Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №420/8717/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8717/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заяви ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв`язку 25.03.2026 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, згідно наданого у відділі обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Одеській області розрахунку від 20.03.2026 року, у сумі 36175,84грн., а також провести доплату різниці пенсії між нарахованим згідно розрахунку від 20.03.2026 року та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.03.2026 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 03.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються підстав та предмету позову.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що він перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи. Постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 25.02.2026 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», передбачено з 01.03.2026 року індексацію пенсій і страхових виплат, у тому числі пенсій, призначених за спеціальними законами. Відповідно, після перерахунку, розмір його пенсії мав би становити з 01.03.2026 року - 36175,84грн., про що він дізнався з розрахунку пенсії, наданому йому у відділі обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Одеській області від 20.03.2026 року. Але відповідач нарахував та виплатив йому 05.03.2026 року 32 567,47грн.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

20.04.2026 року відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що статтею 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (32567,47 грн). Уряд 3 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану”, якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб. За таких обставин, передбачені ст. 46 Закону позивача правомірно. №4059-IX обмеження застосовані до У березні 2025 року, відповідно до вимог пункту 2 Постанови КМУ від 25 лютого 2025 р. № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", Головним управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області проведено перерахунок з 1 березня 2026 року встановлено та нараховано індексацію у розмірі 1500 грн. Як результат, перерахунок пенсії Позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.

21.04.2026 року відповідач на виконання ухвали суду від 03.04.2026 року подав лист, в якому зазначив, що Головне управління позбавлене можливості надати матеріали, що містяться в паперовій пенсійній справі, оскільки пенсійна справа позивача на час військового стану знаходиться на зберіганні за межами Одеської області (а.с.26).

Справа розглядається за наявними у ній доказами згідно ч.9 ст.80 КАС України.

Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 08.12.2016 року отримує пенсію по інвалідності як інвалід армії ІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.10).

Згідно розрахунку пенсії позивача, сформованого 20.03.2026 року, підсумок пенсії з надбавками визначений у розмірі 36175,84 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 32567,47 грн.; у складі пенсії наявна індексація ОСНП за 2026 рік 2581,56грн. згідно постанови КМ України №236 від 25.02.2026 року (а.с.10).

Позивач, вважаючи протиправними дії щодо обмеження пенсії максимальним розміром, звернувся суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.

Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 15.07.2025, №793/2025 від 20.10.2025, №40/2026 від 12.01.2026 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.

Згідно з абзацом 1 преамбули Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон №2262-ХІІ) цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Абзацом 3 преамбули Закону №2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з чч.1, 3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно ст. 30 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” у 2026 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році” установлено, що з 1 березня 2026 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

ГУПФ України в Одеській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026 року - підсумок пенсії визначений у розмірі 36175,84 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 32567,47 грн.

В рішенні від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист” (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Тобто набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010, від 11.10.2011 № 10-рп/2011).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом – Закон №2262-ХІІ).

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до абз.12 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей” перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

01.01.1992 року введений в дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Підставою позову стало обмеження під час здійснення перерахунку пенсії максимальним розміром, на підставі, як зазначено у відзиві на позовну заяву, ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", “Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

У зв`язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби”, та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року замінено словами і цифрами по 31.12.2017 року слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Верховний суд в ухвалі від 25.02.2025 року у справі №200/116/25 вказав, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа № 400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа №340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа № 580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа № 340/3144/21) та інших Верховний Суд встановив, що норми Закону № 2262-XII щодо призначення та перерахунку пенсій повинні тлумачитись із врахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016. Таким чином, будь-яке обмеження максимального розміру пенсій є протиправним.

Суд констатує, що при перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 року відповідачем було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, чим знівельовано підвищення пенсії у зв`язку з проведеною індексацією.

Таким чином, оскаржувані дії відповідача щодо застосування обмеження перерахованої та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, ними порушені права позивача щодо належного пенсійного забезпечення особи, на яку пишірюється дію ЗУ №2262-ХІІ.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», інші витрати для розподілу відсутні.

Підстави для встановлення судового контролю, передбачені ч.ч.5,6 ст.382 КАС України, згідно п.6-1 ч.1 ст.244 КАС України наразі відсутні.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у вигляді обмеження з 01.03.2026 року призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, згідно наданого у відділі обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУ ПФУ в Одеській області розрахунку від 20.03.2026 року, у сумі 36175,84грн., а також провести доплату різниці пенсії між нарахованим згідно розрахунку від 20.03.2026 року та фактично виплаченим розміром йому пенсії з 01.03.2026 року.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: вул.Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012).

Суддя М.М. Аракелян