Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №140/1570/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/1570/25 пров. № А/857/24556/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Кушнір В.О., Шевчук С.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року (судді Ксензюка А.Я., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/1570/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генпостач» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Генпостач» звернулось з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024; №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024; №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024; №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Волинська митниця подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Відзив на апеляційну скаргу позивач не подав.

Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що з метою митного оформлення імпортованих товарів декларантом в інтересах ТзОВ «Генпостач» було подано МД: 1) №24UA205140050978U7 від 13.08.2024 на 7 товарних позицій (підшипники, корпуси підшипників, частини до підшипників). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 927344,74 грн (вартість товару 19893,23 дол.США х на курс 41,2830 + 106 092,53 грн витрат на транспортування); 2) №24UA205140050979U6 від 13.08.2024 на 8 товарних позицій (підшипники, корпуси підшипників, ланцюги, ланки привідного роликового ланцюга, муфти обгінні, шайби із чорних металів). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 1187435,62 грн (вартість товару 25993,69 дол.США х на курс 41,2830 + 114 338, 11 грн витрат на транспортування); 3) №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 на 9 товарних позицій (підшипники, частини підшипників, ланцюг привідний роликовий, корпуси підшипників). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 1997966,21 грн (вартість товару 42977,44 дол.США х на курс 41,2508 + 225 112,43 грн витрат на транспортування); 4) №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 на 1 товарну позицію: «Корпуси підшипників з умонтованими кульковими підшипниками: -ТИП UCF 206, 388 - 8 шт.; Використовуються у машинобудуванні. Торговельна марка: GPL. Виробник:"Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd",CN».

Митну вартість товару заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 213266,57 грн (вартість товару 4354,56 дол.США х на курс 41,2508 + 33 637,49 грн витрат на транспортування).

За результатами аналізу поданих декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, у зв`язку із чим декларанту було запропоновано надати додаткові документи.

У зв`язку з цим Волинською митницею було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема:№24UA205140050978U7 від 13.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності:відповідно рахунка-фактури від 15.03.2024 №2024-1 відправником товару є Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd, згідно гр. 1 автотранспортної накладної від 12.08.2024 №00008977 відправником товару зазначено ТОВ «ІМТРЕКС», що суперечить відправнику, вказаному в Супровідному документі T1 від 31.07.2024 №24PL322080NS6VFQU0 – ROZNE; згідно довідки про транспортні витрати від 09.08.2024 №958 зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, однак дані витрати відсутні в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх не включення до митної вартості товару; згідно заявки від 18.05.2024 строк та порядок оплати вказаний – протягом 3 календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора. До митного оформлення надано рахунок на оплату на суму 157395,37 грн №240722, який датується 18.07.2024 та рахунок на оплату №24076 від 09.08.2024; однак банківських платіжних документів, що підтверджуються факт оплати транспортних послуг не надано. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; №24UA205140050979U6 від 13.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: відповідно п.2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2022 №DG-0000573 умови оплати – передоплата 100%. Рахунок-фактура №VBF24-09-0912B датується 22.05.2024, коносамент №XM240500120A від 30.05.2024, однак оплата за товар не відповідає умовам оплати, вказаним в Контракті, адже наданий банківський платіжний документ №(MUR) 359 датується 17 липня 2024; згідно довідки про транспортні витрати від 09.08.2024 №958 зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, однак дані витрати відсутні в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх не включення до митної вартості товару; №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 року (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: відповідно заявки на міжнародне експедирування вантажів від 29.05.2024 №22727 в призначенні товару зазначено, що оплата здійснюється за договором від 07.10.2020 №0710/20/01, однак даний договір не подано до митного оформлення. Банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за заявкою від 29.05.2024 №22727 та договору від 07.10.2020 №0710/20/01 не надано; банківський платіжний документ від 31.07.2024 №(MUR) 364 в призначенні платежу містить посилання на зовнішньоекономічний договір, що унеможливлює перевірку оплати за товар саме за дану поставку; №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 року (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: гідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-21967 від 28.08.2024 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом QINGDAO (Китай) – порт Гданськ (Польща) – до кордону України – до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ; ідповідно рахунку-фактури №2024-1А від 15.03.2024 передбачена оплата за товар: передоплата 30% та 70% перед відправленням. Банківські платіжні документи N: (MUR) 333 від 20.03.2024 на суму 3914,34дол.США та №:(MUR) 344 від 14.05.2024 на суму 20333,46 дол.США не ідентифікуються з умовами розрахунків згідно інвойсу 2024-1А від 15.03.2024 на суму 4354,56дол.США.

З огляду на вищенаведене, згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10- денний термін додаткові документи.

Декларант надав додаткові документи, а саме: проформу інвойс 2024-1 від 15.03.2024; лист-пояснення щодо оплати б/н від 29.08.2024; інформаційне повідомлення декларанта б/ н від 30.08.2024 та листом б/н від 30.08.2024 декларант повідомив про подані документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Митну вартість товарів Волинською митницею згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.19-22, т.1): овар 1 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 2 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,51 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 4 – на рівні 3,10 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 5 – на рівні 2,95 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 6 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 7 – на рівні 4,44 дол.США/кг за МД UA205140/2024/045162 від 16.07.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки GPL на ідентичних умовах поставки FOB Qingdao.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.83-85, т.1): товар 1 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 2 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,34 дол.США/кг за МД UA100300/2024/326699 від 22.07.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки GPL (окрім товару №3) та на умовах поставки FOB.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.115-118, т.1):товар 1 – на рівні 3,10 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 2 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 4 – на рівні 2,51 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 9 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки «GPL», згідно зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів, на ідентичних умовах поставки – FOB.

Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.171-172, т.1): товар 1 на рівні – 2,30дол/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі – МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Колегія суддів відповідно до матеріалів справи встановила, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору.

Апеляційний суд аналізуючи апеляційні вимоги та підстави прийняття оскаржуваного рішення враховує, що як до митного оформлення, так і до суду позивач разом з митними деклараціями надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару.

Разом з МД №24UA205140050978U7 від 13.08.2024 на 7 товарних позицій: контракт №2024-1 від 01.03.2024; форму декларації митної вартості; вантажно-митну декларацію; інвойс (рахунок) - проформу №2024-1 від 15.03.2024; комерційний рахунок-фактуру (інвойс) №2024-1 від 15.03.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №333 від 20.03.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №344 від 14.05.2024; документи, щодо перевезення товару згідно контракту №2024-1 від 01.03.2024; договір №0В1225 від 01.09.2020; генеральний договір транспортного експедирування №10401 від 21.02.2024; рахунок №240722 від 18.07.2024; рахунок № 240746 від 09.08.2024; довідку вих. №958 від 09.08.2024; заявка 08000958 від 18.05.2024; платіжну інструкцію № 1135 від 26.07.2024; платіжну інструкцію № 1284 від 12.08.2024; пакувальний лист від 15.03.2024; транспортну накладну (коносамент) №ХМ240500120В; пояснення вих. №2024/1408-1 від 14.08.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг № 252852 від 25.01.2019.

Разом з МД №24UA205140050979U6 від 13.08.2024 на 8 товарних позицій: контракт №DG-oooo573 від 01.04.2022; форму декларації митної вартості; вантажно - митну декларацію; рахунок (інвойс) - проформу №VBF24-09-0912B від 15.03.2024; комерційний рахунок (інвойс) №VBF24-09-0912B від 22.05.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №359 від 17.07.2024; транспортну накладну (коносамент) №ХМ240500120А; лист від ТзОВ «Генпостач» від 15.08.2024 (у якому зазначаються пояснення щодо оплати); довідку Вих. №958 від 09.08.2024; заявка ОБ000958 від 18.05.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг №252852 від 25.01.2019.

Разом з МД №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 на 9 товарних позицій: контракт №2021/0709-1 від 09.07.2021; інвойс №24KJ 138Х від 05.06.2024; проформу-інвойс РI№28КJ1235ХР від 13.11.2023; проформа-інвойс РІ№24KJ0107ХР від 13.11.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №302 від 14.11.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті №321 від 26.01.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті 364 від 31.07.2024; договір транспортного експедирування №0710/20/01 від 07.10.2020; договір на морське перевезення №UA00065810 від 01.07.2021; договір па залізничне та автоперевезення №6/05082022 від 05.08.2022; заявку № 22727 від 29.05.2024; рахунок № РФ-21967 (транспортні витрати) від 28.08.2024; платіжну інструкцію № 1438 (оплата транспортних витрат) від 29.08.2024; довідка №888569/24 від 28.08.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг №252852 від 25.01.2019; пояснення №2024/2908-1 від 29.08.2024; лист-пояснення від29.08.2024; транспортну накладу (коносаменту) №QN24060019A; рахунок № РФ-21967 (транспортні витрати) від 28.08.2024.

Разом з МД №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 на 1 товарну позицію: контракт №2024-1 від 01.03.2024; форму декларації митної вартості; вантажно - митну декларацію; інвойс (рахунок) - проформу №2024-1 від 15.03.2024; комерційний рахунок-фактуру (інвойс) №2024-1А від 15.03.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №333 від 20.03.2024; платіжну інструкцію в іноземній валюті №344 від 14.05.2024; договір транспортного експедирування № 0710/20/01 від 07.10.2020; договір на морське перевезення № UA00065810 від 01.07.2021, договір на залізничне та автоперевезення №6/05082022 від 05.08.2022; заявка № 22727 від 29.05.2024; рахунок № РФ-21967 (транспортні витрати) від 28.8.2024; платіжну інструкцію №1438 (оплата транспортних витрат) від 29.08.2024; згадані вище пояснення №2024/2908-1 від 29.08.2024; лист-пояснення від 29.08.2024; свідоцтво на знак товарів і послуг №252852 від 25.01.2019; транспортну накладну (коносамент) №QN240600198В; довідку №888570/24 від 28.08.2024; міжнародну товарно-транспортну накладу №00009738; лист-пояснення щодо оплати.

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок Верховний Суд зробив в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів по таким МД: 1) №24UA205140050978U7 від 13.08.2024 на 7 товарних позицій (підшипники, корпуси підшипників, частини до підшипників). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 927344,74 грн (вартість товару 19893,23 дол.США х на курс 41,2830 + 106 092,53 грн витрат на транспортування); 2) №24UA205140050979U6 від 13.08.2024 на 8 товарних позицій (підшипники, корпуси підшипників, ланцюги, ланки привідного роликового ланцюга, муфти обгінні, шайби із чорних металів). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 1187435,62 грн (вартість товару 25993,69 дол.США х на курс 41,2830 + 114 338, 11 грн витрат на транспортування); 3) №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 на 9 товарних позицій (підшипники, частини підшипників, ланцюг привідний роликовий, корпуси підшипників). Митну вартість товарів заявлено за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД, на рівні 1997966,21 грн (вартість товару 42977,44 дол.США х на курс 41,2508 + 225 112,43 грн витрат на транспортування); 4) №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 на 1 товарну позицію: «Корпуси підшипників з умонтованими кульковими підшипниками: -ТИП UCF 206, 388 - 8 шт.; Використовуються у машинобудуванні. Торговельна марка: GPL. Виробник:"Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd",CN».

При цьому позиція відповідача-апелянта полягає у тому, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, зокрема: №24UA205140050978U7 від 13.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: відповідно рахунка-фактури від 15.03.2024 №2024-1 відправником товару є Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd, згідно гр. 1 автотранспортної накладної від 12.08.2024 №00008977 відправником товару зазначено ТзОВ «ІМТРЕКС», що суперечить відправнику, вказаному в Супровідному документі T1 від 31.07.2024 №24PL322080NS6VFQU0 – ROZNE; згідно довідки про транспортні витрати від 09.08.2024 №958 зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, однак дані витрати відсутні в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх не включення до митної вартості товару; згідно заявки від 18.05.2024 строк та порядок оплати вказаний – протягом 3 календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора. До митного оформлення надано рахунок на оплату на суму 157395,37 грн №240722, який датується 18.07.2024 та рахунок на оплату №24076 від 09.08.2024; однак банківських платіжних документів, що підтверджуються факт оплати транспортних послуг не надано. Вказане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України та про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно складових митної вартості; №24UA205140050979U6 від 13.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: відповідно п.2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2022 №DG-0000573 умови оплати – передоплата 100%. Рахунок-фактура №VBF24-09-0912B датується 22.05.2024, коносамент №XM240500120A від 30.05.2024, однак оплата за товар не відповідає умовам оплати, вказаним в Контракті, адже наданий банківський платіжний документ №(MUR) 359 датується 17 липня 2024; згідно довідки про транспортні витрати від 09.08.2024 №958 зазначені навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, однак дані витрати відсутні в гр. 21 ДМВ, що свідчить про їх не включення до митної вартості товару; №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: відповідно заявки на міжнародне експедирування вантажів від 29.05.2024 №22727 в призначенні товару зазначено, що оплата здійснюється за договором від 07.10.2020 №0710/20/01, однак даний договір не подано до митного оформлення. Банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за заявкою від 29.05.2024 №22727 та договору від 07.10.2020 №0710/20/01 не надано; банківський платіжний документ від 31.07.2024 №(MUR) 364 в призначенні платежу містить посилання на зовнішньоекономічний договір, що унеможливлює перевірку оплати за товар саме за дану поставку: №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 (рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024) у графі 33 якого зазначено такі розбіжності: згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-21967 від 28.08.2024 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом QINGDAO (Китай) – порт Гданськ (Польща) – до кордону України – до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ; відповідно рахунку-фактури №2024-1А від 15.03.2024 передбачена оплата за товар: передоплата 30% та 70% перед відправленням. Банківські платіжні документи N: (MUR) 333 від 20.03.2024 на суму 3914,34дол.США та №:(MUR) 344 від 14.05.2024 на суму 20333,46 дол.США не ідентифікуються з умовами розрахунків згідно інвойсу 2024-1А від 15.03.2024 на суму 4354,56дол.США.

Щодо тверджень митного органу, викладених у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024 суд зазначає наступне.

Декларантом в інтересах позивача було подано МД №24UA205140050978U7 від 13.08.2024 на 7 товарних позицій (підшипники, корпуси підшипників, частини до підшипників по контракту №2024-1 від 01.03.2024 укладеного між ТзОВ «Генпостач» (покупець) і компанією Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd (продавець) (а.с.23-26, т.1).

Відповідно до рахунку-проформи №2024-1 від 15.03.2024 компанією Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd було поставлено позивачу товар за договором №2024-1 від 01.03.2024 (а.с.37-42, т.1).

Оплату за товар було проведено на умовах визначених у вищезгаданому інвойсі шляхом передоплати у розмірі 30% та 70% банківського переказу до відправки, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 20.03.2024 та від 14.05.2024 (а.с.48-49, т.1). Загальна сума грошового переказу збігається із сумою визначеною в рахунку-проформі.

Суд не погоджується із висновком митного органу стосовно того, що у рахунку фактурі фактури від 15.03.2024 №2024-1 відправником товару є Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd, а в автотранспортній накладній від 12.08.2024 №00008977 відправником товару зазначено ТзОВ «ІМТРЕКС», що суперечить відправнику, вказаному в супровідному документі T1 від 31.07.2024 №24PL322080NS6VFQU0 – ROZNE, оскільки така розбіжність жодним чином не впливає на вартість декларованого товару.

Крім того, відповідно до п.3.1. контракту №2024-1 від 01.03.2024 поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил («Інкотермс-2010»).

Як слідує з інвойсу від 15.03.2024 №2024-1 умовами поставки визначено FOB Qingdao.

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

За обставин цієї справи компанія Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd (продавець, Китай) відвантажила ТзОВ «Генпостач» партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами відповідно до вищезгаданого інвойсу.

Як слідує з матеріалів справи згідно довідки про транспортні витрати №968 вартість доставки вантажу вагою 28257,00 кг. за маршрутом: порт QINGDAO (Китай) - порт Гданськ (Польща) - до кордону України (м/п “Ізов”), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, складає 220430,64 грн., зокрема: 114338,11 грн. на товар вагою 14657,00 кг. за інвойсом від 22.05.2024; 106092,53 грн. на товар вагою 13600,00 кг за інвойсом від 15.03.2024.

Суму у розмір 114 338,11 грн було додано до митної вартості декларованого товару та разом з тим і додано до ВМД заявку на перевезення з усіма витратами.

Таким чином позивачем навантажувально-розвантажувальні роботи було враховано у вартість перевезення та включені до митної вартості декларованого товару. До того ж оплату за надання експедиторських послуг позивачем було здійснено на рахунок експедитора до договору №10401 від 21.02.2024 згідно рахунків на оплату №240722 від 18.07.2024 та №240746 від 09.08.2024, що підтверджено платіжними інструкціями №1135 від 26.07.2024 та №1284 від 12.08.2024 відповідно (а.с.61-73, т.1).

З урахуванням наведених обставин відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Щодо доводів митного органу викладеного у рішенні №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024 щодо того, що відповідно п.2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.04.2022 №DG-0000573 умови оплати – передоплата 100%. Рахунок-фактура №VBF24-09-0912B датується 22.05.2024, коносамент №XM240500120A від 30.05.2024, однак оплата за товар не відповідає умовам оплати, вказаним в Контракті, адже наданий банківський платіжний документ №(MUR) 359 датується 17.07.2024, суд зазначає наступне.

Зовнішньоекономічний контракт №DG-0000573 від 01.04.2022 було укладено між ТзОВ «Генпостач» (покупець) та компанією HENAN VBF BEARINGS INDUSTRY CO. LTD (продавець) відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту.

Відповідно до п.2.1. ціна товару встановлюється в доларах США. Розрахунок за товар проводиться покупцем в доларах США на підставі інвойсів на поставку кожної партії по передоплаті 100% шляхом перерахунку на рахунок продавця (п.2.4.) (а.с.86-90, т.1).

Відповідно до рахунку-проформи №VBF24-09-0912B від 22.05.2024 визначено умовою оплати 100% балансу до прибуття товару в порт «Гданськ» (а.с.102-105, т.1).

Згідно коносаменту №XM240500120A товар було завантажено на борт 30.05.2024 у порту Китаю (а.с.111-112, т.1).

Як слідує з листа ТзОВ «Генпостач» від 15.08.2024 наданого митному органу, позивач стверджує, що оплату товару було проведено 17.07.2024 до прибуття товару у порт міста Гданськ, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 17.07.2024 (ас.110, т.1), сам же товар прибув у порт 19.07.2024 (а.с.114, т.1). Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Таким чином, оскільки сума переведена на рахунок продавця співпадає із сумою зазначеною в інвойсі від 15.03.2024 і становить 25 993,69 доларів США і така операція була проведена банком, тому суд вважає дане твердження відповідача необґрунтованим та таким що не ставить під сумнів заявлену митну вартість.

Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024 у графі відповідно заявки на міжнародне експедирування вантажів від 29.05.2024 №22727 в призначенні товару зазначено, що оплата здійснюється за договором від 07.10.2020 №0710/20/01, однак даний договір не подано до митного оформлення. Банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за заявкою від 29.05.2024 №22727 та договору від 07.10.2020 №0710/20/01 не надано.

Як встановлено судом, при поданні МД №24UA205140054709U4 від 29.08.2024 в графі « 44» декларантом було зазначено символ «m», який відповідно до наказу зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №651 від 30.05.2012 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застосовуються при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів.

Разом з тим, митному органу 29.08.2024 позивачем було надано лист-пояснення відповідно до якого контрагентом WUHAN KEJIA MACHINERY AND ELECTRICAL IMP. AND EXP.CO. LTD було оформлено дві проформи - інвойс: РІ №23KJ1235ХР від 13.11.2023 на суму 13 825,88 доларів/США, та PI №24KJ0107XP від 12.01.2024 на суму 34761,52 доларів/США. Відповідно до умов оплати, 30% вартості було оплачено нами як передоплата (PI №23KJ1235XP - N: (MUR) 302 від 14.11.2023, на суму 4147,76 доларів/США; PI №24KJ0107XP - N: (MUR) 321 від 26.01.2024 на суму 10428,46 доларів/США). Планований згідно з проформами товар не було виготовлено контрагентом вчасно, в результаті чого інвойс №24KJ138X від 05.06.2024 на дану поставку оформлено на суму 429 77,44 доларів/США. Остаточна оплата здійснювалася до прибуття судна в порт відповідно до отриманого інвойса на суму 42977,44 доларів/США (залишок оплати - N: (MUR) 364 від 31.07.2024 на суму 28401,22 доларів/США.) (а.с.166, т.1).

Платіжні інструкції в іноземній валюті від 14.11.2023, 26.01.2024 та 31.07.2024, які підтверджують вартість оплати імпортованих товарів були надані позивачем як до суду так і до митного оформлення, тому суд вважає доводи відповідача у цій частині безпідставними.

Щодо неможливості перевірити оплату за товар саме за даною поставкою через посилання лише на контракт у платіжній інструкції, суд зауважує, що оплата відповідно до платіжного документу від 31.07.2024 №(MUR) 364 здійснена на виконання контракту №2021/0709-1 від 09.07.2021, що не заперечується відповідачем. З платіжної інструкції можна встановити сторін міжнародної угоди та суму сплачену за товар у розмірі 28 401,22 дол/США (а.с.162, т.1).

Відповідно до інвойсу на вказаний товар від 05.06.2024 сума імпортованого товару становить 42 977,44 дол/США. Однак суд наголошує, що відповідач не взяв до уваги надані додаткові пояснення від 29.08.2024. Таким чином враховуючи, що товар покупцем було оплачено по частинам у зв`язку із затриманням його виробництва контрагентом, тому сумуючи платіжні інструкції в іноземній валюті від 14.11.2023, 26.01.2024 та 31.07.2024 сума оплати за товар збігається із сумою зазначеною в інвойсі.

Крім того, ні платіжний документ, ні рахунок-фактуру (інвойс) не є тими документами, що визначають ціну товару. Платіжний документ лише підтверджує оплату, а рахунок-фактуру (інвойс) - це документ, у якому зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Відтак, у даному випадку рахунок-фактура (інвойс) від 05.06.2024 визначає ціну товару.

В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024 митний орган вказав, що згідно рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг №РФ-21967 від 28.08.2024 зазначена вартість перевезення вантажу за маршрутом QINGDAO (Китай) – порт Гданськ (Польща) – до кордону України – до місця призначення з врахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт. Однак, по території України зазначена вартість експедиційних послуг, яка не врахована у вартість послуг до кордону. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей щодо транспортних витрат, оскільки недостатньо інформації для перевірки числового розрахунку заявленої митної вартості у відповідності до вимог частини 10 статті 58 МКУ.

Суд зауважує, що поставка товару по ВМД №24UA205140054711U6 від 29.08.2024 здійснювалася відповідно до зовнішньоекономічного контракту №2024-1 від 01.03.2024, укладеного між ТзОВ «Генпостач» (покупець) та компанією Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd (продавець).

Відповідно до п.3.1. контракту №2024-1 від 01.03.2024 поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних правил («Інкотермс-2010»).

Як слідує з інвойсу від 15.03.2024 №2024-1А умовами поставки визначено FOB Qingdao.

Умови поставки FOB (Free On Board або Франко борт назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

За обставин цієї справи компанія Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd (продавець, Китай) відвантажила ТзОВ «Генпостач» партію товару), в асортименті та кількості, узгодженій сторонами відповідно до вищезгаданого інвойсу.

У постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, вказав, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка про транспортні витрати від 28.08.2024 підтверджує, що вартість доставки вантажу за маршрутом порт QINGDAO (Китай) – порт Гданськ (Польща) – до кордону України (м/п «Ізов»), в тому числі навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України становить 33 637,49, а саме: 24311,09 грн. – міжнародне морське перевезення вантажу за межами державного кордону України QINGDAO (Китай) – порт Гданськ (Польща); 1594,89 грн. додаткові послуги з контейнерів та вантажів за межами державного кордону України (навантажувально-розвантажувальні роботи); 7731,51 грн. – міжнародне залізничне перевезення вантажів по маршруту Гданськ (Польща) – Хрубешов/Ізов (а.с.184, т.1). Крім того, зазначено, що страхування вантажу не проводилось.

Суд зазначає, що довідка про транспортні витрати від від 28.08.2024 містить числове значення витрат щодо транспортування товару до кордону України та ці транспортні витрати були включені до митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МК України.

Щодо доводів митниці, що оплата за товар не ідентифікується з умовами розрахунків згідно інвойсів, то суд зауважує, що відповідно до умов контракту №2024-1 від 01.03.2024, укладеного між ТзОВ «Генпостач» (покупець) та компанією Liaocheng Chaohang Bearing Co.,Ltd (продавець) ціни на товар встановлюються в доларах США і приймаються на умовах, зазначених у виставленому інвойсі, що є невід`ємною частиною контракту (п.2.1.).

Відповідно до листа-пояснення від 29.08.2024, який надавався відповідачем як до суду так і митному органу встановлено, що по документу PROFORMA INVOICE 2024-1 від 15.03.2024 контрагентом Liaocheng Chaohang Bearing Co., Ltd було оформлено два інвойси: №2024-1 від 15.03.2024 на суму 19893, 23 доларів США, та №є 2024-1А від 15.03.2024 на суму 4354,56 доларів США. Вантаж відповідно до інвойса №2024-1 було оформлено на м/п «Луцьк» в режимі імпорту відповідно до ВМД 24UA205140051471UO від 15.08.2024. Банківські платіжні документи щодо проформи (N: (MUR) 333 від 20.03.2024 на суму 3914,34 доларів США та N: (MUR) 344 від 14.05.2024 на суму 20333,46 доларів США), а також сама проформа додавались до ВМД 24UA205140051471U0 від 15.08.2024 (а.с.178, т.1).

Таким чином, оскільки сума переведена на рахунок продавця співпадає із сумою зазначеною в інвойсі від 15.03.2024 і становить 4 354,56 доларів США і така операція була проведена банком, тому суд вважає дане твердження відповідача необґрунтованим та таким що не ставить під сумнів заявлену митну вартість.

Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Згідно з пунктом шостим частини 2 статті 53 МК України декларант має обов`язок подати документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, лише якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Таким чином суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму за транспортування товару.

Крім того, положення пункту шостого частини другої статті 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача-апелянта, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації митна вартість товару і вартість витрат на транспортування до кордону України підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд повторює, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, витребовуючи виписку з бухгалтерської документації, відповідач також не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити.

З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Митну вартість товарів Волинською митницею згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.19-22, т.1):товар 1 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 2 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,51 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 4 – на рівні 3,10 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 5 – на рівні 2,95 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 6 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 7 – на рівні 4,44 дол.США/кг за МД UA205140/2024/045162 від 16.07.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки GPL на ідентичних умовах поставки FOB Qingdao.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.83-85, т.1): товар 1 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 2 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,34 дол.США/кг за МД UA100300/2024/326699 від 22.07.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки GPL (окрім товару №3) та на умовах поставки FOB.

Митну вартість товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.115-118, т.1):товар 1 – на рівні 3,10 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 2 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024; товар 3 – на рівні 2,52 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 4 – на рівні 2,51 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024;товар 9 – на рівні 2,30 дол.США/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024.

Митницею для коригування митної вартості взято вартість подібних товарів торговельної марки «GPL», згідно зовнішньоекономічного договору (контракту), стороною якого є виробник товарів, на ідентичних умовах поставки – FOB.

Митну вартість товару згідно з рішенням про коригування митної вартості №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме (а.с.171-172, т.1): товар 1 на рівні – 2,30дол/кг за МД №UA205140/2024/041493 від 28.06.2024

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митих декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі №804/4906/15.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Суд наголошує на тому, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

При цьому обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Однак, попри формальну вказівку в оскаржуваному рішенні про проведення таких консультацій, митним органом не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів, та в подальшому прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення №UA205140/2024/000233/2 від 15.08.2024; №UA205140/2024/000234/2 від 16.08.2024; №UA205140/2024/000274/2 від 30.08.2024; №UA205140/2024/000275/2 від 30.08.2024 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, від 15.10.2024 у справі №520/6058/24, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці – залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі №140/1570/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.О. Кушнір

С.М. Шевчук