Вирок від 30 липня 2026 р. у справі №173/3807/24 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 30 липня 2026 р.

Справа: №173/3807/24

Суддя: Кожевник О. А.

Справа № 173/3807/24

Номер провадження1-кп/173/40/2026

В И Р О К

іменем України

31 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041430000640 від 06.12.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравенськ, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 05 грудня 2024 року, близько 01:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи поряд із домоволодінням АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_6 , у результаті раптово виниклого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через не зачинену на замок хвіртку пройшов на територію вказаного вище домоволодіння та, підійшовши до вхідних дверей сараю, які виявилися не зачиненими на запираючий пристрій, за допомогою фізичної сили рук відкрив вхідні двері приміщення та проник всередину сараю, де виявив майно, яке визначив у подальшому предметом свого злочинного посягання, а саме: - скутер модель «SUZUKI let’s II Sport», об`єм двигуна, куб. см. 49,9 см3, сірого кольору вартістю 14600 гривень.

Далі, ОСОБА_4 діючи таємно, умисно, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи при цьому, що своїми діями він вчиняє незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою реалізації корисливого умислу, взяв вказаний транспортний засіб за кермо та викотив його з сараю та через хвіртку покинув територію домоволодіння ОСОБА_6 , в подальшому розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 , згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5461/24 від 09.12.2024, матеріальний збиток на загальну суму 14600 гривень у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

Окрім цього ОСОБА_4 , будучи обізнаним про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжено і діє по теперішній час, 05 грудня 2024 року, близько 18:00 години, більш точний час не встановлено, перебуваючи поряд із домоволодінням АДРЕСА_3 , яке належить ОСОБА_7 , у результаті раптово виниклого умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через відсутню огорожу пройшов на територію вказаного вище домоволодіння і, підійшовши до будівлі гаражу, які виявилися не зачиненими на запираючий пристрій, за допомогою фізичної сили рук відкрив вхідні двері приміщення та проник всередину гаражу, де виявив майно, яке визначив у подальшому предметом свого злочинного посягання, а саме: електричний насос шнековий свердловинний марки «Sprut ЗSQGD1-65-0/75» металевого кольору, вартістю 3497,74 гривень, фен технічний марки «INTERTOOL DT-2416» потужністю 2000 Вт, вартістю 464,36 гривень; електричну ланцюгову пилу марки «GRUNHELM GES22-40B» потужністю 2 кВт, вартістю 1998,44 гривень.

Далі, ОСОБА_4 діючи таємно, умисно, цілковито усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи при цьому, що своїми діями він вчиняє незаконне, безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою реалізації корисливого умислу, взяв вказане вище майно, після чого покинув територію домоволодіння ОСОБА_7 , в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_8 заподіяв ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 5450/24 від 07.12.2024, матеріальний збиток на загальну суму 5960 грн. 54 коп. у цінах, діючих на момент скоєння злочину.

Між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 30 липня 2026 року укладена угода про визнання винуватості, потерпілі надали згоди на укладення угоди.

Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_4 під час судового розгляду повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України на строк 4 (чотири) роки, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України погоджено звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов`язків передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про час і місце розгляду кримінального провадження повідомлені належним чином, в судове засідання не з`явились, надали суду заяву про розгляд кримінального провадження у їх відсутність. З огляду на що, суд, заслухавши думку учасників судового провадження та переконавшись в тому, що за відсутності потерпілих можливо з`ясувати всі обставини, що мають значення для розгляду кримінального провадження дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у їх відсутність.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і вирішити долю речових доказів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно в присутності захисника та призначити узгоджене покарання. Додав, що критично відноситься до скоєного, жалкує, перед потерпілими вибачився, бажав бути корисним державі та пішов у військомат, хотів служити, але його не взяли через наявні хвороби. Працював не офіційно на скляному заводі, заробив 16000 грн. та з них 5 000 грн. перерахував на рахунок фонду «Повернись живим», реквізити для виплати дізнався в Інтернеті. Додав, що кошти перераховував з телефону, тому в квитанції міститься лише його номер, який зазначений в протоколі його допиту. Зазначив, що хворіє на венозну недостатність, тромбофлебіт та ВІЧ. Потребує ампутації ноги вище коліна, але через відсутність коштів не має змоги зробити операцію.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, після роз`яснення сторонам наслідків укладення угоди, які передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України та виконання вимоги п. 6, 7 вказаної статті, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно з ч. 2 ст. 289 КК України незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян караються позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, які згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, а тому відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_4 зі згоди потерпілих, за участі захисника може бути укладено угоду про визнання винуватості.

Після виконання вимог ст. 474 КПК України, перевіривши угоду на її відповідність нормам КПК, КК України та інших законів, суд встановив, що угода відповідає вимогам закону та не суперечить ні чим інтересам, сторони правильно розуміють наслідки укладеної угоди.

Відповідно до п. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, 30 липня 2026 року угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 Кримінального Кодексу України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, угода укладена добровільно та не є наслідком застосування насильства, примусу або погроз. Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди, щодо обмежень в частині оскарження вироку. Обвинувачений свою провину визнав повністю, зазначив, що може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, отже суд дійшов висновку, що укладену угоду про визнання винуватості від 30 липня 2026 року слід затвердити та призначити обвинуваченому покарання передбачене угодою.

Так, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування спричиненого збитку, наявність хронічних та невиліковних захворювань, добровільне перерахування грошових коштів на потреби ЗСУ.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.

Судом враховано, що ОСОБА_4 критично ставиться до скоєного, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, не одружений, офіційно не працює, проте має неофіційні підробітки, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, хворіє на ВІЧ, тромбофлебіт та венозну недостатність, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.

За таких обставин, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим, та призначення покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з застосуванням до нього ст. 75 КК України є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачен ого обов`язки передбачені ст. 76 КК України та надати можливість обвинуваченому виправитись та інтегруватись у суспільство без відбування призначеного покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника, зі згоди потерпілих відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Запобіжний захід не обирався і на теперішній час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 липня 2026 року укладену між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за:

ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

ч. 2 ст. 289 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-скутер модель «SUZUKI let’s II Sport», об`єм двигуна, куб. см. 49,9 см3, сірого кольору переданий під розписку власнику - потерпілій ОСОБА_6 залишити останній за належністю.

-електричний насос шнековий свердловинний марки «Sprut ЗSQGD1-65-0/75» металевого кольору, фен технічний марки «INTERTOOL DT-2416» потужністю 2000 Вт; електричну ланцюгову пилу марки «GRUNHELM GES22-40B» потужністю 2 кВт передані власнику - потерпілій ОСОБА_7 під розписку залишити останній за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua