Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №758/8039/25 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8039/25

Категорія 67

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Блащука А.М.,

за участі секретаря судового засідання - Пащелопи Д.Р.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про, встановлення факту проживання однією сім`єю та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2025 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про встановлення факту проживання однією сім`єю та стягнення аліментів, в якому просить суд:

1. Встановити факт сімейних відносин між ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) як між падчеркою та вітчимом з січня 1993 року по вересень 2015 року.

2. Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року.

3. Встановити факт перебування ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на утриманні ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з січня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

4. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на його утримання аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і довічно.

В обґрунтування позову зазначає, що у період з січня 1993 року по 20 квітня 2020 року ОСОБА_4 , фактично, проживав з ОСОБА_6 як чоловік та дружина, шлюб між ними не був зареєстрований. На підтвердження обставин проживання позивача з ОСОБА_6 як одна сім`я без реєстрації шлюбу посилається на копію позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю від 22 травня 2009 року (із матеріалів судової справи № 2-О-99/09), копію договору оренди житлового приміщення від 16.02.2009 (із матеріалів судової справи № 2-О-99/09), журнал судового засідання від 15.06.2009 в Святошинському районному суді м. Києва. Вказує, що факт проживання позивача з ОСОБА_6 як одна сім`я до вересня 2015 року підтверджується її поясненнями, які вона надавала у справі № 75 8/6077/22. Вважає безспірною обставину проживання позивача з ОСОБА_6 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 1993 року по вересень 2015 року.

Вказує, що у ОСОБА_6 від першого шлюбу з громадянином ОСОБА_7 була народжена дочка - ОСОБА_5 . Після того як позивач з ОСОБА_6 з 1993 року почали проживати разом як чоловік та дружина, її дочка - ОСОБА_5 , якій на той час було лише 3 роки, також проживала разом з ними. ІНФОРМАЦІЯ_4 в сім`ї позивача та ОСОБА_6 народилася спільна дочка: ОСОБА_8 . Позивач з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 разом проживали як одна сім`я у квартирі АДРЕСА_1 та були зареєстровані у цій квартирі. Вказує, що хоча і не був рідним батьком ОСОБА_5 , але ставився до неї як до рідної доньки: з самого раннього її дитинства позивач піклувався про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, нарівні з її матір`ю ОСОБА_6 брав участь у її вихованні, проявляв до неї турботу як до своєї рідної дитини. Зазначає, що ОСОБА_5 ставилася до позивача як до рідного батька і віддячувала йому своєю любов`ю і повагою, зокрема, це підтверджується листівками, які ОСОБА_5 писала позивачу (вітала зі святами, з днем народження), та їх спільними фотографіями з відповідачем та загалом усією сім`єю. Позивач з ОСОБА_6 та їх доньками: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 неодноразово подорожували закордон, відвідували різні країни, разом відпочивали декілька разів на рік. Ці обставини може бути підтверджено паспортом позивача громадянина України для виїзду закордон № НОМЕР_3 , виданим 03 червня 2008 року органом 3201, відомостями про перетин ними всіма державного кордону України від Державної прикордонної служби України. Позивач забезпечував ОСОБА_5 усім необхідним для гармонійного розвитку, вона мала все необхідне і, навіть, більше для життя. Загалом, ОСОБА_5 , її мати та молодша донька ОСОБА_8 були на повному утриманні позивача, оскільки останній займався в той час бізнесом, заробляв значні кошти. Мати ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ніколи не працювала та родину, в т.ч. й свою рідну доньку, фінансово не забезпечувала. Турбуючись про життєвий успіх ОСОБА_5 , позивач забезпечив здобуття їй вищої освіти в найкращих навчальних закладах України та Великобританії на рівні зі своєю рідною донькою. Так, ОСОБА_5 навчалася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2008-2012 роках, а в 2012-2014 - в Оксфордському університеті (University of Oxford) у Великобританії. Рідна дочка позивача навчалася у Королівському коледжі Лондона (King's College London) у 2015-2018 роках, а з 2018 року і до цього часу навчається в Оксфордському університеті (University of Oxford). Завдяки позивачу ОСОБА_5 отримала престижну освіту, яка надає широкі можливості для професійного та кар`єрного розвитку. Навчання ОСОБА_5 у вказаних навчальних закладах оплачував позивач та постійно надавав їй фінансову підтримку.

Як батько, позивач утримував свою сім`ю та оплачував дітям навчання за рахунок того, що тривалий час займався будівельним бізнесом та мав пристойні доходи, щоб діти навчалися у найпрестижніших світових навчальних закладах за кордоном. У позивача та у ОСОБА_5 були теплі, довірливі відносини як між батьком та дочкою, вона ділилася з ним подіями, що відбувалися в її житті, просила поради як у батька щодо різних ситуацій, які в неї виникали у процесі дорослішання.

Крім того, факт про те, що позивач утримував ОСОБА_5 з 1993 року і до досягнення нею повноліття, виховував її, проживав з нею як одна сім`я, а саме, як вітчим і падчерка, може бути підтверджено безпосередньо показаннями як свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та показами інших осіб, яких може бути допитано як свідків.

Враховуючи викладене, з 1993 року по вересень 2015 року між позивачем та ОСОБА_5 існували фактичні сімейні відносини як між падчеркою та вітчимом, позивач та відповідач у вказаний період проживали як одна сім`я, до досягнення повноліття ОСОБА_5 була на утриманні позивача як падчерка, хоча позивач ставився до неї як до рідної дочки. Позивач з ОСОБА_5 були пов`язані спільним побутом, у них були взаємні права та обов`язки, які існують у батька та дочки. Отже, позивач та ОСОБА_5 були членами однієї сім`ї як вітчим та падчерка.

Вказує, що у 2020 році позивачу виповнилося 60 років та досягнув встановленого законом пенсійного віку, а тому у розумінні приписів статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є непрацездатною особою. Пенсію за віком позивачу не призначили. Позивач потребує матеріальної допомоги. Батьки позивача померли. Інших рідних, крім своїх дочок: падчерки ОСОБА_5 та рідної доньки ОСОБА_8 в позивача немає. Рідна дочка ОСОБА_8 ще продовжує навчання в Оксфордському університеті, не працює, самостійного заробітку не має та утримувати його не може. В той же час падчерка позивача - ОСОБА_5 , яку він виховував з 1993 року, утримував, піклувався про неї до досягнення повноліття та навіть після 18 років, є досить забезпеченою матеріально, постійно проживає закордоном та має змогу надавати позивачу матеріальну допомогу. Протягом багатьох років спільного проживання позивач фактично виконував усі обов`язки батька по відношенню до відповідачки, а саме брав участь у прийнятті рішень, що стосувалися її навчання, здоров`я, дозвілля та майбутнього. Думка позивача завжди була вагомою та враховувалася при вирішенні будь-яких важливих питань, пов`язаних з життям відповідачки. Однак, після завершення спільного проживання з ОСОБА_6 , життя позивача склалося таким чином, що на сьогоднішній день останній опинився у вкрай скрутному матеріальному становищі. Станом на сьогоднішній день позивач не має жодних офіційних джерел доходу. Трудова діяльність була припинена з об`єктивних причин, пов`язаних із погіршенням стану здоров`я. Спроби знайти нову роботу, які неодноразово робив позивач, виявилися безуспішними з огляду на його вік та стан здоров`я, що значно обмежує його працездатність та можливості для працевлаштування. Вказує, що окрім відсутності стабільного заробітку, ОСОБА_4 не володіє жодною нерухомістю на праві власності. Протягом спільного проживання з Відповідачкою, Третьою особою та Рідною дочкою, позивач мешкав за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, після припинення відносин з Третьою особою, позивач проживає у знайомих та друзів, які допомагають йому. Фінансові можливості позивача не дозволяють придбати власне житло. На сьогоднішній день у його розпорядженні немає жодного цінного майна, яке могло б бути використане для покращення фінансового становища. Такий тривалий період скрутного матеріального становища, постійний стрес, призвели до серйозних проблем зі здоров`ям. Особливо гострою є проблема зі здоров`ям очей. Як вбачається з Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2020/7983, виданої 21 вересня 2020 року лікуючим лікарем ТОВ «БРИТАНСЬКИЙ ОФТАЛЬМОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» Щадних М.О., у позивача були діагностовані серйозні офтальмологічні захворювання, що потребували оперативного втручання.

У квітні 2025 позивач, через свого представника - адвоката Городок Я.В., скерував на електронну адресу відповідачки лист-звернення із проханням надавати йому щомісячну матеріальну допомогу. Крім цього, копія такого листа була також вручена адвокатові Одінцову Едуарду Володимировичу, який є представником Відповідачки у низці судових процесів. Однак, станом на день звернення із цією позовною заявою до суду, відповідь від Відповідачки та/або адвоката Одінцова Е.В. не надходила.

З огляду на вкрай тяжке матеріальне становище, в якому опинився позивач, відсутність будь-яких доходів та нагальну потребу у коштах на лікування, придбання необхідних медикаментів та забезпечення базових життєвих потреб (харчування, оплата комунальних послуг тощо) позивача, останній з великим проханням просив у відповідачки надавати йому матеріальну допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень щомісячно. Однак, жодної реакції від Відповідачки не було, тому позивач, ОСОБА_4 змушений звернутись до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Позивач звертається до суду з заявою, оскільки хоче встановити факт проживання однією сім`єю як відчима та падчерки з ОСОБА_5 , наявністю між нею та позивачем сімейних відносин як падчерки та вітчима з 1993 року по вересень 2015 року, а також встановити факт про те, що позивач утримував ОСОБА_5 з 1993 року до досягнення нею повноліття, а саме, до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і довічно.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 16.06.2023, у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

24.07.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

25.07.2026 третьою особою ОСОБА_6 подано до суду пояснення у справі в якому у задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити з викладених в позові підстав.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала в повному обсязі та просила суд в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Клопотань про виклик свідків зі сторони позивача які могли б свідчити на підтвердження факту проживання однією сім`єю як падчерки та вітчимом та встановлення факту утримання стороною позивача не подавалось.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які наявні в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просив суд:

- встановити факт сімейних відносин між ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) як між падчеркою та вітчимом з січня 1993 року по вересень 2015 року;

- встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року;

- встановити факт перебування ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на утриманні ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з січня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- стягнути з ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на його утримання аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і довічно.

В обґрунтування позову зазначає, що у період з січня 1993 року по 20 квітня 2020 року ОСОБА_4 , фактично, проживав з ОСОБА_6 як чоловік та дружина, шлюб між ними не був зареєстрований.

На підтвердження обставин проживання позивача з ОСОБА_6 однією сім`єю без реєстрації шлюбу посилається на копію позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю від 22 травня 2009 року (матеріали судової справи № 2-О-99/09), копію договору оренди житлового приміщення від 16.02.2009 року (матеріали судової справи № 2-О-99/09), журнал судового засідання від 15.06.2009 року в Святошинському районному суді м. Києва.

Вказує, що факт проживання позивача з ОСОБА_6 однією сім`єю до вересня 2015 року ОСОБА_6 визнає, що підтверджується її поясненнями у справі № 75 8/6077/22.

Вважає, безспірною обставину проживання позивача з ОСОБА_6 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з 1993 року по вересень 2015 року.

Суд не погоджується з даним твердженням позивача, оскільки рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.09.2011 у справі № 22-2051-11 Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.20009 скасовано та ухвалено нове, в якому відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно набуте за час спільного проживання. Зазначене рішення набрало законної сили. В касаційному порядку сторонами не оскаржувалося.

З рішення апеляційного суду вбачається, що в позовній заяві позивачка зазначила, що з початку 2005 року по березень 2009 вони разом з ОСОБА_9 проживали в належній її чоловіку квартирі АДРЕСА_3 однак це спростовано наведеними апелянтом доказами та в подальшому сторонами не спростовано. В рішенні Апеляційного суду міста Києва від 13.09.2011 у справі № 22-2051-11 встановлено, що надані позивачкою докази, проти яких і не заперечував відповідач, спростовуються доказами, наданими апелянтом, в яких містяться твердження ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про відсутність між ними фактичних шлюбних відносин.

Суд звертає увагу позивача на те, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 82 ЦПК України).

Таким чином суд не може взяти до уваги як докази спільного проживання позивача з ОСОБА_6 , а саме копію позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю від 22 травня 2009 року (матеріали судової справи № 2-О-99/09), копію договору оренди житлового приміщення від 16.02.2009 року (матеріали судової справи № 2-О-99/09), журнал судового засідання від 15.06.2009 року в Святошинському районному суді м. Києва, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2009 у справі № 22-2051/11, оскільки зазначене рішення скасовано, а факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спростовується рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13.09.2011 у справі № 22-2051-11.

Зазначене у підсумку спростовує в тому числі і факт сімейних відносин як падчерки та відчима між ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) в період часу з січня 1993 року по вересень 2015 року .

Щодо вимог позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року та встановлення факту перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_4 з січня 1993 року по 28 січня 2008 року, стягнення аліментів, суд зазначає таке.

Частиною третьою статті 2 СК України передбачено, що сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому.

Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства (частини перша, друга, четверта статті 3 СК України).

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з частиною першою статті 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (частина перша статті 268 СК України).

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Відповідно до частини другої статті 264 СК України, повнолітні брати, сестри, пасинки, падчерки зобов`язані піклуватися про брата, сестру, вітчима, мачуху, які виховували їх та надавали їм матеріальну допомогу. Такий обов`язок мають особи і щодо тих, з ким вони проживали однією сім`єю до досягнення повноліття.

В статті 270 ЦПК України вказано, що повнолітні падчерка, пасинок зобов`язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п`ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу. Обов`язок падчерки, пасинка по утриманню мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання.

Сімейний кодекс України прямо не вказує про те, що вітчим та падчерка є членами сім`ї, які перебувають між собою у сімейних відносинах. В той же час, вказані вище норми Сімейного кодексу України передбачають права вітчима по відношенню до своєї падчерки та обов`язки падчерки по відношенню до свого вітчима.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин (від 3 червня 1999 року № 5-рп/99). Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.

В позовній заяві позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року та встановити факт перебування ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на утриманні ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) з січня 1993 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підтвердження зазначених вимог зазначає, що Позивач з ОСОБА_6 та їх доньками: ОСОБА_5 та ОСОБА_8 неодноразово подорожували закордон, відвідували різні країни, разом відпочивали декілька разів на рік.

В той самий час матеріали справи не містять жодного належного доказу на підтвердження вказаних обставин. Так, копія паспорту позивача для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданим 03 червня 2008 року органом 3201, відомостями про перетин позивачем державного кордону України не є підтвердженням перебування всіх членів сім`ї на відпочинку та відвідуванням інших країн. Зазначений доказ містить лише інформацію про перетин кордону позивачем.

В позовній заяві позивач вказує, що забезпечував ОСОБА_5 усім необхідним для гармонійного розвитку, вона мала все необхідне і, навіть, більше, для життя. ОСОБА_5 , її мати та молодша донька ОСОБА_8 були на повному утриманні позивача, оскільки останній займався в той час бізнесом, заробляв значні кошти. Мати ОСОБА_5 . ОСОБА_6 ніколи не працювала та родину, в тому числі й свою рідну доньку, фінансово не забезпечувала.

На підтвердження факту утримання ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 позивачем надано суду чеки на покупку продуктів з супермаркету «Сільпо» за 2017 рік, які суд не може взяти до уваги, оскільки даний доказ не може свідчити про факт утримання, оскільки чек підтверджує лише факт придбання товару в певний час, але не доводять споживання цих продуктів конкретною особою, регулярність допомоги чи те, що витрати є основним джерелом її існування.

На підтвердження факту утримання та проживання позивача та відповідача як вітчима та падчерки зазначає, що турбуючись про життєвий успіх ОСОБА_5 , позивач забезпечив здобуття їй вищої освіти в найкращих навчальних закладах України та Великобританії на рівні зі своєю рідною донькою. Так, ОСОБА_5 навчалася у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2008-2012 роках, а в 2012-2014 - в Оксфордському університеті (University of Oxford) у Великобританії. Як вітчим та батько, позивач утримував свою сім`ю та оплачував дітям навчання за рахунок того, що тривалий час займався будівельним бізнесом та мав пристойні доходи, щоб діти навчалися у найпрестижніших світових навчальних закладах закордоном.

Суд не може взяти до уваги зазначене твердження позивача, оскільки позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження його участі в отриманні ОСОБА_5 освіти в навчальних закладах України та Великобританії, в тому числі квитанцій про оплату позивачем навчання ОСОБА_5

06.07.2026 в судовому засіданні представник відповідача зазначила, що привітальні листівки, які долучені позивачем до матеріалів справи на підтвердження факту відносин позивача та відповідача як вітчима та падчерки, позивач отримав саме від рідної доньки, а не від падчерки ОСОБА_5 . Зазначене твердження представником позивача належним чином не спростовано.

Зазначене вище у підсумку спростовує як сам факт сімейних відносин як падчерки та відчима ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в період часу з січня 1993 року по вересень 2015 року, так і факт утримання останнім відповідача.

В позовній заяві позивач вказує, що окрім відсутності стабільного заробітку, ОСОБА_4 не володіє жодною нерухомістю на праві власності. Проте матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджує вказану обставину.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, а також заперечень на позов, суд приймає до уваги й те, що позивач має рідну дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка на даний час є повнолітньою (віком 30 років) та до якої позивач також може звернутися з вимогою про отримання матеріальної допомоги і яка має відповідний обовязок утримання батька.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказування не можуть ґрунтуватись на припущеннях.

Суд вважає, що наявні докази в їх сукупності не дають підстав дійти висновку про наявність підстав для встановлення факту сімейних відносин між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року, встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_5 та ОСОБА_4 як падчерки та вітчима з січня 1993 року по вересень 2015 року, встановлення факт перебування ОСОБА_5 на утриманні ОСОБА_4 з січня 1993 року по 28 січня 2008 року, що в підсумку є підставою для відмови в задоволені вимог про стягнення з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_4 , аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позовної заяви до суду і довічно, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених вимог позивача.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та стягнення аліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач - ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податку: НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП; НОМЕР_1 ;

третя особа - ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податку: НОМЕР_4 .

Суддя А.М.Блащук