Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №202/4600/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2101/26 Справа № 202/4600/26 Суддя у 1-й інстанції - Недобитюк Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Суддя Дніпровського апеляційного суду Ткаченко І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу захисника Мороз Вікторії Сергіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 червня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, і за його вчинення накладено на нього стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 40 800 грн. 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652446 від 28.04.2026 вбачається, що водій ОСОБА_1 28.04.2026 року, о 21 год. 32 хв., по вул. Каштанова, 7 в м. Дніпро, керував автомобілем «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , без права керування транспортним засобом, а саме не маючи права керування. Тим самим, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 30.06.2026 року скасувати, у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції не дотримався строків розгляду адміністративної справи та постановив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності в день, на який не було призначено розгляд справи, а саме, 30.06.2026 року.

Також зазначає про те, що суд першої інстанції діяв формально, не врахував його стан здоров`я, повною мірою не врахував обставини, які прямо вказують на необхідність направлення справи за підсудністю, чим позбавив можливості особисто брати участь у судових засіданнях.

З поверхнево оглянутих судом доказів, також не враховано, що наданий працівниками поліції відеозапис не містить факту керування транспортним засобом, що не доводить беззаперечного факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Крім того, 31.07.2026 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 - Демошенко Є.Г. про закриття провадження по справі на підставі ч.2 ст. 38 КУпАП, та пояснення, в яких він зазначає, що відсутні докази ознак “повторності”.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 - Демошенко Є.Г., перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у випадку повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність і доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи в їх сукупності.

Долучені до матеріалів справи докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

В доводах апеляційної скарги зазначено, що суддею суду першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, а саме судом було повідомлено про видалення до нарадчої кімнати для розгляду клопотання про направлення справи за підсудністю, а не для вирішення розгляду справи по суті та оголошення постанови.

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання № 6698508 від 29.06.2026 року після заявлення представником ОСОБА_1 - Мороз В.С. клопотання про направлення справи за підсудністю, суддя перейшов до огляду відео та о 15:16:16 видалився до нарадчої кімнати, що спростовує посилання апеляційної скарги про розгляд справи по суті без належного повідомлення.

Суд апеляційної інстанції критично ставиться до обґрунтування доводів апелянта про не дотримання строків розгляду адміністративної справи в суді першої інстанції, оскільки з моменту автоматичного розподілу справи матеріали справи потрапляють у провадження відповідного судді та готуються до розгляду протягом достатнього для належного ознайомлення з матеріалами справи часу згідно з графіком завантаженості відповідного судді. Тому наведені аргументи жодним чином не можуть обґрунтовувати ані наявність повного розгляду справи та ґрунтовного дослідження матеріалів провадження, ані брак належного розгляду.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що наданий працівниками поліції відеозапис не містить факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки в матеріалах справи наявний відеозапис на якому зафіксовано спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який знаходиться за кермом та особисто підтверджує факт керування транспортним засобом.

Також, в рапорті працівника поліції зазначено, що 28.04.2026 року під час патрулювання у складі Легіон 122 було зупинено транспортний засіб «AUDI A6» д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі ст. 35 ЗУ “Про національну поліцію”, під керуванням водія ОСОБА_1 , який під час перевірки документів повідомив, що не має та не отримував посвідчення водія відповідної категорії.

Відтак, дані докази в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом в зазначений в протоколі час та місці і його було зупинено працівниками поліції.

Відповідно до вимог ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною і передбачає один вид стягнення, а саме штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Чинний КУпАП не містить жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у тому числі, зумовлених відсутністю у винного посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Дана позиція відповідає правовій позиції об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.09.2023 року у у справі №702/301/20.

Посилання захисника на відсутність доказів ознак “повторності”, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи (а.с. 3).

Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних матеріалів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 652446 від 28.04.2026 р.; рапортом поліцейського від 28.04.2026 р.; постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП серії ЕНА № 6527271 від 17.01.2026 р.; довідкою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області від 07.05.2026 р., відповідно до якої ОСОБА_1 , згідно з базами даних, посвідчення водія не отримував; відеоматеріалами з нагрудних камер поліцейських.

Інші доводи апеляційної скарги, не спростовують фактичних обставин справи і правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, чи закінчення строку притягнення як про це просить апелянт.

Що стосується клопотання захисника ОСОБА_1 - Демошенко Євгенія Геннадійовича про закриття провадження по справі на підставі ч.2 ст. 38 КупАП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 38 КупАП, адміністративне стягнення може бути накладено, зокрема, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), - не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення було вчинено 28.04.2026 року, а адміністративне стягнення накладено — 29.06.2026 року, тобто в межах строків, передбачених ст. ст. 38 КупАП.

Отже, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Демошенко Євгенія Геннадійовича про закриття провадження по справі на підставі ч.2 ст. 38 КупАП слід відмовити.

Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.

Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Демошенко Євгенія Геннадійовича про закриття провадження по справі на підставі ч.2 ст. 38 КупАП - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника Мороз Вікторії Сергіївни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 30 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду І.Ю. Ткаченко