Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №495/31/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокуСправа № 495/31/26

Номер провадження 1-кп/495/13/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білгороді-Дністровському кримінальне провадження №22025250000000169, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт Чорнобай Чорнобаївського району Черкаської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , незаміжньої, неповнолітніх дітей на утриманні не має, із середньою освітою, фізичної особи-підприємця, особи з інвалідністю ІІ групи, не депутата, раніше судимої вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.06.2024 за ч.2 ст. 305 КК України із призначеним покаранням у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатквованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачена ОСОБА_2 ,

захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 ,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. У невстановлений час та у невстановленому місці в громадянки України ОСОБА_2 , яка згідно з вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21 червня 2024 року (справа № 444/2451/24, провадження № 1-кп/444/286/2024 ОСОБА_2 ) мала судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, та відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 89 КК України судимість не погашена, виник злочинний умисел, направлений на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю сильнодіючих речовин у вигляді медичних препаратів іноземного виробництва.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 о 23 годині 59 хвилини 27.06.2025 виїхала через пункт пропуску «Могилів-Подільський» до Республіки Молдова.

У невстановлений час та у невстановленому місці ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів, помістила в особистий багаж медичні препарати іноземного виробництва з метою їх подальшого контрабандного переміщення на територію України, з метою подальшого збуту, а саме — 13 (тринадцять) фабричних блістерів медичного препарату іноземного виробництва «Westsleep (Eszopiclone 3 mg)», в кількості 130 таблеток (тринадцять блістерів по 10 таблеток у фабричному упакуванні), діюча речовина «Eszopiclone», фірма виробник «Western Pharmaceutical Industries».

09.07.2025 року близько 19 години 18 хвилину в зоні діяльності пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка», митного поста «Дністровський» Одеської митниці в напрямку руху «в`їзд на митну територію України» прибув рейсовий автобус марки «MAN LIONS СОАСH», державний номер СЈВ888, кузов № НОМЕР_1 , країна реєстрації Молдова, під керуванням водія ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаному автобусі слідувала пасажиром громадянка України ОСОБА_2 .

У подальшому, в ході проведення митного огляду в речах та багажі ОСОБА_2 виявлено та вилучено сховані ОСОБА_2 сильнодіючі речовини, а саме — 13 блістерів по 10 таблеток в кожному (3 мг) - Westsleep (Eszopiclone 3 mg), що містить в своєму складі зопіклон, загальною масою 0, 373 г.

Відповідно до Наказу МОЗ України № 490 від 17.08.2007 «Перелік сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами» зопіклон є сильнодіючим лікарським засобом.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 року, лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація, що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин, яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для і встановлення медичного діагнозу, а сильнодіючі лікарські засоби - лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Так, в Постанові КМУ № 128 від 24 лютого 2016 року «Про затвердження переліку лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, щодо яких може встановлюватись особливий режим у сфері виробництва та реалізації під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану» сильнодіючі лікарські засоби віднесено до лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини.

Отже. в 13 (тринадцяти) фабричних блістерах медичного препарату іноземного виробництва «Westsleep (Eszopiclone 3 mg)», в кількості 130 таблеток (тринадцять блістерів по 10 таблеток у фабричному упакуванні), діюча речовина «Eszopiclone», фірма виробник «Western Pharmaceutical Industries», які серед інших переміщувались через митний кордон України з приховуванням від митного контролю громадянкою ОСОБА_2 містить в своєму складі сильнодіючий лікарський засіб — зопіклон (загальною масою 0, 373 г), який віднесено до лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини

1.2. ОСОБА_2 , діючи з корисливих мотивів незаконно перевозила з метою збуту та незаконно зберігала з метою збуту у належних їй речах та багажу сильнодіючий лікарський засіб без спеціального дозволу.

Так, у невстановлений час та у невстановленому місці у громадянки України ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, направлений на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю сильнодіючих речовин у вигляді медичних препаратів іноземного виробництва, а в подальшому на незаконне перевезення з метою збуту та незаконне зберігання з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів без спеціального дозволу.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 о 23 годині 59 хвилини 27.06.2025 виїхала через пункт пропуску «Могилів-Подільський» до Республіки Молдова.

У невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому місці ОСОБА_2 помістила в особистий багаж медичні препарати іноземного виробництва для їх подальшого контрабандного переміщення на територію України, з метою подальшого збуту, а саме — 13 (тринадцять) фабричних блістерів медичного препарату іноземного виробництва «Westsleep (Eszopiclone 3 mg)», в кількості 130 таблеток (тринадцять блістерів по 10 таблеток у фабричному упакуванні), діюча речовина «Eszopiclone», фірма виробник «Western Pharmaceutical Industries».

09.07.2025 близько 19 години 18 хвилин в зоні діяльності пункту пропуску «Маяки-Удобне-Паланка», митного поста «Дністровський» Одеської митниці в напрямку руху «в`їзд на митну територію України» прибув рейсовий автобус марки «MAN LIONS СОАСН», державний номер НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , країна реєстрації Молдова, під керуванням водія ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 . У вказаному автобусі слідувала пасажиром громадянка України ОСОБА_2 .

У подальшому, в ході проведення митного огляду в речах та багажі ОСОБА_2 виявлено та вилучено сховані ОСОБА_8 сильнодіючі речовини, а саме – 13 блістерів по 10 таблеток в кожному (3 мг) - Westsleep (Eszopiclone 3 mg), що містить в своєму складі зопіклон, загальною масою 0, 373 г.

Відповідно до Наказу МОЗ України № 490 від 17.08.2007 «Переліки сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами» зопіклон є сильнодіючим лікарським засобом.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» від 4 квітня 1996 року, лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація, що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин, яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для і встановлення медичного діагнозу, а сильнодіючі лікарські засоби лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я

Так, в Постанові КМУ № 128 від 24 лютого 2016 року «Про затвердження переліку лікарських засобів, які мають у своєму складі наркотичні засоби психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі речовини, щодо яких може зстановлюватись особливий режим у сфері виробництва та реалізації під час запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану» сильнодіючі лікарські засоби віднесено до лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини.

Отже, в 13 (тринадцяти) фабричних блістерах медичного препарату ноземного виробництва «Westsleep (Eszopiclone 3 mg)», в кількості 130 таблеток (тринадцять блістерів по 10 таблеток у фабричному упакуванні), діюча речовина «Eszopiclone», фірма виробник «Western Pharmaceutical Industries», які серед інших незаконно перевозились з метою збуту та незаконному зберігались з метою збуту громадянкою ОСОБА_2 , містять в своєму складі сильнодіючий лікарський засіб — зопіклон (загальною масою 0, 373 г), який віднесено до лікарських засобів, що містять сильнодіючі речовини

Спеціальний дозвіл на виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту чи збут сильнодіючих лікарських засобів у ОСОБА_2 відсутній.

2. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Такими діями, описаними в п. 1.1. вироку ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 201 КК України, а саме контрабанду тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю сильнодіючих речовин, особою, раніше судимою за контрабанду.

Такими діями, описаними в п. 1.2. вироку ОСОБА_2 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 321 КК України, а саме незаконне перевезення, зберігання з мстою збуту сильнодіючих лікарських засобів без спеціального дозволу.

3. Оцінка доказів.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам вимоги ч.3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченої ОСОБА_2 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують особу обвинуваченої, стосуються долі речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження.

Так, обвинувачена ОСОБА_2 , її захисникта прокурор погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився вищезазначеним порядком. ОСОБА_2 було роз`яснено, що в даному випадку вона позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини кримінального правопорушення.

Не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення у судовому засіданні, обвинувачена ОСОБА_2 , що визнає вину в інкримінованих їй діях, повністю підтверджує обставини, викладені в обвинувальному акті.

Зокрема пояснила суду, що в 2025 році вона поїхала на відпочинок в Єгипет. Її просили привезти ліки, мазі шампуні і вона погодилася, так я к перед цим вона вже йому привозила мазі. Вона пішла в аптеку і попросила ліки для сну – снодійні ліки. Їй в аптеці дали ці ліки, вони відпускаються без рецепту і можна у вільному доступі їх купити. Вона вирішила взяти йому кілька упаковок і кілька для себе. Те, що вони заборонені вона дізналася вже на кордоні, коли прикордонники вже почали перевіряти її речі.

Зазначила, що шкодує щодо вчиненого, розкаюється, зробила висновки про необхідність вивчення складу ліків, які купує. Повідомила, що зараз дуже уважно ставиться до всього, навіть в аптеці, купуючи ліки, уважно вивчає їхній склад.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю доведена.

