Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №480/6219/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Справа № 480/6219/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6219/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд про визнання протиправним та скасування рішення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що оформлено витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 06.05.2025 № 11285 яке винесено по відношенню до нього.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням медико-соціальної експертної комісії від 19.12.2023 № 23 йому встановлено ІІІ групу інвалідності строком до 01.01.2026 у зв`язку з цукровим діабетом ІІ типу важкої форми та супутніми ускладненнями. Водночас рішенням експертної команди від 06.05.2025 № 11285 попереднє рішення МСЕК скасовано та визнано позивача таким, що не є особою з інвалідністю з 19.12.2023. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки скарги на рішення МСЕК він не подавав, про проведення перевірки повідомлений не був, на медичне обстеження не викликався та був позбавлений можливості надати додаткові медичні документи. Також зазначає, що рішення містить суперечливі відомості щодо підстав і строків проведення перевірки, а наведене в ньому обґрунтування не враховує фактичного стану його здоров`я та наявних у нього захворювань.

Ухвалою суду від 06.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалою суду від 06.08.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Вказує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 та наказу Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 на нього покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи, зокрема щодо перевірки обґрунтованості рішень МСЕК та прийняття рішень про їх підтвердження, скасування або формування нового рішення. Зазначає, що за результатами дослідження медико-експертної справи позивача експертна команда встановила відсутність належних медичних даних, які б підтверджували значні порушення функцій органів і систем та відповідність стану позивача критеріям встановлення інвалідності. Наголошує, що оцінювання стану здоров`я та визначення наявності підстав для встановлення групи інвалідності належать до виключної компетенції спеціалізованих медичних установ, а суд не вправі підміняти експертну команду та здійснювати власну оцінку медичних показників. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представником позивача була подана відповідь на відзив, в якій з аргументами відповідача не погодилась та просила задовольнити позовні вимоги.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" № 171/2026 від 24.02.2026 та наказу в.о. голови Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 № 12-ОС "Про відрахування зі штату суду ОСОБА_2 у зв`язку з призначенням на посаду судді Шостого апеляційного адміністративного суду", на підставі розпорядження керівника апарату № 1464 від 03.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ № 480/6219/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Шаповалу М.М., який своєю ухвалою від 04.03.2026 прийняв справу до свого провадження. Ухвалою також зобов`язано відповідача надати суду необхідні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.07.2026 повторно зобов`язано відповідача надати суду відповідні докази. 23.07.2026 вимоги ухвали суду виконано.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Рішенням Сумського обласного центру медико-соціальної експертизи, оформленим актом огляду № 23 від 19.12.2023, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням строком до 01.01.2026, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 759252.

Листом ГУНП у Сумській області від 30.01.2025 № 1500/24/6-2025, направленим у межах кримінального провадження № 42023202350000028 від 17.08.2023, відповідачу передано медико-експертні справи осіб для перевірки обґрунтованості прийнятих щодо них рішень МСЕК, серед яких була медико-експертна справа позивача.

За результатами перевірки експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи прийнято рішення від 06.05.2025 № 11285, яким скасовано рішення МСЕК від 19.12.2023 № 23 та визнано позивача таким, що не є особою з інвалідністю з 19.12.2023.

У витягу з рішення зазначено, що перевірку ініційовано на підставі постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді, а як реквізити документа, на підставі якого її проведено, наведено лист ГУНП у Сумській області від 30.01.2025 № 1500/24/6-2025 та номер кримінального провадження. Період проведення перевірки визначено з 06.05.2025 до 13.05.2025.

Оскаржуване рішення мотивовано тим, що у медико-експертній справі відсутні відомості про значні порушення функцій органів та систем, які відповідали б критеріям встановлення інвалідності.

07.07.2025 позивач отримав витяг з рішення від 06.05.2025 № 11285 рекомендованим поштовим відправленням.

22.07.2026 відповідач на виконання ухвали суду повідомив, що оскаржуване рішення прийнято не за результатами розгляду скарги позивача, а за результатами перевірки, проведеної за запитом правоохоронного органу, та надав суду наявні документи щодо проведення такої перевірки.

Вважаючи рішення експертної команди від 06.05.2025 № 11285 протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні та гарантує їм рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, є Закон України від 21.03.1991 № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Частиною першою статті 2 Закону № 875-XII передбачено, що особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 875-XII інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 6 Закону № 875-XII передбачено, що особа або її уповноважений представник має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, установлених Основами законодавства України про охорону здоров`я, та/або в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" визначено, що з 01.01.2025 експертиза щодо встановлення інвалідності повнолітнім особам проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Постановою № 1338 затверджено Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та Критерії встановлення інвалідності.

З моменту припинення повноважень, прав і обов`язків медико-соціальних експертних комісій встановлення інвалідності повнолітнім особам, а також здійснення інших повноважень у цій сфері проводиться експертними командами відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Перевірка обґрунтованості рішень та розгляд скарг на рішення медико-соціальних експертних комісій, прийняті до моменту припинення їх повноважень, проводяться Центром оцінювання функціонального стану особи у порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості та оскарження рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Абзацом другим пункту 5 Постанови № 1338 передбачено, що медико-експертні справи, скарги та документи, пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України, передаються підприємству, установі або організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України, на які покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.12.2024 № 2022 права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України".

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної у відповідному судовому рішенні особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу у сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі даних.

Аналогічні положення містить пункт 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, згідно з яким Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

- за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації);

- за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.12.2024 № 2107, основними завданнями моніторингу є, зокрема, проведення аналізу виконання норм законодавства під час проведення оцінювання, виявлення та усунення корупційних ризиків, а також виявлення ознак необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями.

Центр оцінювання функціонального стану особи, серед іншого, проводить перевірку обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, за запитом робочої групи з моніторингу, за результатами моніторингу наявних в електронній системі даних чи з інших підстав, визначених законодавством, а також узагальнює, аналізує та інформує Міністерство охорони здоров`я України і правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами.

Застосовуючи наведені приписи до обставин справи, суд зазначає наступне.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач посилається, зокрема, на те, що він не звертався зі скаргою на рішення МСЕК, а лист ГУНП у Сумській області не є передбаченою законодавством підставою для проведення перевірки обґрунтованості такого рішення.

Водночас за обставинами цієї справи оскаржуване рішення прийнято відповідачем не в межах процедури адміністративного оскарження за ініціативою позивача, а під час здійснення контролю за обґрунтованістю рішення МСЕК. У межах такої процедури відповідачем переглянуто та скасовано рішення МСЕК від 19.12.2023 № 23 про встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності.

Перевірку обґрунтованості вказаного рішення проведено на підставі листа ГУНП у Сумській області від 30.01.2025 № 1500/24/6-2025, направленого в межах кримінального провадження № 42023202350000028 від 17.08.2023.

З цього приводу суд ураховує, що підпунктом "б" пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 № 732/2024, вирішено забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України спільно з Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними та Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.

На виконання зазначеного рішення Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 № 1207 та від 08.11.2024 № 1276, якими внесено зміни до нормативного регулювання проведення медико-соціальної експертизи та перевірки обґрунтованості відповідних рішень.

Як встановлено судом, листом ГУНП у Сумській області, направленим у межах кримінального провадження, ініційовано перевірку обґрунтованості рішень МСЕК щодо осіб, зазначених у доданих до нього матеріалах. Серед переданих для перевірки документів була медико-експертна справа ОСОБА_1 .

Отже, надходження до відповідача зазначеного листа разом із медико-експертною справою позивача надавало експертній команді підстави здійснити аналіз наявних медичних документів та перевірити обґрунтованість рішення МСЕК щодо встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності.

