Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №203/3265/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6369/26 Справа № 203/3265/25 Суддя у 1-й інстанції - Казак С.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ПРОСПЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління будинком, інфляційних втрат та 3% річних

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 19 березня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває вищезазначена цивільна справа.

В поданих клопотаннях відповідач просив витребувати з Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 ; обидва примірники оригіналів протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20.07.2018 року та від 30.11.2019 року, що перебувають у розпорядженні позивача та виконавчого комітету Дніпровської міської ради; оригінал додатку № 1 до Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 09.11.2018 року; а також призначити по справі судову почеркознавчу експертизу на предмет встановлення факту підписання Типового договору та додаткових угод № 1/12, № 3, № 01/23, № 4, № 5 зі сторони співвласників будинку однією чи різними особами, дати їх підписання (а.с. а.с. 63-64, 73-74, 76-77, 89-90) .

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19 березня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів та призначення експертизи – задоволено частково.

Витребувано у виконавчого комітету Дніпровської міської ради засвідчені копії протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20 липня 2018 року та від 30 листопада 2019 року.

В іншій частині в задоволенні клопотань про витребування доказів та призначення по справі судової почеркознавчої експертизи - відмовлено (а.с.134-135).

Не погодившись з такою ухвалою суду в частині відмови у призначенні судової почеркознавчої експертизи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування такої ухвали суду в оскаржуваній частині, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач не надав оригіналів протоколів зборів співвласників будинку АДРЕСА_1 та подав копії документів без належного засвідчення.

Зазначає, що ТОВ “ЖСК “Проспект” обґрунтовує розрахунок боргу додатковими угодами, проте не надало протоколів зборів співвласників, якими ці зміни мали бути затверджені.

Зауважує, що оскільки вимоги про стягнення заборгованості базуються на цих угодах, встановлення факту їх підробки має пряме відношення до справи, попри твердження суду першої інстанції, що це виходить за межі предмету доказування (а.с.141-143).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є вимоги ТОВ «ЖСК «ПРОСПЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління будинком, які надаються позивачем, як управителем, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Типового договору, укладеного із співвласниками будинку.

Зустрічних вимог про визнання недійсним такого Типового договору та додаткових угод до нього, відповідачем у встановлені ЦПК України строки не заявлялось.

Звертаючись із клопотанням про призначення експертизи, ОСОБА_1 посилається на те, що Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 від 09.11.2018 року та додатки до нього (Додаткова угода № 01/12 від 01.12.2019, Додаткова угода № 3 від 01.02.2022, Додаткова угода № 01/23 від 01.01.2023, Додаткова угода № 4 від 01.01.2023, Додаткова угода № 5 від 01.03.2023) підписані різними особами, а не ОСОБА_2 , як уповноваженою особою на підписання договорів від імені співвласників будинку, тому виникла необхідність у призначенні судової почеркознавчої експертизи.

Відмовляючи у задоволенні такого клопотання, суд першої інстанції, посилався на те, що з`ясування обставин щодо виконання підпису в останніх від імені співвласників певною особою, виходить за межі позовних вимог та предмету доказування у даній справі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять саме до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів зазначає, що з`ясування питання, ким саме були підписані документи не стосуються суті вимог щодо стягнення боргу.

Крім того, законність самого Типового договору та додаткових угод до нього не оскаржувалося у встановленому законом порядку.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про недоцільність проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки питання автентичності підписів не впливає на вирішення спору про стягнення заборгованості за вже надані послуги (за умови відсутності вимог про недійсність договору).

Відтак, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при його постановленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині – без змін.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрального районного суду міста Дніпра від 19 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 31 липня 2026 року.

Судді: