Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №214/5412/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5412/26

2/214/4819/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 липня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ступак Яна Олександрівна до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Ступак Яна Олександрівна звернулася до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, аліменти в розмірі частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 21.10.2016 року позивач та відповідач перебувають у шлюбі. Від шлюбу народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 2025 року сторони живуть окремо, спільного господарства не ведуть. Дитина знаходиться на утриманні позивача, оскільки відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на її утримання. Батько дитини самоусунувся, не допомагає матері у забезпеченні необхідних умов життя та виховання, матеріальної допомоги на її утримання не надає, тим самим ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивач змушена звернутися до суду.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 травня 2026 року цивільну справу прийнято та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

03.06.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги в частині обов`язку відповідача утримувати дитину він не заперечує, оскільки визнає свій обов`язок батька щодо матеріального забезпечення сина і готовий брати участь у його утриманні. Відповідач просить врахувати його фактичне матеріальне становище та інші обставини, що мають істотне значення для вирішення справи. Відповідач зазначив, що на даний час не отримує грошового забезпечення, заробітної плати або іншого постійного доходу. У зв`язку з цим фінансові можливості відповідача є обмеженими. Останній зазначає, що не ухилявся від матеріального забезпечення дитини. Протягом тривалого часу систематично здійснював грошові перекази на користь ОСОБА_1 , що підтверджується випискою АТ КБ «Приватбанк» доданою до відзиву. Відповідач зазначає, що регулярно перераховував кошти на користь позивача для забезпечення потреб дитини. Це свідчить про сумлінне ставлення до виконання батьківських обов`язків та відсутність наміру ухилятися від утримання сина. Враховуючи викладене відповідач у разі задоволення позовних вимог просить визначити розмір аліментів з урахуванням реального матеріального становища та встановити їх у мінімальний розмір, також врахувати, що матеріальне становище відповідача погіршилося у зв`язку з припиненням права користування житлом, у якому ОСОБА_2 раніше був зареєстрованим.

09.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що наведені відповідачем доводи у відзиві не спростовують позовні вимоги та не є підставою для зменшення розміру аліментів. Представник позивача зазначає, що відповідач фактично визнає свій обов`язок щодо утримання дитини та не заперечує проти задоволення позову по суті, оскільки у відзиві прямо зазначено про готовність брати участь у матеріальному забезпеченні сина. Заперечення відповідача фактично зводяться виключно до прохання визначити аліменти у мінімальному розмірі, посилаючись на відсутність стабільного доходу та складне матеріальне становище. Позивач та представник позивача вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст.141 СК України, мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а проживання окремо від дитини не звільняє батька від належного виконання обов`язку щодо її матеріального забезпечення.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.182 СК України, під час визначення розміру аліментів суд враховує, зокрема, матеріальне становище сторін, однак пріоритетом залишаються найкращі інтереси дитини, а не виключно фінансові труднощі платника аліментів.

Посилання відповідача на відсутність постійного доходу не можуть бути безумовною підставою для визначення мінімального розміру аліментів, оскільки відсутність офіційного працевлаштування або стабільного доходу сама по собі не звільняє особу від виконання батьківського обов`язку щодо належного утримання дитини.

Правова позиція Верховного суду неодноразово зводиться до того, що сам факт відсутності офіційного доходу не свідчить про неможливість надавати утримання дитині, а при визначенні розміру аліментів суд повинен виходити з необхідності забезпечення гармонійного розвитку дитини та реального рівня її потреб.

Малолітній ОСОБА_3 постійно проживає разом з матір`ю, яка несе щоденні витрати на його утримання, харчування, лікування, одяг, забезпечення побутових потреб, навчання, дозвілля та інші необхідні витрати, пов`язані з вихованням та розвитком дитини. Представник позивача зазначає, що відповідачем не надано жодних належних доказів того, що він у повному або достатньому обсязі бере участь у забезпеченні дитини.

Посилання на банківські перекази самі по собі не свідчать про належне виконання обов`язку щодо утримання дитини, оскільки суду не надано підтвердження системності, достатності та співмірності таких переказів із реальними потребами малолітньої дитини. Сам факт окремих грошових переказів не спростовує необхідності судового визначення стабільного та належного розміру аліментів. Крім того, доводи відповідача щодо припинення права користування житлом та необхідності нести додаткові витрати на забезпечення власних житлових потреб не можуть бути покладені в основу зменшення рівня матеріального забезпечення дитини, оскільки інтереси малолітньої дитини мають пріоритет перед особистими побутовими труднощами батьків.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. У прохальній частині відповіді на відзив просила розглянути справу без їх участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У прохальній частині відзиву просив розглянути справу без його участі.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 21 жовтня 2016 року, про що 21 жовтня 2016 року складено відповідний актовий запис №510, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с.7).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/001979199 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2024/002224273 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно з виписки АТ КБ «Приватбанк» по картці ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 періодично здійснював грошові перекази ОСОБА_1 (а.с.19-29).

Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дітей.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

У силу положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Отже, відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для визначення розміру аліментів, але не пов`язує їх виключно зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). З огляду на відсутність імперативної заборони розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та які на які посилався позивач. При цьому право застосування норми права належить виключно суду.

Відповідач у відзиві зазначив, що не заперечує свого обов`язку утримувати дитину, і готовий брати участь у його отриманні, однак просив врахувати його складне матеріальне становище.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних та достатніх доказів щодо свого матеріального стану, зокрема банківські виписки з будь-яких рахунків, які б дали змогу встановити такий.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності з ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд враховує, що відповідач має задовільний стан здоров`я, доказів щодо сплати аліментів на утримання інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, а також що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід не надано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про те, що відповідач в змозі виплачувати 1/4 частину свого доходу з урахуванням того, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менш ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи від дня пред`явлення позову, тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч.1 ст.142 Цивільного процесуального кодексу України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору, а відповідач визнав позовні вимоги, з відповідача слід стягнути 50 відсотків судового збору на користь держави та 50 відсотків судового збору віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 180-184 СК України, ст. ст.4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Судовий збір в розмірі 665,60 грн. віднести за рахунок держави.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повий текст рішення складено 30.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Фролова