Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №380/26159/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/26159/24 пров. № А/857/36873/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року (суддя – Андрусів У. Б., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Львів, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі № 380/26159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області,

про визнання протиправним та скаcування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі – відповідач-2), в якому просила: 1) визнати протиправними дії відповідача-1 щодо прийняття рішення №932500172953 від 17.07.2024 про відмову в перерахунку пенсії за Списком №1 позивачу; 2) зобов`язати відповідача-1 зарахувати до страхового стажу Ппозивача періоди роботи з 01.12.2003 по 01.09.2004.

Відповідачі подали окремі відзиви на позовну заяву, у яких кожен зокрема висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просили у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №932500172953 від 17.07.2024 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.12.2003 до 01.09.2004 та до страхового стажу періоди роботи з 01.12.2003 до 31.12.2003, з 19.01.2004 до 31.01.2004, з 27.02.2004 до 29.02.2004, з 29.03.2004 до 31.03.2004, з 20.04.2004 до 30.04.2004, з 21.05.2004 до 31.05.2004, з 20.06.2004 до 30.06.2004, з 21.07.2004 до 31.07.2004, з 21.08.2004 до 01.09.2004. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням обставин справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . Відповідачем-1 прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки період роботи з 03.04.1996 по 31.11.2003 вже зарахований до стажу роботи на пільгових умовах згідно Списку №1. Період роботи з 01.12.2023 по 01.09.2004 частково зараховано до страхового стажу, що підтверджено копією розрахунку стажу. При цьому, зазначає апелянт, що період роботи з 01.12.2023 по 01.09.2004 не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки на час проведення перерахунку пенсії, відсутній акт, що підтверджує пільговий стаж роботи позивача. Вказує апелянт на те, що оскільки на момент звернення позивача до суду, ще не проведено перевірки пільгової довідки за період з 01.12.2023 по 01.09.2004, то позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача-1 були передчасними. Крім цього, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, тому акти перевірки приймаються територіальним управлінням за місцем проживання особи. Таким чином, стаж роботи позивача буде зарахований після надходження акту проведеної перевірки достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії. Звертає увагу апелянт також на те, що рішення про призначення (перерахунок) пенсії повинно прийматись органом Пенсійного фонду України, з урахуванням положень пунктів 4.1. та 4.2 Порядку 22-1.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.08.2025 по справі № 380/26159/24 та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.

09.07.2024 позивач через вебпортал звернулася із заявою щодо перерахунку пенсії в частині донарахування стажу роботи з 03.09.1996 до 01.09.2024 на пільгових умовах за Списком №1.

До заяви додано: довідку від 19.05.2014 № 14, видану Державним закладом “Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії; Переліки робочих місць, професій, посад рентгенівського відділення відділкової лікарні ст. Козятин, яким підтверджено право на пільгове забезпечення по списку №1 та №2, передбачене постановою Кабінету Міністрів №442 від 01.08. 1992 та додатком до постанова КМУ від 17.11.1997 №1290 по результатах атестації робочих місць проведеної 20 липня 2004 року та в 1999 році; Додаток № 1 “Обґрунтування робіт в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці персоналу рентгенвідділення Вл ст. Козятин по матеріалах перевірки дорожного і відділкового радіологів в 1999 р.”, наказ головного лікаря відділкової лікарні ст. Козятин “Про атестацію робочих місць в рентгенвідділенні ВЛ ст. Козятин”; Акт-протокол від 20.07.2004, накази головного лікаря відділкової лікарні ст. Козятин “Про атестацію робочих місць в рентгенвідділенні ВЛ ст. Козятин”, наказ від 28.08.2006 №79.

За результатами розгляду заяви від 09.07.2024, за принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ у Львівській області прийнято рішення від 17.07.2024 №932500172953 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .. Згідно цього рішення для здійснення перерахунку пенсії та донарахування стажу роботи з 03.09.1996 по 01.09.2004 на пільгових умовах за Списком №1 долучено довідку №14 від 19.05.2014 01.07.2000 видану Державним закладом “Відділкова лікарня станції Козятин Південно- Західної залізниці”. Проаналізувавши матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії, оскільки частково період роботи з 03.04.1996 по 31.11.2003 зарахований до стажу роботи на пільгових умовах згідно Списку №1. Стаж роботи з 01.12.2023 по 01.09.2004 буде зарахований після надходження акту проведеної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії (а.с.14).

Вважаючи рішення відповідача-1 про відмову у перерахунку пенсії протиправним, позивачка звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом першої інстанції вірно враховано, що призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788-XII), від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV).

Так, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно з п. “а” ч. 1 ст.13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 (далі - порядок № 383).

Відповідно до п. 3 порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. Уточнюючі довідки мають подаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з вимогами Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, таке підтвердження здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону №1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З матеріалів справи, а саме записів трудової книжки позивачки, видно, що вона з 03.04.1996 переведена на посаду лаборанта-рентгенолога рентгенологічного відділу Відділкової лікарні ст. Козятин (наказ №24 від 03.04.1996), з якої звільнена 01.09.2004 за ст.38 КЗпП України, в зв`язку з виходом на пенсію (наказ №231 від 01.09.2004).

Довідкою від 19.05.2014 №14 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою Державним закладом “Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці”, стверджується, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Державному закладі “Відділкова лікарня ст. Козятин ПЗЗ” та в період з 03.04.1996 (наказ від 03.04.1996 №24) по 01.09.2004 (наказ від 01.09.2004 №231) працювала рентген лаборантом рентген відділення, за професією, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ підрозділ Ж код КП 24 Ж-2Г, згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003 і доповненням від 13.12.2004.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач з 03.04.1996 до 01.09.2004 працювала рентген лаборантом рентген відділення у Державному закладі “Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці”.

Судом першої інстанції вірно враховано, що у спірний період з 01.12.2003 до 01.09.2004 був чинний Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, на підставі якого втратив чинність Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Розділом XIX “Охорона здоров`я” встановлено, що особи, які відносяться до професій і працювали на посадах: п. 19 - молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); п. 19-1 - працівники закладів охорони здоров`я, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами з активністю на робочому місці понад 10 мілікюрірадію-226 або еквівалентною за радіотоксичністю кількістю радіоактивних речовин, а також на гамма-терапевтичних апаратах; п. 19 - рентгенолаборанти, у тому числі у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) і флюорографічних кабінетах, відносяться до категорії працівників, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці і мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Розділом XIX “Установи охорони здоров`я” Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, установлено, що особи, які мають професії і працювали на посадах: п. 12300000-24577 - рентгенолаборанти, у тому числі у рентгеноопераційних, ангіографічних і флюорографічних кабінетах; п. 12300000-24713 - середній медичний персонал рентгенівських відділень (кабінетів), а також середній медичний персонал, постійно зайнятий у рентгеноопераційних, ангіографічних кабінетах.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що відповідно до акта-протоколу від 20.07.2004 комісія по атестації робочих місць провела атестацію робочих місць відділкової лікарні ст. Козятин та дійшла висновку, що працівники виконують роботу на своїх робочих місцях протягом всього робочого дня. За його змістом на робочому місці, зокрема, ОСОБА_1 встановлено наявність шкідливих факторів: іонізуюче випромінення, озон, гідрохінон та високовольтне електромагнітне поле, що підтверджує право перерахованих працівників на існуючі пільги і пенсійне забезпечення відповідно до Списку №1.

За результатами атестації робочих місць, проведеної 20.07.2004 за умовами праці, затвердженої наказом головного лікаря відділкової лікарні від 22.07.2004 №159 “Про атестацію робочих місць в рентгенвідділенні ВЛ ст. Козятин”, підтверджено право на пільгову пенсію за Списком № 1 працюючим за професіями, зокрема, рентген лаборантів.

Цим наказом затверджено Перелік робочих місць, професій, посад рентгенівського відділення відділкової лікарні ст. Козятин, яким підтверджено право на пільгове забезпечення по списку №1 та №2, передбачене постановою Кабінету Міністрів №442 від 01.08.1992 та додатком до постанова КМУ від 17.11.1997 №1290 по результатах атестації робочих місць, проведеної 20.07.2004.

Наказом головного лікаря відділкової лікарні ст. Козятин віднесено рентгенвідділення до категорії виробництв зі шкідливими умовами праці та затверджено Перелік робочих місць, професій, посад рентгенвідділення, відділкової лікарні ВЛ ст Козятин, яким підтверджено право на пільгове забезпечення по списку №1 і №2 передбачене законодавством за результатами атестації робочих місць в 1999 році, зокрема по Списку №1 “рентгенолаборанти”.

Також судом першої інстанції вірно враховано, що професійна назва “рентгенолаборант” міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327. Згідно з Положенням про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 23.11.2007 № 742 робота на посаді рентгенлаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю “рентгенологія”, що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку № 1 “молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентген лаборант інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)” поширюється на рентген лаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачка має право на зарахування до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 періоди трудової діяльності на посаді рентгенлаборанта, зокрема з 01.12.2003 до 01.09.2004.

Згідно з розрахунком пенсійного стажу (Форма РС-право) органами пенсійного фонду зараховано період трудової діяльності позивачки з 03.04.1996 до 13.11.2003 на посаді рентгенлаборанта рентген відділення у Державному закладі “Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці”, до стажу роботи за Списком №1 та окремі періоди з 01.12.2003 до 01.09.2004 до страхового стажу.

Щодо доводів апелянта про відсутність акта перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для перерахунку пенсії №14 від 19.05.2014, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки у трудовій книжці позивачки чітко зазначено періоди роботи, її характер, що виключає необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи ГУ ПФУ в Київській області.

При цьому, вищезгадана довідка від 19.05.2014 №14 підлягає врахуванню виключно для підтвердження трудової діяльності у випадках відсутності записів в трудовій книжці або наявності неточностей в такій, однак орган Пенсійного фонду жодних заперечень до трудової книжки позивачки не висловлював.

Судом першої інстанції також вірно зауважено та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ПФУ у Львівській області зверталося до ГУ ПФУ в Київській області для проведення перевірки достовірності відомостей довідки від 19.05.2014 №14.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та норми законодавства, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що рішення відповідача-1 від 17.07.2024 №932500172953 про відмову в перерахунку пенсії за Списком №1, не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині – обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання відповідача-1 зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 01.12.2003 до 01.09.2004 та до страхового стажу періоди роботи з 01.12.2003 до 31.12.2003, з 19.01.2004 до 31.01.2004, з 27.02.2004 до 29.02.2004, з 29.03.2004 до 31.03.2004, з 20.04.2004 до 30.04.2004, з 21.05.2004 до 31.05.2004, з 20.06.2004 до 30.06.2004, з 21.07.2004 до 31.07.2004, з 21.08.2004 до 01.09.2004.

Колегія суддів також зауважує, що з огляду на зміст положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, у цій справі відповідач-1 помилково вважає свої повноваження щодо обчислення стажу позивача дискреційними, оскільки не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 липня 2020 року у справі №826/10085/16.

Повноваження суб`єктів владних повноважень не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Таким чином, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до їхнього вчинення у судовому порядку. Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 22 липня 2020 року у справі №299/3792/17.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області – залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року в адміністративній справі № 380/26159/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скаcування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір