Постанова від 27 липня 2026 р. у справі №754/10965/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2263/26

Справа №754/10965/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 липня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Республіки Таджикистан, громадянки України, зареєстрованої та такої, що проживає, за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, а саме здійснення торгівлі тютюновими виробами (електронними сигаретами) з рук 11.06.2026 о 18 год. 15 хв. за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 65.

ОСОБА_1 на неодноразові виклики до суду не з`явилася, про місце і час розгляду справи повідомлялася судовими повістками, які надсилалися за місцем її проживання. Крім того, оголошення про виклик у судове засідання розміщувалося на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , і про розгляд справи Деснянським районним судом м. Києва її також повідомлено.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак вона не скористалася зазначеним правом та про причини своєї неявки суд не повідомила.

З огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 156 КУпАП, не належить до категорії справ, розгляд яких має проводитися за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом до Деснянського УП ГУНП у м. Києві направлялися листи щодо забезпечення явки ОСОБА_1 у судове засідання. Зазначені доручення суду органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не виконано, про причини невиконання суд не повідомлено.

Крім того, у судове засідання викликалася посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення. Про дату, час і місце розгляду справи її повідомлено належним чином, проте вона у судове засідання не прибула, про причини неприбуття суд не повідомила. Клопотання про відкладення розгляду справи або заява про розгляд справи за її відсутності до суду не надходили.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП). Обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покладається на орган, який його склав. Невикористання цим органом можливості підтримати свою позицію в судовому засіданні, надати пояснення та звернути увагу суду на додаткові обставини, у поєднанні з невиконанням доручень суду щодо забезпечення явки особи, суд оцінює як відмову від такої можливості.

У рішенні у справі «Karelin v. Russia» (заява № 926/08) від 20.09.2016 Європейський суд з прав людини наголосив, що суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, не наділений повноваженнями самостійно усувати недоліки протоколу, уточнювати чи редагувати його зміст, оскільки виконання судом функції обвинувачення несумісне з вимогою безсторонності.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Частиною третьою статті 156 КУпАП установлено відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.

Об`єктом зазначеного правопорушення є суспільні відносини у сфері встановленого порядку торгівлі відповідними видами продукції. Об`єктивна сторона полягає у здійсненні торгівлі переліченими предметами з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом (формальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є саме торгівля, тобто вчинення дій із продажу товару. Наявність товару в особи, як і його вилучення, самі собою факту торгівлі не підтверджують і не є достатніми для висновку про вчинення правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

На підтвердження викладених у протоколі обставин матеріали справи містять протокол про адміністративне правопорушення від 11.06.2026 та акт вилучення від 11.06.2026. Пояснень покупця, відомостей про одержання виручки від продажу товару, матеріалів фото- або відеофіксації дій із продажу матеріали справи не містять. Отже, жоден із наявних документів не фіксує самого факту торгівлі, тоді як цей факт є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд робить висновок, що вони не підтверджують обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме здійснення ОСОБА_1 торгівлі з рук. Додаткових доказів на підтвердження цих обставин орган, який склав протокол, суду не надав, попри те, що був обізнаний про розгляд справи.

Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, не доведена, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ст. 265 КУпАП вилучені речі після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, повертають володільцеві. Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, вилучені речі належить повернути ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 247, 265, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вилучені згідно з актом вилучення від 11.06.2026 електронні сигарети повернути ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК