Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №202/1221/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа №202/1221/26

Провадження №2/932/2322/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог позивача.

11 лютого 2026 року позивач звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпра із позовною заявою про розірвання шлюбу укладеного з ОСОБА_2 .

Ухвалою від 17 лютого 2026 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.

В ході судового розгляду встановлено, що дитина подружжя зареєстрована та проживає з батьком, відповідачем по справі, а тому ухвалою суду від 01 квітня 2026 року цивільну справу скеровано до Шевченківського районного суду міста Дніпра за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 для розгляду цивільної справи визначено суддю Цитульського В.І.

Ухвалою судді від 28 травня 2026 року прийнято справу до провадження та постановлено судовий розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обґрунтування позовних вимог:

16 вересня 2016 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 712. Від шлюбу мають малолітню дитину. З грудня 2025 року шлюбні відносини припинені, спільне життя з відповідачем не склалося, що знайшло своє відображення у втраті почуття взаємної любові та поваги один до одного, просила суд шлюб між нею та відповідачем, розірвати.

Обґрунтування позиції відповідача:

Відповідач подав заяву в якій зазначив, що не заперечує щодо розірвання шлюбу, з позивачкою виникли неприязні стосунки, 10.06.2026 щодо позивачки було складено терміновий заборонний припис, таким чином збереження шлюбу не можливе, попереднє клопотання про надання строку на примирення сторін просив не розглядати.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 16 вересня 2016 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Дніпра, Дніпропетровської області, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Дніпра, Дніпропетровської області, громадянкою України, актовий запис №712.

Після реєстрації шлюбу прізвища подружжя не змінювало.

Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що між сторонами існують тривалі конфліктні відносини, а сімейне життя фактично припинено.

Незважаючи на первісне клопотання про надання строку для примирення, у подальшому Відповідач категорично заперечував проти цього через неможливість збереження сім`ї.

10.06.2026 року стосовно Позивачки було складено терміновий заборонний припис за вчинення психологічного домашнього насильства щодо чоловіка, а також зафіксовано конфлікт, внаслідок якого Відповідач зазнав легких тілесних ушкоджень.

В свою чергу Позивач вказує на постійне вчинення Відповідачем психологічного насильства, знищення та пошкодження її майна. Таким чином між сторонами виникли непереборні обставини, що унеможливлюють продовження шлюбних відносин.

Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення:

Положенням ст.24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Тобто, з аналізу вказаних матеріально правових норм можна дійти висновку, що розірвання шлюбу за рішенням суду можливе у разі звернення одного з подружжя з такою вимогою та з зазначенням об`єктивних причин, які унеможливлюють подальше існування шлюбу.

Як роз`яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи:

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, вони проживають окремо та не ведуть спільного господарства. Причиною розпаду сім`ї стала втрата почуття взаємної любові, поваги, а також тривалі й глибокі конфлікти, які набули гострої форми.

Зокрема, матеріали справи свідчать про повну деструкцію сімейних зв`язків та наявність затяжного протистояння між подружжям.

На початкових етапах процесу представником Відповідача заявлялося клопотання про надання строку на примирення, у подальшому Відповідач категорично заперечував проти цього, просив суд вказану заяву не розглядати та зазначив про неможливість збереження шлюбу. Позивачка також наполягає на розірванні шлюбу, посилаючись на непереборні обставини.

Висновок суду:

Оскільки обидва з подружжя наполягають на розірванні шлюбу, строк на примирення ними відхиляється, а фактичні обставини справи свідчать про неможливість та недоцільність відновлення сумісного життя, суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін та дитини, що є абсолютною підставою для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 110- 112 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити.

Розірвати шлюб, укладений 16 вересня 2016 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Дніпра, Дніпропетровської області, громадянином України та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою міста Дніпра, Дніпропетровської області, громадянкою України, актовий запис №712.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2026 року.

Суддя : В.І.Цитульський