила визнати Договір № А-3-2 про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року між Споживчим товариством «Фінтек Меркурій» та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_2 , повним правонаступником якої є ОСОБА_1 , недійсним, а також стягнути з Споживчого товариства «Фінтек Меркурій» на користь ОСОБА_1 1601549,69 грн безпідставно одержаних грошових коштів, 2294606,28 грн збитків в подвійному розмірі, 216368,55 грн процентів, нарахованих за безпідставне користування грошовими коштами, 150000 грн моральної шкоди.

В подальшому, представник ОСОБА_1 – адвокат Шаркова Н.Р. надала до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати Договір № А-3-2 про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року між Споживчим товариством «Фінтек Меркурій» та асоційованим членом кооперативу ОСОБА_2 , повним правонаступником якої є ОСОБА_1 , недійсним, визнати недійсною додаткову угоду від 05.10.2021 до Договору про сплату внесків до Споживчого товариства «Фінтек Меркурій», укладений 30 грудня 2020 року, а також стягнути з Споживчого товариства «Фінтек Меркурій» на користь ОСОБА_1 1601549,69 грн безпідставно одержаних грошових коштів, 2294606,28 грн збитків в подвійному розмірі, 216368,55 грн процентів, нарахованих за безпідставне користування грошовими коштами, 150000 грн моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі засобами захисту права, які визначені, наприклад, у ст. 16 ЦК України. Під засобами захисту прав слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та (або) усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, виходячи з ч. 3 ст. 49 ЦПК України одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного ним, способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Встановлено, що звертаючись до суду з заявою про зміну підстав позову, позивачка первісно звернувся до суду з позовом щодо визнання договору недійсним та майновою вимогою щодо стягнення коштів, а в заяві про зміну предмета позову позивачка просить визнати додаткову угоду від 05.10.2021 недійсною.

Разом з тим, як вірно встановлено судом, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 про зміну предмет позову від 22.10.2025 року.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що нею було змінено виключно предмет позову, оскільки як у первісному позові, так і в заяві про зміну предмета позову спір виник із договірних правовідносин, є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, звертаючись до суду з первісним позовом, вбачається, що первісні позовні вимоги були спрямовані на спонукання відповідача до виплати грошових коштів та визнання недійсним договору про сплату внесків до споживчого товариства, укладений між ОСОБА_2 та відповідачем.

Водночас у заяві про зміну предмета позову позивачка вже просить визнати додаткову угоду про перехід права (правонаступництво) між позивачкою та третьою особою про заміну однією із сторін договору №А-3-2 про сплату внесків до СТ «Фінтек Меркурій» від 20.12.20, а саме передати ОСОБА_1 усі права та обов`язки ОСОБА_2 , недійсною.

Отже, судом встановлено, що у поданій заяві про зміну предмета позову позивач фактично вже посилався на існування між сторонами та третьою особою укладеної додаткової угоди та переходу прав та обов`язків, досягнення згоди щодо її істотних умов та виникнення у неї прав та обов`язків щодо оспорюваного договору, тоді як первісний позов був спрямований саме на визнання недійсним договору про сплату внесків та утворення наслідків визнання недійсним такого договору і відповідних правовідносин.

Отже, предмет нової позовної вимоги спрямований не на задоволення житлових прав та інтересів ОСОБА_1 , а в доповненні заміни сторони в правовідносинах, ст. 230 ЦК України не може виступати підставою такої позовної вимоги, оскільки згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності може бути недодержання визначених законом вимог виключно в момент вчинення правочину, ст. 230 ЦК України не може застосуватись одночасно i для аргументації оскарження Договору від 30.12.2020, i Додаткової угоди від 05.10.2021 року, адже i час укладення таких правочинів, i характер правовідносин, i склад cтopiн таких правовідносин є різними, що в своїй сукупності свідчить про виникнення нових підстав даного позову в разі доповнення його новою позовною вимогою, що є недопустимим, адже призводить до одночасної зміни як предмета даного позову, так i його підстав.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було змінено не лише предмет позову, а й фактичні обставини, якими обґрунтовувалися заявлені вимоги, тобто підстави позову.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення заяви ОСОБА_1 , а доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали.

Жодних інших доводів на спростування висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалена судом ухвала відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шаркова Наталя Робертівна - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 10 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

В.В. Кострицький

Оригінал: reyestr.court.gov.ua