Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №300/3048/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/3048/25 пров. № А/857/37892/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року (суддя – Кафарський В.В., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі № 300/3048/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-3),в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо не зарахування позивачу стажу роботи в потрійному розмірі за участь в антитерористичній операції згідно ст. 57 закону “Про пенсійне забезпечення” та згідно довідки з військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №146 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та довідки з військової частини НОМЕР_2 від 01.10.24 №1936 про безпосередню участь особи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях; 2) зобов`язати відповідача-1 зарахувати позивачу до стажу роботи в потрійному розмірі, який дає право на призначення пенсії періоди участі в антитерористичній операції: з 08.02.2016 по 18.02.2016 згідно довідки з військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №146; з 10.10.2018 по 06.02.2019 згідно довідки з військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 №1936, шляхом призначення та виплати пенсії з 04.11.2024.

Відповідач-1 та відповідач-2 подали окремі відзиви на позовну заяву, у яких кожен зокрема висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи в потрійному розмірі за участь в антитерористичній операції згідно ст. 57 закону “Про пенсійне забезпечення” та згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №146 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та довідки військової частини НОМЕР_2 від 01.10.24 №1936 про безпосередню участь особи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи в потрійному розмірі, який дає право на призначення пенсії, періоди участі в антитерористичній операції з 08.02.2016 по 18.02.2016 згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №146 та з 10.10.2018 по 06.02.2019 згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 №1936, а також здійснити перерахунок та виплату його пенсії з дати призначення (04.11.2024), з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-3 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за результатом розгляду наданого пакету документів та даних, що містяться в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування було встановлено, що станом на час звернення страховий стаж позивача склав 33 роки 04 місяці 29 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 24 роки 10 місяців 12 днів. За вказаних обставин відповідачем-3 11.02.2025 було прийнято рішення № 092650008014 про призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 з 04.11.2024. Звертає увагу апелянт на те, що позивач надав розрахунок періодів з 08.02.2016 по 18.02.2016 та з 10.10.2018 по 06.02.2019 в кратному розмірі з урахуванням днів військової служби, що не відповідає вимогам частини 1 пункту 3 Постанови № 393 - до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці. Таким чином у відповідача-3 були відсутні правові підстави для врахування спірних періодів в кратності один місяць служби за три місяці. Враховуючи вищенаведене, на думку апелянта, судом, при розгляді справи, було не в повній мірі досліджені всі обставини справи та наведені доводи, що призвело до невірного застосування норм та положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також інших нормативно-правових актів.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 по справі 300/3048/25 та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

09.01.2025 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії (а.с. 19-20), за результатами розгляду якої, згідно принципу екстериторіальності, Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 16.01.2025 №046050022843 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 21).

04.02.2025 позивач вдруге звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 23-24), за результатами розгляду якої, згідно принципу екстериторіальності, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області прийнято рішення від 11.02.2025 №092650008014 про призначення позивачу пенсії за віком, згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, згідно розрахунку стажу, пенсійним органом позивачу зараховано 33 роки 4 місяці та 29 днів. Період з 08.02.2016 по 18.02.2016 та з 10.10.2018 по 06.02.2019 враховано позивачу, згідно розрахунку стажу, в одинарному розмірі (а.с. 152, 155).

Також встановлено, що 02.03.2025 позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області зі заявою щодо не зарахування стажу в потрійному розмірі за участь в антитерористичній операції згідно ст. 57 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та згідно довідки з військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №146 про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та довідки з військової частини НОМЕР_2 від 01.10.2024 №1936 про безпосередню участь особи в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях. У скарзі позивач просив відповідача-1 надати роз`яснення щодо не зарахували до спеціального стажу періодів з кратністю один день за три дні: з 08.02.2016 по 18.02.2016 (11 днів *3 = 33 дні) та з 10.10.2018 по 06.02.2019 (120 днів *3 = 360 днів) (а.с. 37-38).

За результатами розгляду вищезгаданої заяви від 02.03.2025, відповідач-1 листом від 31.03.2025 №2613-1778/С-02/8-0900/25 повідомив позивача про те, що з 04.11.2024 він отримує пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Страховий стаж становить 33 роки 4 місяці та 29 днів. Зазначено, що пільгове зарахування служби застосовується при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому відсутні підстави для перегляду стажу позивача (а.с. 39-40).

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо не зарахування спірного періоду в потрійному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду регулюють Закони України від 05.11.1991 №1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон №1788-ХІІ), від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058-IV).

Так, відповідно до ст. 8 Закону №1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб – члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частинами 1 та 2 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Колегія суддів враховує, що спірним у розглядуваних правовідносинах є врахування відповідачем-3 при призначенні пенсії позивачу, періодів з 08.02.2016 по 18.02.2016 та з 10.10.2018 по 06.02.2019 в одинарному розмірі. Позивач наполягав на обчисленні спірних періодів в кратному розмірі – один місяць за три.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з посвідченням серії НОМЕР_3 , позивач є учасником бойових дій (а.с. 45).

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 14.09.2016 №14 позивач з 08.02.2016 по 18.02.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції (а.с. 27).

Також довідкою військової частини НОМЕР_2 від 01.10.24 №1936 підтверджено факт безпосередньої участі позивач в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях з 10.10.2018 по 06.02.2019 (а.с. 28).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.92 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті Закону № 2232-XII передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення” або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 57 Закону №1788-ХІІ передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.

Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II “Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей”, затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах – один місяць служби за три.

Також, підпунктом “а” пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Аналіз наведених норм права дсвідчить про те, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці.

При цьому, час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах – один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.

З огляду на вищенаведені правові положення, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що участь позивача у бойових діях підтверджується відповідними довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі – Порядок №413).

Отже, обчислення періоду служби саме в трикратному розмірі стосується особливого порядку проходження такої служби, а саме: безпосередньої участі у бойових діях.

Як уже встановлено вище, позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій згідно Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с. 45).

Також, позивач згідно довідки від 14.09.2016 №14, виданої військовою частиною НОМЕР_1 , в період з 08.02.2016 по 18.02.2016 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції та згідно довідки від 01.10.24 №1936, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , в період з 10.10.2018 по 06.02.2019 брав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що спірний період з 08.02.2016 по 18.02.2016 та з 10.10.2018 по 06.02.2019 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача з розрахунку один місяць служби за три місяці.

З огляду на вищевикладене, належним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача-3 зарахувати позивачу до страхового стажу спірні періоди, з дати призначення йому пенсії.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у переглянутій частині рішення суду не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.

Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції в решта частині позовних вимог позивачем в апеляційному порядку не оскаржене, а тому за правилами статті 308 КАС України у цій частині рішення суду апеляційному перегляду не підлягає.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року в адміністративній справі № 300/3048/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір