Вирок від 29 липня 2026 р. у справі №216/3940/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 29 липня 2026 р.

Справа: №216/3940/26

Суддя: СКИБА М. М.

Справа № 216/3940/26

провадження 1-кп/216/797/26

ВИРОК

іменем України

30 липня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000561 від 18.04.2026, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Новосілка Голованівського району Кіровоградської області, громадянка України, пенсіонерка, має середню освіту, заміжня, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

10.04.2026 приблизно об 11:30 год. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала на Центрально-Міському ринку по просп. Центральному в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, де загубила банківську карту № НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 , банк-емітент АТ КБ «ПриватБанк», що обладнана технологією безконтактної оплати та володільцем якої є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В цей же день, 10.04.2026 приблизно о 11:45 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходячи біля овочевого магазину, який розташований біля входу до Центрально-Міського ринку по просп. Центральному м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, знайшла банківську карту АТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_1 рахунок НОМЕР_2 , яка обладнана технологією безконтактної оплати, володільцем якої є ОСОБА_6 . Після чого, не вживаючи будь-яких заходів для повернення знайденого майна, усвідомлюючи те, що знайдена банківська картка, належить іншій особі та відповідно до вимог ч.1 Закону України «Про інформацію», п.п.1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст.1, п.15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», є офіційним документом, умисно, незаконно, з корисливих мотивів привласнила її з метою подальшого використання. Після чого ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення залишила, утримуючи при собі вищевказаний офіційний документ та розпорядився ним на власний розсуд.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 червня 2011 року, за своїм юридичним значенням та функціональним призначенням платіжні картки як платіжні інструменти, засоби доступу до банківських рахунків відповідають визначенню поняття «офіційний документ» і є різновидом офіційних документів.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14.02.2019, справа №454/420/17, аналіз норм законодавства свідчить про те, що платіжна картка є різновидом офіційних документів.

04.01.2018 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено угоду про відкриття та обслуговування банківського поточного (карткового) рахунку НОМЕР_2 в національній валюті на споживчі цілі, на підставі чого банком видано останній пластикову картку №4149609021328143 обладнану технологією безконтактної оплати, для користування вказаним рахунком. Банківська платіжна картка є особливим видом банківських розрахункових документів і призначена для оплати покупок товарів чи послуг, оплати інших зобов`язань та отримання готівки з банківських рахунків.

Так, ОСОБА_4 , 10.04.2026, діючи в період воєнного стану, таємно, умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи раптово виниклий єдиний злочинний умисел на крадіжку грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що вона діє поза волею держателя банківського рахунку АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 , належного ОСОБА_6 , через банківську мережу безконтактного обслуговування без введення пін-коду, засобами POS-терміналу та банківської картки №НОМЕР_1 , яку привласнила раніше, шляхом безготівкової оплати здійснила наступні розрахунки за товари:

- 10.04.2026 о 11:56 год. в павільйоні №15, який розташований на Центрально-Міському ринку по просп. Центральному м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на суму 509,54 грн,

- 10.04.2026 о 12:01 год., в павільйоні №15, який розташований на Центрально-Міському ринку по просп. Центральному м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на суму 514,00 грн,

- 10.04.2026 о 12:07 год. в магазині ФОП « ОСОБА_7 », який розташований на Центрально-Міському ринку по просп. Центральному м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на суму 403,90 грн,

- 10.04.2026 о 12:15 год. в магазині «Торговий павільйон», який розташований на Центрально-Міському ринку по просп. Центральному м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на суму 498,84 грн,

- 10.04.2026 о 12:19 год. в магазині «Торговий павільйон», який розташований на Центрально-Міському ринку по пр. Центральному м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на суму 500,00 грн,

- 10.04.2026 о 12:39 год., перебуваючи в магазині «Файно 42», який розташований за адресою: вул.Лебедя Кумача, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 417,32 грн,

- 10.04.2026о 13:35 год., перебуваючи в магазині «Файно 50», який розташований за адресою: вул.Військове містечко-35, 31, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 443,55 грн,

- 10.04.2026 о 17:05 год., перебуваючи в магазині «Делві 182», який розташований за адресою: вул.Військове містечко-35, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 552,23 грн,

- 10.04.2026 о 17:32 год., перебуваючи в магазині «Апельсин», який розташований за адресою: вул.Алмазна, 20, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 477,00 грн,

- 10.04.2026 о 17:41 год., перебуваючи в магазині «Варус», який розташований за адресою: вул. Всебратське-2, 58д, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 485,55 грн,

- 10.04.2026 о 18:08 год., перебуваючи в магазині «Наш край», який розташований за адресою: вул. Військове містечко-35, 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 454,00 грн,

- 11.04.2026 о 16:34 год., перебуваючи в магазині «ТА-ДА 375», який розташований за адресою: пл. Захисників, 1к, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 491,00 грн,

- 11.04.2026 о 16:41 год., перебуваючи в магазині «King Foods», який розташований за адресою: пл. Захисників, 1л, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область суму 650,00 грн,

- 11.04.2026 о 16:47 год., перебуваючи в магазині «Файно 66», який розташований за адресою: пл. Захисників, 1л, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 478,33 грн,

- 11.04.2026 о 17:46 год., перебуваючи в магазині «Аврора», який розташований за адресою: вул. Миколаївське Шосе, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 377,00 грн,

- 11.04.2026 о 17:55 год., перебуваючи в магазині «Аврора», який розташований за адресою: вул. Миколаївське Шосе, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 609,00 грн,

- 11.04.2026 о 18:42 год. перебуваючи в магазині «Файно», який розташований за адресою: вул. Миколаївське Шосе, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 142,74 грн,

- 11.04.2026 о 18:45 год., перебуваючи в магазині «Зефір», який розташований за адресою: вул. Миколаївське Шосе, 1а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область на суму 395,75 грн.

У результаті злочинних дій ОСОБА_4 таємно умисно заволоділа грошовими коштами з банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 , держателем якої є ОСОБА_6 , на загальну суму 8399,75 грн, тим самим спричинивши останній майнову шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 357 КК України, як привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів та за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

18 травня 2026 року між прокурором Криворізької ценральної оркужної прокуратури ОСОБА_3 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_6 , та підозрюваною ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , було укладено угоду про визнання винуватості.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчинених кримінальних правопорушеннях визнала за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаялась у вчиненому та підтвердила добровільність укладення угоди про визнання винуватості, просила її затвердити і призначити їй узгоджену міру покарання, а також звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком.

Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості їй зрозумілі. Також пояснила, що вона цілком розуміє характер пред`явленого їй обвинувачення за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Крім того, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст.476 КПК України, згодна з видом покарання, яке до неї буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягала на затвердженні даної угоди.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості та звільнити його підзахисну від відбування покарання з іспитовим строком.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання, а також звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком.

Суд, вивчивши надані матеріали, заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечували щодо затвердження угоди про визнання винуватості, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди з наступних підстав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

При проведенні судового засідання судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє: права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання та міру покарання зазначеної в угоді; інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом, а також наслідки невиконання угоди, відповідно до ст. 476 КПК України.

Суд, також, переконався у добровільності укладення прокурором та обвинуваченою угоди і, що вона не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

За таких підстав, суд вважає доведеним в судовому засіданні, обставини вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_4 по пред`явленому обвинуваченню поза всяким розумним сумнівом.

Відповідно до угоди про визнання винуватості від 18 травня 2026 прокурор та підозрювана ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, щодо узгодженого покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 2 років пробаційного нагляду, з покладенням на ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст. 59-1 КК України наступних обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Крім того, прокурор та підозрювана дійшли згоди щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч.2 ст.473, ст.476 КПК України.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам ст.472 КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_4 визнала себе винною відносяться до тяжкого злочину та кримінального проступку, внаслідок яких шкода завдана інтересам потерпілої ОСОБА_6 , якою надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості. Також судом враховується, що міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкціям ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.

При призначенні покарання, визначеного угодою про визнання винуватості від 18 травня 2026 суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень дані, які характеризують особу обвинуваченої, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, судом визнаються щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченій, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_4 , по відношенню до інкримінованих їй кримінальних правопорушень підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Крім того, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком та тяжким злочином, особу обвинуваченої, яка раніше не судима на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є пенсіонеркою, перебуває у зареєстрованому шлюбі, за місцем проживання характеризується позитивно.

За таких підстав суд вважає, що узгоджене сторонами покарання буде достатньою карою для обвинуваченої за вчинені кримінальні правопорушення та сприятиме виправленню обвинуваченої, а також запобіганню вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості, покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років,

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 2 років пробаційного нагляду, з покладенням на ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України наступних обов`язків: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, при цьому покласти на останню обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.

Потерпілою ОСОБА_6 цивільного позову не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Прокурором клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.

Ураховуючи наведене, а також засади змагальності та диспозитивності кримінального провадження (ст. 22, 26 КПК), суд не вбачає підстав за власною ініціативою вирішувати питання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.110, 314, 369, 371-374, 475 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 18 травня 2026 між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , за письмовою згодою на укладання угоди про визнання винуватості потерпілої ОСОБА_6 , та підозрюваною ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041230000561 від 18.04.2026 затвердити.

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 18 травня 2026 покарання:

- за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;

- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 2 років пробаційного нагляду, з покладенням на ОСОБА_4 відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України наступних обов`язків:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки, при цьому покласти на ОСОБА_4 обов`язки передбачені п.п.1, 2 ч.1; п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 30 липня 2026 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази:

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Файно», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Лебедя Кумача, 1, від 21.04.2026 за 10.04.2026 період часу з 12:30 год. – 12:50 год.

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Файно», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Військове містечко-35, 31, від 21.04.2026 за 10.04.2026 період часу з 13:20 год. – 13:45 год.

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Варус», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Всебратське-2, 58Д, від 21.04.2026 за 10.04.2026 період часу з 17:30 год. – 17:50 год.

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Файно», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Миколаївське Шосе,1 від 21.04.2026 за 11.04.2026 період часу з 18:30 год. – 18:50 год.

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «ТА-ДА», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Захисників України, 1К, від 21.04.2026 за 11.04.2026 період часу з 18:10 год. – 18:50 год.

-DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Файно», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул.Захисників України, 1Л, від 21.04.2026 за 11.04.2026 період часу з 16:30 год. – 16:50 год.

- DVD диск з відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Аврора», який розташований за адресою: м. Кривий Ріг вул. Миколаївське Шосе, 1А, від 21.04.2026 за 11.04.2026 період часу з 17:30 год. – 18:00 год. залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №216/3940/26, провадження №1-кп/216/797/26.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, є обов`язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua