Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №758/3800/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3800/26

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Блащука А.М.,

при секретарі судового засідання Пащелопі Д.Р.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,-

У С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначає, що 24.12.2011 Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 1847 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 (у позовній заяві помилково по тексту вказано - ОСОБА_5 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

28.01.2026 рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/26878/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Малолітній син залишився проживати з ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні.

Вказує, що починаючи з січня 2025 року Відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками, не бере участі у вихованні та утриманні сина, натомість всі витрати на утримання дитини Позивач несе особисто. При цьому Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, якій призначено пенсію по інвалідності.

Щодо щомісячних витрат Позивача на утримання малолітньої дитини зазначає, що витрати, зокрема на харчування є змінними, залежать від потреб сина, пори року та поточних цін у магазинах. Витрати на харчування дитини включають в себе продукти для домашнього приготування їжі, перекуси, снеки, обіди в ліцеї. До прикладу, за період з 16.01.2026 по 15.02.2026 місячні витрати тільки на продукти для домашнього приготування їжі склали 32 689,15 грн. Щодо витрат на перевезення дитини з фактичного місця проживання до місця навчання та фізичного розвитку. До січня 2025 року подружжя ОСОБА_6 проживало у трикімнатній квартирі за адресою по АДРЕСА_1 , де зареєстрована їхня малолітня дитина та яка належить Відповідачу. У січні 2025 року Відповідач, не попередивши Позивача, замінив замки у вказаній квартирі, чим фактично позбавив не тільки Позивача, а й свого малолітнього сина можливості проживати та користуватись вказаним житлом.

Через ці дії Відповідача Позивач разом з сином змушена проживати у своєї матері за адресою: АДРЕСА_2 . Тому Позивач кожного робочого дня забезпечує логістику сина з міста Ірпінь (місця фактичного проживання дитини) до Технічного ліцею Шевченківського району м. Києва, де навчається ОСОБА_7 , та гуртків, які він відвідував до моменту вимушеного переїзду і продовжує відвідувати на даний час. Зокрема, витрати на перевезення дитини до місць навчання та розвитку за місячний період з 03.11.2025 по 30.11.2025 становили 8997,21 грн. Щодо витрат на розвиток малолітньої дитини. ОСОБА_7 відвідує басейн і тренажерний зал у спортклубі «S&G» з щомісячною вартістю абонемента 3500 грн. Крім цього, ОСОБА_7 тричі на тиждень відвідує секцію з пляжного волейболу у комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі «Темп», де вартість одного заняття становить 300 грн., що на місяць складає 3000 грн. Витрати на навчання, одяг, ліки, організаційні видатки у ліцеї та інші потреби ОСОБА_7 є змінними, оскільки залежать від потреб дитини, і становлять в середньому від 4000 до 7000 грн. на місяць. Зокрема, у лютому 2026 року Позивач витратила тільки на придбання шкарпеток, реглану, штанів та куртки для сина 5030 грн. Таким чином щомісячні витрати на малолітню дитину складають орієнтовно більше як 54000 грн. на місяць.

Щодо матеріального становища Відповідача зазначає, що відповідач володіє п`ятьма квартирами у м. Києві, зокрема: 1) трикімнатною квартирою по АДРЕСА_1 , загальною площею 89 кв.м.; 2) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_3 , загальною площею 46,4 кв.м.; 3) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_4 , загальною площею 43,2 кв.м.; 4) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_5 , загальною площею 43,8 кв.м.; 5) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_6 , загальною площею 40 кв.м.

Крім нерухомого майна, Відповідач володіє двома транспортними засобами, зокрема: 1) Lexus ES250, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 ; 2) Toyota Camry, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 (засвідчена копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , див. Додаток №18 до Позовної заяви, оригінал знаходиться у Відповідача).

Відповідач офіційно не працевлаштований, однак він займається власним бізнесом без реєстрації такої діяльності, у тому числі - здає в оренду належне йому нерухоме майно. Щомісячний прибуток Відповідача тільки за рахунок оренди чотирьох з п`яти належних йому квартир становить більше 1200 доларів США на місяць. При цьому ціна оренди прив`язана до актуального курсу долара США, що прямо зазначено в договорах оренди, зокрема: 1) Відповідно до Договору оренди від 25.02.2023 року Відповідач здавав належну йому квартиру по АДРЕСА_5 , за суму, еквівалентну 273 доларам США (п. 3.1. вказаного Договору оренди); 2) Відповідно до Договору оренди від 21.01.2016 року Відповідач здавав належну йому квартиру по АДРЕСА_6 , за 6500 грн., що за курсом НБУ було еквівалентом 264 доларів США; 3) Відповідно до Договору оренди від 31.05.2022 року Відповідач здавав належну йому квартиру по АДРЕСА_3 , за 14000 грн., що за курсом НБУ було еквівалентом 385 доларів США. Відповідно до Договору оренди від 05.08.2024 року Відповідач здавав належну йому квартиру по АДРЕСА_4 , за 12000 грн., що було еквівалентом 300 доларів США. Крім того, наскільки відомо Позивачу, Відповідач після виселення своєї дружини та малолітньої дитини з квартири по АДРЕСА_1 також здає вказану квартиру в оренду. Водночас Відповідач отримує значні доходи і з інших джерел. Розмір вказаних доходів дозволив Відповідачу у 2023 році придбати автомобіль Lexus ES250 за 2 000 000 грн., що підтверджується договором купівлі продажу транспортного засобу № 8047/2023/3775967.

Після розірвання шлюбу позивач повністю займається вихованням та утриманням дитини самостійно, забезпечуючи її усіма необхідними умовами для розвитку, навчання та комфортного життя. Відповідач не надає матеріальної допомоги та не бере участі у житті дитини, що створює значне фінансове навантаження на позивача.

Таким чином позивач звертається до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої та повнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

23.04.2026 від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що позивач розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти та не має наміру від нього ухилятися, але вимога про сплату аліментів у розмірі 27 000,00 грн є надмірною та не відповідає вимогам закону, оскільки Відповідач не має постійного заробітку. На даний час Відповідач офіційно не працевлаштований та отримує нерегулярний, мінливий дохід, орієнтовно 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень в місяць, відповідне підтверджується Випискою за формою ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу», виданою ГУ ПФУ в місті Києві, даний факт унеможливлює сплату ним аліментів у заявленому позивачем розмірі. Станом на момент розгляду справи відповідач не має офіційного працевлаштування, не отримує стабільного доходу, не здійснює підприємницьку діяльність, яка б приносила регулярний прибуток.

Таким чином, відповідач погоджується на розмір аліментів в сумі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень, який вище розміру цілого прожиткового мінімуму на відповідний вік дитини.

Стосовно наведеного розрахунку позивача щодо витрат на навчання, одяг, ліки, організаційні видатки у ліцеї та інші витрати не є сталими та є змінними, більше того, басейн та тренажерний зал у спротклубі «S&G» є додатковими витратами та не можуть входити до розміру аліментів, а також те, що невідомо скільки часу син буде відвідувати ці заняття. Згідно пункту 17 та 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стосовно майна зауважує наступне:

1. Автомобіль Lexus ES250, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , 2022 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_8 був придбаний у період шлюбу та є предметом окремого судового спору про поділ майна подружжя. До вирішення зазначеного спору будь-які твердження про належність цього майна відповідачу на праві особистої власності є передчасними та юридично неспроможними. Відповідно, посилання на цей транспортний засіб як на джерело доходу є безпідставним.

2. Автомобіль Toyota Camry, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 був придбаний позивачем до укладення шлюбу та фактично перебуває у користуванні позивачки. Попри це, позивач безпідставно намагається використати зазначене майно як аргумент проти відповідача. Така позиція є внутрішньо суперечливою та свідчить про свідоме викривлення обставин. Більше того, фактичне використання позивачкою цього транспортного засобу підтверджує, що відповідач не перешкоджає забезпеченню потреб дитини, а навпаки - сприяє цьому.

Вказує, що Відповідач дійсно володіє п`ятьма квартирами у м. Києві, зокрема: 1) трикімнатною квартирою по АДРЕСА_1 , загальною площею 89 кв.м.; 2) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_3 , загальною площею 46,4 кв.м. (відбуваються ремонтні роботи); 3) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_4 , загальною площею 43,2 кв.м. (подарунок від батька); 4) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_5 , загальною площею 43,8 кв.м. (Відповідач проживає за даною адресою); 5) однокімнатною квартирою по АДРЕСА_6 , загальною площею 40 кв.м. Разом із тим, сам по собі факт володіння нерухомим майном не свідчить про отримання доходу та не може автоматично розглядатися як доказ платоспроможності відповідача. Позивач, усупереч вимогам процесуального закону, безпідставно ототожнює наявність майна з наявністю доходу, не надаючи жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем будь-яких доходів від використання зазначених об`єктів нерухомості.

Таким чином, при ухвалені судового рішення просить суд врахувати наступні обставини:

1. Враховуючи матеріальне становище Відповідача, відсутність стабільної високооплачуваної роботи сума аліментів до сплати не повинна погіршувати становище Відповідача в порівнянні зі становищем одержувача аліментів - сина.

2. Усвідомлюючи необхідність здійснення утримання сина, об`єктивно можливою сумою аліментів до сплати є 5000, 00 (п`ять тисяч) гривень щомісячно.

21.05.2026 позивачем подано до суду клопотання про долучення доказів у справі.

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити.

Представник відповідача зазначає, що позивач погоджується на розмір аліментів в сумі 5000,00 (п`ять тисяч) гривень, який є вищим за розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

Судом встановлено, що 24.12.2011 Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис № 1847 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

28.01.2026 рішенням Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/26878/25 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано. Малолітній син залишився проживати з ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні.

В позовній заяві позивач зазначає, що починаючи з січня 2025 року Відповідач нехтує своїми батьківськими обов`язками, не бере участі у вихованні та утриманні сина, натомість всі витрати на утримання дитини Позивач несе особисто. При цьому Позивач є особою з інвалідністю 3 групи, якій призначено пенсію по інвалідності. Після розірвання шлюбу позивач повністю займається вихованням та утриманням дитини самостійно, забезпечуючи її усіма необхідними умовами для розвитку, навчання та комфортного життя. Відповідач не надає матеріальної допомоги та не бере участі у житті дітей, що створює значне фінансове навантаження на позивача. Таким чином, позивач звертається до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої та повнолітньої дитини у твердій грошовій сумі.

З досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачкою свого права на отримання від другого із подружжя коштів на утримання неповнолітньої дитини. Вказані правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, яка була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Як передбачено ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789X11 (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч. 1 ст. 180 СК України).

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України.

Згідно ч. 2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році встановлені наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу для дітей віком від 6 років до 18 років в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня становить 3 512 грн на місяць.

Позивачка звертаючись до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача аліментів у розмірі 27000,00 грн - на утримання неповнолітнього ОСОБА_7 вважає таку суму обґрунтованою та достатньою для гармонійного розвитку дитини.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач погоджується на розмір аліментів в сумі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень, який є вищим за розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Виходячи з системного тлумачення зазначених норм права, вибір способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина, і який є позивачем у справі про стягнення аліментів. Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів).

При цьому, відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати ним аліментів на утримання дитини саме у твердій грошовій сумі.

При визначенні способу стягнення аліментів суд погоджується з обраним позивачем способом стягнення аліментів та вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі за вибором позивача, з якою проживає неповнолітній син, в силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України. При визначенні розміру аліментів суд враховує те, що відповідач має обов`язок брати участь в утриманні своєї неповнолітньої дитини, а також те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дитини.

При цьому, вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі 27000,00 грн щомісячно суд вважає завищеними, оскільки позивачем, в порушення вимог ст. 81 ЦПК України, не доведено належними та допустимими доказами необхідність саме такого розміру аліментів, а також відсутні дані про дохід відповідача та його матеріальний стан, який би забезпечив можливість сплати аліментів саме в такому розмірі.

Враховуючи вказані обставини справи, надані позивачем докази, враховуючи розмір прожиткового мінімуму та судову практику, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та необхідності стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 15 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 10.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття. Даний розмір аліментів суд вважає достатнім, обґрунтованим, пропорційним та законним.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 10.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 , на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_10 ;

- відповідач - ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Суддя А.М.Блащук