Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №260/4711/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/4711/25 пров. № А/857/38581/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Кушнір В.О.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року (суддя – Дору Ю.Ю., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Ужгород, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі №260/4711/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач-2), в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 від 03.07.2024 № 263040012864 та рішення відповідача-2 від 12.02.2025 № 263040012864 про відмову позивачу у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату до 01.07.2000; 2) зобов`язати відповідача-1 зарахувати позивачу заробітну плату до 2000 року згідно довідки № 811-15/1-444 від 11.06.2024, що видана виданою ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”; 3) зобов`язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії від 26.06.2024, що зареєстрована за № 9371 з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року адміністративний позов – задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.07.2024 № 263040012864 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.02.2025 № 263040012864 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату до 01.07.2000. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 відомості по заробітній платі до 2000 року згідно довідки № 811-15/1-444 від 11.06.2024, що видана виданою ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 26.06.2024, що зареєстрована за № 9371 з урахуванням висновків суду у даній справі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у сумі 1211 грн 20 коп.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач-1 та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому таке підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача від 26.04.2024 року щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000 року (довідки про заробітну плату) відповідачем прийнято рішення за № 263040012864 від 03.07.2024 року про відмову в перерахунку пенсії, оскільки надана заявником довідка про заробітну плату №811-15/1-444 від 11.06.2024 не підтверджена первинними документами. Підтвердження довідки про заробітну плату здійснюється шляхом перевірки відповідності сум заробітної плати первинними документами, зазначених в довідці. Тому вважає апелянт, що відповідач не вчиняв жодних протиправних дій стосовно не проведення перерахунку пенсії позивачу, а діяв в межах чинного законодавства. Крім того, на думку апелянта, під час розгляду спірних правовідносин, судом першої інстанції здійснено втручання в дискреційні повноваження пенсійного органу. Так, суд першої інстанції задоволив позовні вимоги зобов`язального характеру, без перевірки достовірності вказаних у довідці про заробітну плату складових. Також звертає увагу апелянт на незастосування судом першої інстанції до наявного спору строків позовної давності, визначених статтею 122 КАС України. Так, відповідно до листа, доданого позивачем до позивної заяви від 23.08.2024 №2600-0213-8/64508 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, позивачу було направлено рішення про відмову у перерахунку пенсії 03.07.2024 № 263040012864, проте ним не вчинено жодних активних дій, спрямованих на відновлення нібито порушеного права, до дати подання позову до суду. Отже, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом 09.06.2025, тобто поза межами шестимісячного строку встановленого ч.2 ст.122 КАС України. У зв`язку з наведеним, рішення суду підлягає скасуванню у відповідній частині. При цьому, звертає увагу апелянт на те, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, і вказаним обставинам не надано належної правової оцінки в оскаржуваному рішенні. Крім цього, оскільки згідно Порядку №22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем фактичного проживання особи, то такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов`язального характеру, на думку апелянта, є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 в адміністративній справі № 260/4711/25 та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу задоволити та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому висловив свої заперечення проти доводів апелянта. Просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком.

26 червня 2024 року позивач подав до відповідача-2 заяву про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 811-15/1-444, виданої 11 червня 2024 року ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” за період з червня 1994 по жовтень 1997 року (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000) (а.с. 17).

Така заява розглянута відповідачем-1 і за результатами розгляду прийнято Рішення від 03.07.2024 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 27).

07 лютого 2025 року позивач звернувся до відповідача-2 із заявою про перерахунок пенсії (зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000) (а.с. 18).

За результатами розгляду цієї заяви відповідачем-2 прийнято Рішення від 12.02.2025 про відмову в перерахунку пенсії (а.с. 28).

Також встановлено, що представник позивача направив два адвокатських запити: до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (від 7 травня 2025 року) та до Головною управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (від 15 травня 2025 року) щодо надання копій рішень за результатами розгляду заяв від 26.06.2024 та від 07.02.2025 та щодо надання інформації про орган, який здійснював розгляд, причини відмови в перерахунку, копії направлених листів із доказами їх відправлення, а також розрахунки стажу та заробітної плати.

Вважаючи дії (рішення) відповідачів про відмову в перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до абз. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що особливості звернення за призначенням пенсії та особливості розгляду таких документів органом Пенсійного фонду України визначає Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок).