При цьому відсутність скарги ОСОБА_1 не свідчить про відсутність у відповідача повноважень на проведення такої перевірки, оскільки перевірка обґрунтованості рішення МСЕК є самостійною процедурою та не залежить від волевиявлення особи, стосовно якої прийнято відповідне рішення.

Зазначення позивача у витягу з рішення як "скаржника", а також використання окремих формулювань, притаманних процедурі розгляду скарги, свідчить про недоліки оформлення документа. Водночас такі недоліки не змінюють фактичного характеру проведеної процедури, не спростовують дослідження відповідачем медико-експертної справи в межах перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та самі по собі не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Щодо доводів позивача про те, що його не було повідомлено про проведення перевірки та не викликано для проходження повторного медичного обстеження, суд зазначає наступне.

Перевірка обґрунтованості рішення МСЕК не є тотожною первинному оцінюванню повсякденного функціонування особи або повторному встановленню інвалідності. Метою такої перевірки є з`ясування відповідності прийнятого раніше рішення наявним у медико-експертній справі документам та встановленим законодавством критеріям.

Зі змісту пункту 51 Порядку № 1338 вбачається, що за результатами аналізу матеріалів медико-експертної справи експертна команда Центру може підтвердити рішення, що перевіряється, скасувати його або сформувати нове рішення. Водночас питання щодо необхідності проведення повторного оцінювання вирішується експертною командою залежно від змісту медичних документів та можливості прийняти на їх підставі обґрунтоване рішення.

Подібний підхід викладено Верховним Судом у постанові від 18.03.2026 у справі № 360/660/25. Верховний Суд зазначив, що процедура перевірки обґрунтованості вже прийнятого рішення МСЕК є самостійним видом контрольної діяльності та не є аналогічною процедурі первинного медичного огляду або переогляду особи. Тому вимоги, встановлені для проведення первинного огляду чи переогляду, не можуть автоматично поширюватися на перевірку обґрунтованості рішення МСЕК.

У цій постанові Верховний Суд також дійшов висновку, що рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішення МСЕК може бути прийняте заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям встановлення інвалідності є очевидною та не потребує повторного клінічного підтвердження. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали медико-експертної справи містять об`єктивні медичні дані, які спростовують обґрунтованість раніше встановленого статусу особи з інвалідністю.

Хоча зазначена постанова Верховного Суду стосувалася правовідносин, які регулювалися Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317, сформульований у ній висновок щодо відмежування перевірки обґрунтованості рішення МСЕК від первинного огляду або переогляду особи є застосовним і до спірних правовідносин.

Отже, законодавство не встановлює безумовного обов`язку викликати особу для повторного огляду в кожному випадку перевірки обґрунтованості рішення МСЕК. Проведення повторного оцінювання є необхідним у разі, якщо експертна команда дійде висновку, що наявних матеріалів недостатньо для прийняття рішення та стан здоров`я особи потребує додаткового медичного обстеження.

У цій справі експертною командою проведено аналіз медико-експертної документації позивача та встановлено відсутність належного підтвердження такого ступеня порушення функцій організму, який давав би підстави для встановлення ІІІ групи інвалідності.

Зокрема, в оскаржуваному рішенні зазначено, що у позивача діагностовано цукровий діабет ІІ типу важкої форми, інсулінозалежний, декомпенсований. Водночас наявні у медико-експертній справі документи не підтверджували значного порушення функцій органів і систем: гострота зору з корекцією становила 0,9 на обидва ока, документація на підтвердження ангіопатії нижніх кінцівок була відсутня, а показник креатиніну становив 98 мкмоль/л.

Таким чином, рішення прийнято експертною командою за результатами оцінки сукупності наявних медичних відомостей щодо ступеня порушення функцій організму позивача.

Доказів того, що експертною командою було прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача, визначено заклад охорони здоров`я для його проведення або встановлено строк для проходження додаткового медичного обстеження, матеріали справи не містять.

За таких обставин відсутність виклику позивача для особистого огляду сама по собі не свідчить про порушення відповідачем порядку проведення перевірки та не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Оцінюючи доводи позивача щодо невідповідності висновків експертної команди фактичному стану його здоров`я та наявним медичним документам, суд зазначає наступне.

При розгляді спорів, у яких оскаржуються рішення щодо підтвердження або скасування встановленої групи інвалідності, адміністративний суд не може здійснювати власну оцінку медичних показників та визначати наявність або відсутність у особи відповідного ступеня порушення функцій організму, оскільки суд не є спеціалізованою установою у сфері медицини.

Оцінювання стану здоров`я особи, ступеня стійкого розладу функцій організму, обмеження життєдіяльності та відповідності встановленим критеріям інвалідності належить до повноважень відповідних експертних команд, сформованих із лікарів, які мають необхідні спеціальні знання.

Суд уповноважений перевірити дотримання суб`єктом владних повноважень установленої процедури прийняття рішення, наявність у нього відповідних повноважень, а також те, чи ґрунтується рішення на досліджених матеріалах та чи містить воно мотиви, з яких експертна команда дійшла відповідного висновку. Водночас суд не вправі підміняти експертну команду та самостійно вирішувати питання про відповідність стану здоров`я особи медичним критеріям встановлення інвалідності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, від 17.12.2018 у справі № 819/3211/15, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.11.2020 у справі № 200/14695/19-а та від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, експертною командою досліджено медико-експертну справу позивача та наведено конкретні медичні відомості, які враховано під час перевірки. Зокрема, експертна команда встановила, що наявні документи не підтверджують значного ступеня порушення функцій органів і систем, необхідного для встановлення ІІІ групи інвалідності.

Посилання позивача на наявність у нього цукрового діабету ІІ типу важкої форми та супутніх захворювань саме по собі не спростовує висновків експертної команди, оскільки визначальним для встановлення інвалідності є не лише наявність певного діагнозу, а й обумовлений ним ступінь стійкого порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності особи.

Наведені позивачем доводи фактично спрямовані на повторну оцінку судом медичних документів та визначення достатності встановлених діагнозів для підтвердження ІІІ групи інвалідності, що виходить за межі повноважень адміністративного суду.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване рішення прийнято 06.05.2025, тоді як у витягу зазначено період проведення перевірки з 06.05.2025 до 13.05.2025, суд враховує наступне.

Порядок № 1338 не встановлює мінімальної тривалості перевірки обґрунтованості рішення МСЕК та не передбачає, що відповідне рішення може бути прийняте виключно в останній день зазначеного періоду. Визначення певного проміжку часу для проведення перевірки не покладає на експертну команду обов`язку використовувати його повністю, якщо наявних матеріалів достатньо для прийняття рішення.

Матеріали справи не містять доказів того, що після 06.05.2025 проводилися додаткові дії, результати яких мали бути враховані експертною командою, або що позивачу було надано строк до 13.05.2025 для подання документів чи проходження медичного обстеження.

Тому зазначення у витягу кінцевої дати перевірки 13.05.2025 саме по собі не свідчить про передчасність прийняття рішення та не підтверджує порушення відповідачем установленої процедури.

Зазначення позивача у витягу як "скаржника", попри те що перевірку проведено не за його скаргою, а за запитом правоохоронного органу, є недоліком оформлення документа. Однак зі змісту матеріалів справи можливо однозначно встановити фактичну підставу, предмет та результати проведеної перевірки, у зв`язку з чим така неточність не вплинула на зміст прийнятого рішення та не є достатньою підставою для його скасування.

Отже, судом не встановлено порушення відповідачем процедури проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яке могло б вплинути на її результат. Оскаржуване рішення прийнято відповідачем у межах наданих повноважень, за результатами дослідження медико-експертної справи позивача та містить обґрунтування висновку про відсутність підстав для підтвердження встановленої йому ІІІ групи інвалідності.

За таких обставин підстави для визнання протиправним та скасування рішення експертної команди від 06.05.2025 № 11285 відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал