Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №521/17902/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/6645/26

Справа № 521/17902/23

Головуючий у першій інстанції Громік Д. Д.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя — Кострицький В.В. (суддя - доповідач),

судді – Назарова М.В., Коновалова В.А.,

за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

представник позивача – Адабаш Світлана Аксентіївна

відповідач – Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

представник відповідача – Неїжпапа Юлія Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат,-

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст судового рішення, що оскаржується

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат - залишити без розгляду, оскільки позивач повторно не з`явилася в судове засідання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник позивача, просив скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги посилається на те, що позивач з поважних причин не міг бути присутнім на судових засіданнях, оскільки він перебуває за кордоном і веде справу в суді через представника, з яким Позивачем укладено відповідний договір. Про це відомо суду, так як позовну заяву в інтересах Позивача подано і підписано його представником і в судових засіданнях інтереси Позивача майже 3 роки представляв виключно його представник.

Зазначали, що за клопотанням представника Відповідача у справі судом здійснено запит від 07.10.2025 року на адресу Державної Прикордонної Служби України щодо надання інформації про виїзд за кордон позивача і 17.10.2025 року отримано відповідь про виїзд ОСОБА_1 за кордон 17.06.2022 року, а тому вважали, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, і зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи, зокрема, щодо належного повідомлення Позивача про дати судових засідань .

Вважали, що не можна вважати належним повідомленням Позивача про дату, час і місце розгляду цієї справи надіслання судом тексту судових повісток SMS повідомленням на номер мобільного телефону, оскільки за загальним правилом повідомлення учасників справи засобами мобільного зв`язку не відповідає встановленому порядку вручення судової повістки. Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо наявності у Позивача електронного кабінету, як і не містять жодних належних та допустимих доказів надсилання йому судової повістки про виклик до суду рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Зазначали, що матеріали справи також не містять заяв Позивача про направленням йому судових повісток шляхом SMS - повідомлення, такі повідомлення останнього не є належними, позивача належним чином не повідомлено про судові засідання, призначені на 24 березня 2026 року та 14 квітня 2026 року, тому відсутні підстави вважати, що в даній справі відбулась повторна неявка (двічі поспіль) належним чином повідомленого позивача.

Також зазначали, що з метою забезпечення прийняття справедливого і об`єктивного рішення судом на основі всебічного і повного розгляду матеріалів справи, новим представником Позивача у справі 24.03.2026 року через електронний суд направлено до суду і Відповідачу письмову позицію Позивача у справі, з урахуванням доводів і міркувань, які містяться у додаткових поясненнях Відповідача, з додатковими доказами, які Позивач просив долучити до справи, так як не міг з об`єктивних причин надати їх разом з позовною заявою. Це свідчить про добросовісність і зацікавленість Позивача і його Представника у сприянні скорішому розгляду справи і винесенні законного рішення.

Посилались на обставини які не залежали від волі представника, яка з`явилася до судового засідання з запізненням на 8 хвилин, за які суд вже розглянув справу і залишив позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що Позивач і представник Позивача повторно не прибули в судове засідання, хоча були повідомлені про розгляд справи належним чином, а також від них не надійшло заяви про розгляд справи без їх участі. Проте такі висновки суду основані на неповному з`ясуванні обставин справи і не відповідають обставинам справи .

Зазначали, що до постановлення оскаржуваної ухвали судом майже 3 роки (весь період розгляду справи) враховувались обставини відсутності Позивача в судовому провадженні, що мали об`єктивний та безумовний характер, тобто така причини його неявки були поза волею чи прагненням позивача. Існування таких обставин підтверджено належними та допустимими засобами доказування. Разом з тим, судом враховувалась такою, що не перешкоджає розгляду справи попередня поведінка позивача на протязі всього періоду розгляду справи, в т.ч. щодо ведення справи через представника.

Позиція учасників справи.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник Неїжпапа Ю.А. надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , а ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року просила залишити без змін.

В обґрунтування зазначила, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже підстави для його скасування відсутні.

Явка сторін в судове засідання

Сторони були повідомлені належним чином про дату час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явились, представник позивача просив справу розглядати без їх участі.

Представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває у відпустці.

Розглянувши клопотання Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідно до частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Частиною другою статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Звертаючись із клопотанням, ДП «АМПУ» посилається на перебування начальника відділу представництва та захисту інтересів у судах юридичного департаменту Неїжпапи Ю.А., яка супроводжує цю справу, у щорічній відпустці.

Разом із тим наведені обставини не свідчать про об`єктивну неможливість участі ДП «АМПУ» у судовому засіданні та не можуть бути визнані достатньою підставою для відкладення апеляційного розгляду.

ДП «АМПУ» є юридичною особою, яка відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України має право брати участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені в порядку самопредставництва, або через представника.

Визначення підприємством одного конкретного працівника відповідальним за супроводження справи, як і перебування такого працівника у запланованій відпустці, належить до питань внутрішньої організації роботи юридичної особи та не є об`єктивною і непереборною обставиною, яка позбавляла б підприємство можливості завчасно уповноважити на участь у справі іншого працівника юридичного департаменту або іншого представника.

Посилання заявника на значний обсяг матеріалів справи та тривале супроводження її одним працівником також не підтверджує неможливості розгляду справи у призначеному судовому засіданні.

Зазначені обставини самі собою не свідчать про те, що інтереси юридичної особи не можуть бути забезпечені шляхом належної організації її представництва.

Крім того, ДП «АМПУ» було завчасно повідомлено про дату, час і місце судового засідання, мало можливість подати відзив, що і було ним зроблено, тобто висловлено власну позицію.

Явка представника ДП «АМПУ» обов`язковою судом не визнавалася.

Відкладення розгляду справи є процесуальною дією, необхідність вчинення якої визначається не самим фактом відсутності представника учасника справи, а неможливістю розглянути справу та вирішити поставлені перед судом питання у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів ураховує також необхідність дотримання розумних строків апеляційного розгляду та забезпечення балансу процесуальних прав усіх учасників справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, а клопотання не містить відомостей про обставини, які об`єктивно перешкоджають її розгляду за відсутності представника ДП «АМПУ».

За таких обставин повідомлені ДП «АМПУ» причини неявки представника не можуть бути визнані поважними у розумінні статті 372 ЦПК України, у зв`язку із чим клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.

Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Також пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є:

- повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;

- повідомлення позивача про судове засідання належним чином;

- неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;

- нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;

- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Судом першої інстанції було встановлено, що про місце та час розгляду справи також належним чином була повідомлена представник позивача - адвокат Адабаш С.А., що підтверджується розпискою від 24.02.2026р. про явку в судове засідання, яке було призначене на 24.03.2026 року на 13-00 годину (а.с.104, том 2) та довідкою про доставку електронного документа, з якої вбачається, що судова повістка про виклик до суду представника позивача в судове засідання на 14.04.2026р. на 13 год. 00 хв. була направлена до електронного кабінету представника позивача, та документ доставлено до електронного кабінету 25.03.2026 року о 0 год. 53 хв., яка наявна в матеріалах справи (а.с. 109, том 2).

Про причини неявки позивач та його представник не повідомляли, заява про розгляд справи за їх відсутності не надходила.

Представник відповідача - Неїжпапа Ю.А. в судовому засіданні не заперечувала проти залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та його представник повторно не з`явилися в судове засідання та заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.

За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка або довідка про отримання судової повістки в електронному кабінеті.

Крім того, ч.6 ст.128 ЦПК України встановлює, що судова повістка надсилається судом за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів справи вбачається, у судові засідання, що 23.02.2026 року до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшла заява адвоката Мамонтова Дениса Олексійовича, про припинення надання правової допомоги позивачу у справі ОСОБА_1 (т.2 а.с.101).

23.02.2026 року від адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни надійшла заява, що остання здійснює надання правової допомоги позивачу у справі ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ВН№1586317 від 02.10.2025 року та просила надати їй можливість для ознайомлення з матеріалами справи (т.2 а.с.102-103).

Відповідно до розписки судове засідання призначене на 24.02.2026 року відкладено на 24.03.2026 року о 13:00 год, про що представники сторін ознайомлені під особистий підпис (т.2 а.с.104).

Відповідно до довідки секретаря судового засідання від 24.03.2026 року встановлено, що у зв`язку із неявкою сторін судове засідання відкладено на 14.04.2026 року о 13:00 год. (т.2 а.с.106).

Відповідно до розписки судове засідання призначене на 24.03.2026 року відкладено на 14.04.2026 року о 13:00 год, про що представник відповідача ознайомлений під особистий підпис (т.2 а.с.107).

Відповідно до довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber» Кравцов О.М. отримав судову повістку на вказаний ним в позові номер мобільного телефону « НОМЕР_1 » згідно вимог «Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі» (т.2 а.с.108).

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, з якої вбачається, що судова повістка про виклик до суду представника позивача в судове засідання на 14.04.2026р. на 13 год. 00 хв. була направлена до електронного кабінету представника позивача, та документ доставлено до електронного кабінету 25.03.2026 року о 0 год. 53 хв., яка наявна в матеріалах справи (а.с. 109, том 2).

Представник ОСОБА_2 – адвокат Адабаш С.А. 24.02.2026 року з`явилась до судового засідання суду першої інстанції, про що свідчить власноручний запис останньої у розписці про відкладення судового засідання призначеного на 24.02.2026 року, з якої встановлено , що судовий розгляд відкладено на 24.03.2026 року о 13:00 год. (т.2 а.с.104).

24 березня 2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала до суду письмові пояснення, щодо позиції позивача на додаткові пояснення відповідача у справі з додатками (т.2 а.с.110-125).

Таким чином, встановлено,що представник позивача у попередньо призначене судове засідання надавала письмові пояснення, яким судом першої інстанції не було надано жодної оцінки, крім того, судова колегія враховує те, що дана справа слухалась понад три роки до моменту постановлення оскаржуваної ухвали, а тому застосування положень ч. 5 ст.223 ЦПК України судом першої інстанції є помилковим та поспішним.

Крім того, суд першої інстанції не навів в оскаржуваній ухвалі підстави неможливості вирішення спору по суті за відсутності позивача у разі, якщо представник позивач який раніше надав суду пояснення не з`явився на виклик суду.

Суд першої інстанції не врахував, що залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з`явлення не перешкоджає розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача у останні судові засідання після надання представником позивача пояснень по справі та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Судова колегія також звертає увагу на те, що до постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції майже 3 роки (весь період розгляду справи) враховувались обставини відсутності позивача в судовому провадженні, що мали об`єктивний та безумовний характер, тобто така причини його неявки були поза волею чи прагненням позивача. Існування таких обставин підтверджено належними та допустимими засобами доказування. Разом з тим, судом враховувалась такою, що не перешкоджає розгляду справи попередня поведінка позивача на протязі всього періоду розгляду справи, в т.ч. щодо ведення справи через представника.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення без розгляду судом першої інстанції позову ОСОБА_1 , так як суд не вирішував питання щодо обов`язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повторну неявку позивача, належним чином повідомленого, як підставу залишення позову без розгляду, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

При цьому, колегією суддів врахована позиція Європейського суду з прав людини, яка полягає у тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає частково обґрунтованими.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Адабаш Світлани Аксентіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Хаджибейського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2026 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

В.А.Коновалова