Так, згідно пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Підпунктом "в" пункту 7 Порядку №22-1 визначено, що заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

При цьому, посилання пенсійного органу на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки про заробітну плату є безпідставним, оскільки надана позивачем довідка містить посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Вищенаведена правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 81 Закону № 1788-ХІІ призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Частиною 3 ст. 44 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 п.5. ст. 44 Закону У№ 1788-ХІІ документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Як правильно встановлено та взято до уваги судом першої інстанції, зі змісту рішення відповідача-1 від 03.07.2024 № 263040012864 та рішення відповідача-2 від 12.02.2025 № 263040012864 видно, що підставою відмови у перерахунку пенсії позивача на підставі довідки про заробітну плату до 01.07.2000 стали результати її перевірки. Водночас доказів на підтвердження факту здійснення такої перевірки матеріали справи не містять.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.06.2024 № 811-15/1-44, видану ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, позивач у період з 1994 по 1997, працював на вказаному підприємстві, отримував заробітну платню, з якої нараховувались страхові внески до Пенсійного фонду України.

Крім цього, зі змісту вказаної довідки видно, що вона видана на підставі особових рахунків, завірена печаткою підприємства, містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача за спірний період. Також зазначено, що підприємство не заперечує проти проведення перевірки первинних документів за період зазначений у цій довідці.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Наведена правова позиція, узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17.

Колегія суддів зауважує, що пенсійним органом не надано доказів про те, що відомості, які є в спірній довідці про заробітну плату позивача від 11.06.2024 № 811-15/1-44 видану ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” містять неправдиві або недостовірні дані, відомості оспорювання чи перевірки відомостей відповідачем також відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про протиправність нездійснення відповідачем перерахунку його пенсії із врахуванням довідки про заробітну плату позивача до 01.07.2000 від 11.06.2024 № 811-15/1-44 видану ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, що свідчить про протиправність оскаржуваних рішень пенсійних органів про відмову у перерахунку пенсії.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Статтею 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, суд першої інстанції вірно зобов`язав саме Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як територіальний орган ПФУ, який у порядку екстериторіальності першим розглядав заяву позивача, повторно розглянути заяву позивача від 26.06.2024 року про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

Щодо доводів апелянта про порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, то колегія суддів вважає такі безпідставними, з врахуванням наступного.

Так, з матеріалів справи видно та не спростовано доводами апеляційної скарги те, що позивач неодноразово звертався із заявами про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 811-15/1-444, виданої 11 червня 2024 року ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг”, а саме 26.06.2024 за № 9371 та повторно 07.02.2025 за № 2314.

Також як уже зазначалося вище, представник позивача направив два адвокатських запити: до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (від 7 травня 2025 року) та до Головною управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (від 15 травня 2025 року) щодо надання копій рішень за результатами розгляду заяв від 26.06.2024 та від 07.02.2025 та щодо надання інформації про орган, який здійснював розгляд, причини відмови в перерахунку, копії направлених листів із доказами їх відправлення, а також розрахунки стажу та заробітної плати.

За результатами розгляду адвокатського запиту від 07.05.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві в листі від 13.05.2025 за № 2600-0202-8/86680 повідомило, що довідку, надану позивачем, було направлено на перевірку помилково до цього самого управління, замість Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке територіально має повноваження на здійснення перевірки підприємств, що знаходяться в місті Кривому Розі. У зв`язку з цим, запит на перевірку довідки було відхилено, а пенсія не перерахована. Більше того, зазначеним листом підтверджується, що відмова в перерахунку пенсії за першою заявою (від 26 червня 2024 року) була оформлена листом від 23 серпня 2024 року № 2600-0213-8/164508, дата відправки — 26 серпня 2024 року. Щодо повторної заяви (від 7 лютого 2025 року) аналогічну відмову оформлено листом від 17 лютого 2025 року № 2600-0207- 8/27234, відправленим 18 лютого 2025 року.

При цьому, колегія суддів враховує, що докази належного повідомлення позивача про лист від 23 серпня 2024 року № 2600-0213-8/164508 в матеріалах справи відсутні.

Тобто, за відсутності належного вручення позивачу вищезгаданого листа від 23 серпня 2024 року № 2600-0213-8/164508 та копії рішення відповідача-1 від 03.07.2024 щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу за першою заявою від 26.06.2024, позивач не міг знати змісту відповідного рішення, не мав інформації про правову позицію пенсійного органу та відповідно не мав процесуальної можливості оцінити порушення свого права.

Колегія суддів зауважує, що лише після отримання узагальненої відповіді від 13.05.2025 позивач отримав інформацію про всі дії пенсійних органів та фактично дізнався про існування оскаржуваних рішень пенсійних органів.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції у переглянутій частині рішення суду не спростовують, а зводяться до їх переоцінки та незгоди з ними, а отже є безпідставними.

Колегія суддів також враховує, що рішення суду першої інстанції іншими сторонами не оскаржено.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права з повним встановленням обставин справи, що не спростовано доводами апеляційної скарги, які колегією суддів відхиляються як необґрунтовані з урахуванням наведеного вище правового регулювання спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області – залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року в адміністративній справі №260/4711/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

В. О. Кушнір