Обвинувачена не вчинила кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

4. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 у відповідності до ст.66 КК України суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , у відповідності до ст.67 КК України не встановлено.

5. Мотиви призначення покарання.

Оскільки в судовому засіданні було встановлено обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_2 кримінального обвинувачення, необхідно призначити їй покарання.

Відповідно до ст. ст. 50 і 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Згідно із ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, як передбачене ч. 2 ст. 201 КК України, у вчиненні якого визнається винуватою ОСОБА_2 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а передбачене ч. 1 ст. 321 КК України, у вчиненні якого визнається винуватою ОСОБА_2 відноситься до категорії нетяжких злочинів,

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченої за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, одне з яких є нетяжким злочином, а інше особливо тяжким злочином. Також бере до уваги особу винуватої, її вік, сімейний та матеріальний стан, незадовільний стан здоров`я – ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Крім того, враховується, що ОСОБА_2 на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, є фізичною особою-підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання. Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст. 368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст. 65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжує покарання, суд вважає, що в даному випадку обвинуваченій ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкцій статей за ч. 2 ст. 201 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з імпортом товарів на територію України на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна, крім житла та за ч. 1 ст. 321 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України принципів необхідно застосувати щодо ОСОБА_2 при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим.

Згідно з приписами ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Кримінально-правові норми, що визначають загальні засади та правила призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Зваживши наведені обставини суд з урахуванням положень, зокрема ст. 75 КК приймає рішення про можливість чи неможливість звільнити особу від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до висновку, що міститься в досудовій доповіді Золотоніського РВ філії державної установи «Центр пробації» в Черкаській області від 19.05.2026, дослідження інформації що характеризує особу за місцем її проживання, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також ймовірної небезпеки для суспільства свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Так, суд враховує щире каяття ОСОБА_2 , яке проявилося в критичній оцінці нею свого діяння шляхом визнання вини, запевнення, що вона більше подібного не вчинить і бажає виправитись; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виражається в тому, що обвинувачена своїми активними діями надавала допомогу органам досудового розслідування та суду у з`ясуванні тих обставин, вчинення кримінальних правопорушень, що мають істотне значення для повного їх розкриття, те, що обставини, що обтяжують покарання відсутні, її незадовільний стан здоров`я, пов`язаний з інвалідністю, позитивну характеристику за місцем проживання, висновок органу з питань пробації, викладений в досудовій доповіді.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 без відбування реального покарання у вигляді позбавлення волі, та застосування до нього ст. 75 КК України, тобто - звільнення від відбування покарання з випробуванням, що найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Призначення ОСОБА_2 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду. Адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Бо контроль над поведінкою, способом життя та роботи, протягом всього строку відбуття покарання із випробуванням, надає можливість органу пробації аналізувати інформацію з метою визначення рівня ресоціалізації (виправлення засудженого).

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченої, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинувачену обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, а також пункт 4 ч. 3 ст. 76 КК України – виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Крім того, застосування вказаних додаткових обов`язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_2 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення нею повторних злочинів, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджена не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засуджену особу, привчає її до додержання законів, нагадує їй, що вона не виправдана, а проходить випробування, від результату якого залежить її подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 2 роки є виправданим з врахуванням особи обвинуваченої, і достатнім для того щоб ОСОБА_2 довела своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Таке покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

При вирішенні питання щодо додаткового покарання конфіскації майна, передбаченого санкцією ч.2 ст. 201 КК України, суд виходить з наступного.

Статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до положень ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Однак, суд враховує, що відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Наведений перелік є вичерпним.

Отже, при застосуванні положень ст.75 КК України конфіскація майна, як додаткове покарання не може бути призначена.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом 16 серпня 2018 у справі №183/163/14 (провадження № 51-3549 км18), а також неодноразово висловлювалася Верховним судом України (ухвали від 13.01.2005, від 4 березня 2010).

Також, суд враховує, що у п.19 постанови Пленуму ВС «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 № 7 роз`яснено, що коли додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (частини статті) є обов`язковим, то в разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки ст.77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. Приймаючи таке рішення, у вироку мають бути наведені відповідні мотиви. У такому разі посилатися на вимоги ст.69 КК не потрібно.

Тому на підставі ст.75 КК України, у урахуванням вимог ст. 77 КК України, слід звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням на іспитовий строк, якщо вона протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

6. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Також відповідно до ст. 174 КПК України слід скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2026 у справі № 712/9625/25 (провадження №1-кс/712/3503/25).

У цьому кримінальному провадженні проводилася судово-технічна експертиза документів (висновок експерта СЕ-19/124-25/10290-НЗПРАП від 14.07.2025) витрати на проведення якої відповідно становлять 6239 гривень 80 копійок.

Процесуальні витрати за проведення цієї судової експертизи, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_2 , оскільки вони виникли у зв`язку із проведенням експертизи в межах кримінального провадження №22025250000000169.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.07.2025 щодо ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.09.2025 включно з визначенням застави у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму. Також вказаною ухвалою на підозрювану ОСОБА_2 , у разі внесенні нею застави, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та/чи проживає без дозволу слідчого чи суду; утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

16.07.2025 підозрювану ОСОБА_2 звільнено з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» у зв`язку з внесенням застави. З цього моменту у відношенні ОСОБА_2 почав діяти запобіжний захід у вигляді заяви.

Таким чином, запобіжний захід у вигляді застави діяв упродовж досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, обвинуваченою не порушувався, підстави для звернення застави в дохід держави відсутні.

Суд дійшов висновку, що запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді застави підлягає залишенню без змін до набрання вироком законної сили.

У ході судового розгляду захисник заявив, що обвинувачена виявила бажання підтримання обороноздатності української армії шляхом перерахування частини застави на спеціальний розрахунковий рахунок для збору внесків на потреби Збройних Сил України.

Зважаючи на те, що в умовах воєнного стану обвинувачена ОСОБА_2 наполягає на безповоротному списанню частини відповідних коштів на оборонні цілі України та враховуючи рекомендації Верховного Суду, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню. Після набрання вироком законної сили частину застави в розмірі 70000 гривень слід перерахувати на спеціальний рахунок Збройних Сил України для цілей оборони України, решту коштів, які залишаться після виконання вироку повернути ОСОБА_2 .

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженню не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 128, 349, 369, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 1 ст. 321 КК України та призначити їй покарання:

- за ч. 2 ст. 201 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з імпортом товарів на територію України на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна, крім житла;

- за ч. 1 ст. 321 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з імпортом товарів на територію України на строк 2 (два) роки та з конфіскацією майна, крім житла.

На підставі ст.75 КК України, з урахуванням вимог ст. 77 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі та додаткового покарання у виді конфіскації майна з випробуванням на іспитовий строк 2 (два) роки, якщо вона протягом встановленого іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 31.07.2026.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_2 у виді застави в розмірі 150 (ста п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили частину застави в розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень, внесену 15.07.2025 ОСОБА_9 на рахунок: ДКС України, м. Київ, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області, - перерахувати на спеціальний рахунок Збройних Сил України для цілей оборони України, а саме:

Рахунок UА843000010000000047330992708

МФО 300001

Код ЄДРПОУ 00032106

Отримувач: Національний банк України

Призначення платежу: допомога Збройним силам України.

Решту коштів повернути ОСОБА_2 .

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме: арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.07.2026 у справі № 712/9625/25 (провадження №1-кс/712/3503/25) на мобільний телефон марки Galaxy S24+ із встановленою СІМ-карткою – скасувати.

Речові докази:

- пусті упаковки «Westsleep 3 mg», y кількості 6 (шість) упаковок, блістери «Westsleep 3 mg» по 8 таблеток в кожному блістері, у кількості 13 (тринадиять) блістерів, всього 104 таблетки, що містять у своєму склад сильнодіючий лікарський засіб зопіклон – знищити;

- валізу оливкового кольору, 1 шт., валізу чорного кольору з побутовими речами: косметикою та одягом всередині 1 шт., валізу чорно-коричневого кольору з побутовими речами: косметикою та одягом всередині, 1 шт., мобільний телефон марки Galaxy S24+ IMEI1: НОМЕР_4 IMEI2: НОМЕР_5 із встановленою СІМ-карткою оператора мобільного зв`язку «Київстар», за якою закріплений номер НОМЕР_6 та НОМЕР_7 – повернути ОСОБА_2 .

Процесуальні витрати на проведення експертизи (висновок експерта СЕ-19/124-25/10290-НЗПРАП від 14.07.2025) на суму 6239 (шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок стягнути із ОСОБА_2 на користь держави.

Цивільний позов не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_10