Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №420/5207/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради щодо відмови у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки.

- зобов`язати управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради взяти мене на облік внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем проживання та видати відповідну довідку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена на суддю Токмілову Л.М.

Ухвалою від 27.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 22.09.2020 року по теперішній час відповідно до довідки від 22.09.2020 № 3009-5000309299 позивач перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Солом`янському районі м. Києва за адресою: 3049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 28. Відповідно до договору купівлі-продажу від 21.10.2024 № 747 земельна ділянка та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (одній другій) частці належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за рахунок грошових коштів, які були виділені, як грошова компенсація за заявою про виплату грошової компенсації, за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 280 (зі змінами) та згідно Рішень № 248 від 21.10.2021 та № 115 від 02.05.2024 комісії щодо розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей за рахунок коштів субвенції з державного бюджету (наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 23.04.2024 № 351 та протоколу засідання комісії від 02.05.2024 № 6). 24.10.2024 року відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 01.08.2024 року № 2025/010673802 було здійснене нове місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . 29.01.2026 року звернувся до управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради з проханням про внесення зміни місця фактичного проживання та видачу нової довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. 12.02.2026 отримав лист від 11.02.2026 року № 50 щодо відмови у взятті мене на облік внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки, керуючись вимогами Постанови Кабінету Міністрів № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб діє безстроково. Придбання житла не є підставою для скасування довідки (ст. 12 Закону). Відповідач вимагає повторного підтвердження факту проживання, який вже був встановлений при видачі мені первинної довідки у 2017 році. Дане обмеження грубо порушує Конституцію України та законодавство України.

16.03.2026 до Одеського окружного адміністративного суду від Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. 29.01.2026 р. ОСОБА_1 на ім`я Нерубайського сільського голови було подано заяву до якої, зокрема, долучив копію довідки від 22.09.2020 № 3009 5000309299 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та копію витягу з реєстру територіальної громади від 01.08.2024 року № 2025/010673802, у якій просив внести зміни місця фактичного проживання та видати йому нову довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.09.2020 № 3009-5000309299, зареєстрованим місцем проживання позивача вказано: АДРЕСА_3 ; фактичним місцем проживання/перебування позивача вказано: АДРЕСА_4 . У свою чергу, у витягу з реєстру територіальної громади від 01.08.2024 року № 2025/010673802 вказано, що зареєстрованим місцем проживання позивача з 24.10.2024 р. є: АДРЕСА_2 . Частиною 1 ст. 5 Закону визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Таким чином, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на певний період. Позивач отримав житло за рахунок державної компенсації, що свідчить про його забезпечення постійним житлом на території, яка не є окупованою. При цьому, саме позивач за власним вибором визначив своїм зареєстрованим місцем проживання вказану адресу, що свідчить про відсутність підстав для подальшого перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи. Така обставина підтверджує, що позивач реалізував своє право на житло, гарантоване державою, і більше не відповідає критеріям, визначеним Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради відмовивши позивачу, за результатами розгляду його заяви від 29.01.2026 р., у взятті на облік, як внутрішньо переміщеної особи та видачі довідки внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання, діяло у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

17.03.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що відповідач у відзиві посилається на те, що мною змінено місце реєстрації на території Одеської області. Разом з тим зазначена обставина не може бути підставою для відмови у взятті на облік або внесенні змін до довідки внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, якого змусили залишити місце свого проживання внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства або порушення прав людини. Факт мого вимушеного переміщення з тимчасово окупованої території України (міста Севастополь) не припинився і не може бути спростований зміною місця реєстрації на підконтрольній Україні території. Таким чином, зміна місця проживання або реєстрації в межах підконтрольної території України не припиняє статусу внутрішньо переміщеної особи. Відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014, у разі зміни фактичного місця проживання внутрішньо переміщена особа повідомляє про це орган соціального захисту населення, який вносить відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних. Отже, у такому випадку орган соціального захисту населення повинен: прийняти заяву особи; внести зміни до Єдиної інформаційної бази даних; видати довідку з оновленими відомостями. Натомість відповідач не виконав покладених на нього повноважень та фактично відмовив у вирішенні питання по суті.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з м. Севастополь, що підтверджується довідкою від 22.09.2020 року № 3009-5000309299.

29.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області із заявою щодо взяття на облік як внутрішньо переміщену особу та видачу довідки за фактичним місцем проживання.

Листом від 11.02.2026 року № 50 Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області повідомило, що порядок постановки на облік внутрішньо переміщених осіб регулюється постаново № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року (зі змінами) (далі Постанова). Згідно пункту 8 даної Постанови одна із причин відмови заявнику у видачі довідки може бути, якщо у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. Відповідно до пакету документів, який Ви надали разом з заявою, взяти Вас на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку внутрішньо переміщеної особи, в зв`язку із відсутністю підтвердження інформації про факт проживання на вищевказаної території, управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради не має повноважень на видачу відповідних документів.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Згідно ст. 2 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Відповідно до ст. 4 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону N 1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз. 7 частини першої статті 12 Закону N 1706-VII).

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 (далі - Порядок № 509).

Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, взяття на облік заявника у разі зміни фактичного місця проживання/перебування здійснюється відповідно до пунктів 9 і 9-1 цього Порядку.

Відповідно до п. 9 Порядку №509 у разі зміни фактичного місця проживання/перебування заявник або особа, зазначена в абзацах сьомому - десятому пункту 2 цього Порядку, звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана йому довідка вилучається, про що вносяться відповідні зміни до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Взяття на облік заявника у разі зміни фактичного місця проживання/перебування здійснюється без додаткового подання заяви про взяття на облік і документів, зазначених в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Отримання уповноваженим органом документів та/або інформації, що необхідні для взяття заявника на облік за новим фактичним місцем проживання/перебування, здійснюється без участі заявника шляхом доступу уповноваженого органу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем через систему електронної взаємодії таких систем.

У разі коли документи та/або інформація, що необхідні для взяття заявника на облік за новим фактичним місцем проживання/перебування, не містяться в інформаційно-комунікаційних системах, такі документи та/або інформація отримуються уповноваженим органом без участі заявника шляхом здійснення інформаційного запиту.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 11.02.2026 року № 50 Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області у відповідь на заяву позивача повідомило, що згідно пункту 8 даної Постанови одна із причин відмови заявнику у видачі довідки може бути, якщо у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення. Відповідно до пакету документів, який Ви надали разом з заявою, взяти Вас на облік як внутрішньо переміщену особу та видати довідку внутрішньо переміщеної особи, в зв`язку із відсутністю підтвердження інформації про факт проживання на вищевказаної території, управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради не має повноважень на видачу відповідних документів.

Проте, суд звертає увагу, що п. 8 Порядку №509 врегульовано випадки відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим, станом на дату звернення позивача до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області він вже мав статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 22.09.2020 року № 3009-5000309299.

Доказів прийняття будь-якого рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, в порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», щодо позивача, суду не надано.

Тобто, позивач не звертався із первинною заявою про взяття на обліку та видачу довідки, а звернувся до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області у зв`язку зі зміною фактичного місця проживання/перебування.

Суд звертає увагу, що приписами ст. 14 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Крім цього, статтею 2 Протоколу №4 до Конвенції передбачено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово нагадував, що будь-яке втручання у право особи має бути: 1) здійснено згідно з законом; 2) переслідувати легітимну мету або цілі; 3) бути необхідним у демократичному суспільстві (тобто пропорційним цілям, які мали бути досягнуті та виправданим).

У справі “Мелоун проти Сполученого Королівства” Європейський суд зазначив, що вимога передбачуваності означає, що закон має бути достатньо чітким у своїх положеннях, щоб громадяни усвідомлювали обставини і умови, за яких органи влади, уповноважені застосовувати втручання в право на повагу до приватного життя.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для її прийняття.

При цьому, позивач просить суд зобов`язати управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради взяти позивача на облік внутрішньо переміщених осіб за фактичним місцем проживання та видати відповідну довідку.

В той же час, з аналізу приписів Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509, слідує, що вирішення питання про взяття на облік, внесення відповідних змін до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видача довідки відноситься до дискреційних повноважень відповідача, а тому суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту буде зобов`язання Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2026 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI “Про судовий збір”, у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області (67661, Одеська область, Одеський район, с. Нерубайське, площа Партизан, буд. 4, код ЄДРПОУ 44061869) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради щодо відмови ОСОБА_1 у взятті на облік внутрішньо переміщеної особи та видачі відповідної довідки.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення та охорони здоров`я Нерубайської сільської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.01.2026 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.