Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №134/1304/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №134/1304/26

Суддя: Кантониста О. О.

Справа № 134/1304/26

3/134/260/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 липня 2026 року с-ще Крижопіль

Суддя Крижопільського районного суду Вінницької області Кантониста О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 4 ст. 121, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановила:

ОСОБА_1 12 липня 2026 року о 17 год. 35 хв. в с. Голубече на вул. Зарічній керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому був відсутній передбачений конструкцією бризковик, чим порушив вимоги підпункту «е» пункту 31.4.7 Правил дорожнього руху України. Зазначене порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 12 липня 2026 року о 17 год. 35 хв. в с. Голубече на вул. Зарічній керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України. Вказане порушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 липня 2026 року матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав та підтвердив вищевказані обставини.

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Факт вчинення ОСОБА_1 зазначених адміністративних правопорушень – повторного протягом року керування транспортним засобом, що мав технічну несправність, а також повторного протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, – підтверджується наявними в матеріалах справи й дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717625 від 12 липня 2026 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 717634 від 12 липня 2026 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6881605 від 21 березня 2026 року, яка набрала законної сили, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП, та з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються судом, відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення слід накласти в межах санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП як за більш серйозне з учинених правопорушень, оскільки її санкцією передбачено більш суворий вид адміністративного стягнення – адміністративний арешт.

Відповідно до ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суд враховує, що ОСОБА_1 , незважаючи на попереднє притягнення до адміністративної відповідальності, належних висновків для себе не зробив і повторно протягом року вчинив два адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Крім того, ОСОБА_1 керував технічно несправним транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим продемонстрував стійке зневажливе ставлення до вимог Правил дорожнього руху та створив підвищену небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Оскільки ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не набував, застосування до нього альтернативного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не забезпечить досягнення мети адміністративного стягнення.

За сукупності зазначених обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень неможливе без застосування адміністративного арешту, тому на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на нього слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 121 КУпАП у виді адміністративного арешту строком на п`ять діб. Таке стягнення є необхідним і достатнім для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні від 30 жовтня 2014 року у справі «Швидка проти України» (заява № 17888/12) Європейський суд з прав людини констатував порушення ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу заявниці було розглянуто лише після повного відбуття нею адміністративного арешту. ЄСПЛ наголосив, що апеляційний перегляд, здійснений після повного виконання призначеного стягнення, не може забезпечити ефективного усунення можливих недоліків провадження в суді першої інстанції, а право на оскарження за таких обставин втрачає практичну ефективність.

З огляду на викладене, постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту слід звернути до виконання після набрання нею законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 23, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя –

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 121 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, і на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на п`ять діб.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Строк відбування адміністративного арешту обчислювати з моменту фактичного адміністративного затримання ОСОБА_1 на виконання цієї постанови.

Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту покласти на відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області. Постанову в цій частині звернути до виконання після набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua