Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №182/3103/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5765/26 Справа № 182/3103/25 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Петешенкової М.Ю.,

суддів Городничої В.С., Макарова М.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року у складі судді Рунчевої О.В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Міське паркове господарство» про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що у зв`язку з виїздом з міста Нікополь прийняв рішення відмовитись від грошової компенсації за вивезення твердих побутових відходів та іншого сміття, оскільки дану послугу не отримував, через що звернувся до Управління Пенсійного фонду України з відповідною заявою.

В лютому 2025 році ОСОБА_1 повернувся до міста Нікополь та звернувся до КП «Міське паркове господарство» для оформлення договору, отримання номеру розрахункового рахунку для оплати послуг, відомостей про тариф тощо, де було повідомлено про наявність боргу за послугу, яка не могла бути надана, у зв`язку з відсутністю останнього в місті.

Позивач зазначає, що не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили про його бажання прийняти пропозицію на укладання договору (акцепту) з відповідачем, зокрема, надання виконавцю послуг підписаної заяви про укладення договору, сплата рахунку, факт споживання послуги.

На підставі вищевикладеного, просив суд визнати протиправною відмову КП «Міське паркове господарство» щодо списання безпідставно нарахованого боргу за послугу з вивезення твердих побутових відходів та іншого сміття, та зобов`язати КП «Міське паркове господарство» списати борг за надання вказаної вище послуги.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували неправомірність нарахування відповідачем боргу за послугу з вивезення твердих побутових відходів та іншого сміття, матеріали справи не містять.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, дійшов помилкового висновку щодо публічного договору про надання послуг зі збирання та перевезення побутових відходів, не взяв до уваги обставини, які обов`язкові для набрання договором чинності. Зазначає, що відповідач почав виконувати вказані функції у місті Нікополь лише з 01 березня 2024 року, але ОСОБА_1 у цей час перебував за межами міста, а отже отримувати послуги не міг. Вказує, що згідно діючого законодавства, є неприпустимим вимагати оплату за послугу, яку надано не було. Крім того, помилковим є висновок суду про недопустимість такого доказу як пояснення родича позивача ОСОБА_2 .

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

КП «Міське паркове господарство» Нікопольської міської ради визнано переможцем конкурсу з визначення виконавця послуг з управління побутовими відходами в частині збирання та перевезення побутових відходів, що утворилися на території міста Нікополя, на підставі наказу управління благоустрою, інфраструктури та комунального господарства від 22 січня 2024 року №6 «Про затвердження протоколу №1 від 22 січня 2024 року засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу з визначення суб`єкта господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів, що утворилися на території міста Нікополя» строком з 01 березня 2024 року по 28 лютого 2029 року.

Починаючи з 01 березня 2024 року КП «Міське паркове господарство» НМР надає послуги з управління побутовими відходами в частині збирання та перевезення побутових відходів на всій території Нікопольської міської громади.

01 березня 2024 року набрав чинності Публічний договір на послуги зі збирання та перевезення побутових відходів на території міста Нікополь від 26 січня 2024 року, який опублікований на офіційному сайті Нікопольської міської ради за посиланням https://www.nikopol-mrada.dp.gov.ua/ та на сайті КП «Міське паркове господарство» НМР за посиланням https://nikopol-mpg.pp.ua/.

Умовами Публічного договору «Про надання послуг зі збирання та перевезення побутових відходів, що утворилися на території міста Нікополя, передбачено обов`язок виконавця надавати послуги зі збирання та перевезення побутових відходів, що утворилися на території міста Нікополя відповідно до графіку, а споживача своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За змістом ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку. До категорії споживачів вищевказаний Закон відносить фізичних і юридичних осіб, які отримують послуги з управління побутовими відходами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів», яка діяла до 08 серпня 2023 року та Постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року № 835 «Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами», споживачі укладають договір про надання послуг з управління побутовими відходами з особою (виконавець послуги, адміністратор послуги), визначеною у встановленому законодавством порядку та з обов`язковою сплатою за послугу з вивезення побутових відходів.

В силу норм ч.1 ст. 25 та ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які вказують на обов`язок Споживача щодо укладення договору про житлово-комунальні послуг, зокрема, договору про надання послуг з управління побутових відходами, та зумовлюють неможливість Споживача відмовитись від укладення цього Договору, прийняття Споживачем оферти Виконавця послуги з управління побутовими відходами за цим Договором відбувається у вигляді мовчання відповідно до ч.3 ст. 205 Цивільного кодексу України з дати набрання чинності договором, визначеної відповідно до норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. Відповідно до роз`яснення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 17 січня 2024 року № 715/0/535-24 зазначено, що споживачі, які тимчасово залишили свої житлові приміщення, можуть скористатися своїм правом на неоплату вартості послуг з управління (поводження) з побутовими відходами за умови надання виконавцю відповідної послуги заяви та документу, що підтверджує відсутності споживача та/або членів його сім`ї в житловому приміщені протягом певного періоду часу. Такими документами можуть бути: довідка з тимчасового місця проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період.

Отже, згідно із зазначеним вище роз`ясненням Міністерства №715/0/535-24, щоб скористатися своїм правом на неоплату вартості послуг з управління (поводження) з побутовими відходами, споживач повинен звернутись з відповідною заявою саме до виконавця даної послуги.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 звертався з відповідною заявою до КП «Міське паркове господарство» НМР, чи до його попередника ТОВ «Дніпрокомунтранс».

Наданий в роз`ясненні Міністерства №715/0/535-24 перелік документів, що підтверджує відсутність споживача та/або членів його сім`ї в житловому приміщенні протягом певного періоду часу, не містить посилання на письмові пояснення свідка.

Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 18231-10961/к-01/8-0400/25 від 17 квітня 2025 року містить лише інформацію про проведення перерахунку пільг на оплату житлово-комунальних послуг як учаснику бойових дій відповідно даних, зазначених ОСОБА_1 у його заяві від 07 листопада 2023 року, та відомості щодо незазначення позивачем в цій заяві послуги з управління побутовими відходами, що підтверджує сам лише факт неотримання позивачем грошової компенсації за дану послугу, і не є беззаперечним доказом його перебування в іншому місті.

Для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів, ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони. Прийняття оферти виконавця послуг з вивезення відходів може бути у вигляді мовчання.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №646/834/17.

З огляду на викладене та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, з яким погоджується колегія суддів, оскільки ОСОБА_1 не надав належні та допустимі докази на підтвердження вимог, а тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач почав виконувати вказані функції у місті Нікополь лише з 01 березня 2024 року, але ОСОБА_1 у цей час перебував за межами міста, а отже отримувати послуги не міг, є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування позивача в іншому місці протягом даного періоду.

Аргументи апеляційної скарги про те, що згідно діючого законодавства, є неприпустимим вимагати оплату за послугу, яку надано не було, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у сфері житлово-комунальних послуг обов`язок споживача щодо оплати виникає з факту надання послуги виконавцем на відповідній території та існування договірних правовідносин, а не виключно з факту її індивідуального використання конкретним споживачем. При цьому законодавством передбачено право споживача на неоплату вартості послуг у разі тимчасової відсутності, однак таке право реалізується за умови належного документального підтвердження відповідних обставин. Оскільки позивач не надав належних доказів своєї відсутності у даний період, підстави для звільнення від оплати відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Усі доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі матеріалами, оскільки є належними та допустимими доказами того, що відповідач отримала кредитні кошти, користувалася ними, що відповідно, свідчить про виконання банком взятих на себе обов`язків по наданню кредитних коштів.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Головуючий: М.Ю. Петешенкова

Суддя: В.С. Городнича

М.О. Макаров