Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №240/16500/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/16500/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.01.2026 №262340032889 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 13.01.2010 по 31.05.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019 та з 01.07.2019 та призначити й виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, починаючи з 13.10.2025.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Зі змісту правових норм вбачається, що довідки мають надаватися у разі, коли відсутні відомості в трудовій книжці про роботу особи у спірний період, що визначає її право на пільгову пенсію. Позивач вважає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист, зокрема на отримання пенсії. Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що у неї вистачає загального та пільгового стажу, які надають їй право виходу на пенсію за Списком № 2, а саме періоди роботи з 13.01.2010 по 31.05.2019, з 01.06.2019 по 30.06.2019 та з 01.07.2019 тому належним способом захисту порушеного права, у даному випадку, є зобов`язання територіального органу Пенсійного фонду України призначити Позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 30.04.2026 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 30.04.2026 постановлено витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про долучення доказів надійшло до суду 19.05.2026 (вх. від 21.05.2026).

Відзив Головного управління Пенсійного фонду України вм. Києві надійшов до суду 25.05.2026. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що розгляд заяви позивача про призначення пенсії здійснювало Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві прав позивача не порушувало, рішень щодо заяви позивача не приймало. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Головне управління пенсійного фонду України в Житомирській області відзив на позовну заяву до суду не надсилало, а тому в силу приписів ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У період із 13.07.2026 по 27.07.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 через портал електроннийх послуг Пенсійного фонду України звернулась із заявою від 13.01.2026 про призначення пенсії за віком.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача від 13.01.2026, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 22.01.2026 №262340032889 про відмову в призначенні пенсії за віком. В рішенні вказано: " Страховий стаж особи становить 36 років 8 місяців 13 днів. Пільговий стаж особи по Списку № 2 відсутній.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

до страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності.

До пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно довідки №186 від 09.04.2024, оскільки відсутня інформація про делегування права підпису голови комісії з реорганізації та член комісії з реорганізації на вищезазначеній довідці, що не відповідає вимогам додатку №5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а також можливо буде розглянути зарахування до пільгового стажу вищезазначеного періоду роботи лише після підтвердження первинними документами.

Згідно реєстру застрахованих осіб враховано всі періоди трудової діяльності.

Не працює.

Таким чином заявник матиме право на пенсійну виплату з 26.01.2033 або при набутті необхідного пільгового стажу.

За таких обставин вирішено: 1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та не настанням пенсійного віку."

Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України №1058-IV від 09.07.2003 року "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), який набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статі 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відтак право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, мають жінки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з тим, що у довідці №186 від 09.04.2024 "відсутня інформація про делегування права підпису голови комісії з реорганізації та член комісії з реорганізації на вищезазначеній довідці, що не відповідає вимогам додатку №5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637"

За приписами ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої, або ж необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 04.03.2020 у справі № 367/945/17 та від 27.04.2020 у справі № 367/4230/17.

Відповідно до розділу XXIV "Охорона здоров`я та соціальна допомога" Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06. 2016 року № 461, до професії із шкідливими і важкими умовами праці відносяться Працівники, які безпосередньо обслуговують хворих: 24в: у психіатричних (психоневрологічних) лікувально-профілактичних закладах (відділеннях), будинках дитини.

Зі змісту записів у трудовій книжці НОМЕР_1 , виданої на ім`я позивача, вбачається:

запис №20: 13.01.2010 Київський міський будинок дитини "Берізка"; зарахована на посаду сестри медичної; підстава внесення запису: наказ №8-к від 13.01.2010;

запис №21: Згідно атестації робочих місць посада сестри медичної віднесена до списку №2, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення; підстава внесення запису: наказ №82-к від 20.06.2011;

запис №22: Згідно атестації робочих місць посада сестри медичної віднесена до списку №2, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення; підстава внесення запису: наказ №47-к від 11.05.2016;

запис №23: 01.06.2019: переведена на посаду сестри медичної відділення паліативної допомоги; підстава внесення запису: наказ №63-к від 07.06.2019;

запис №24: 01.07.2019 переведена на посаду сестри медичної загального відділення; підстава внесення запису: наказ №76-к від 01.07.2019;

запис №25: Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська студентська поліклініка" виконавчого органу Київської міської ради; 31.03.2020 Працювала за сумісництвом на 0,5 посади сестри медичної пункту охорони здоров`я Київського міського медичного коледжу з 20.05.2019 по 31.03.2020

запис №26: посада сестри медичної загального відділення віднесена до списку №2, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення; підстава внесення запису: наказ №30-к від 30.03.2021;

запис №27: 24.06.2022: звільнена за власним бажанням.

У довідці Київський міський будинок дитини "Берізка"№186 від 09 квітня 2024 року про підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Додаток №5 до Порядку підтвердження наявного пільгового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній ) вказано, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Київському міському будинку дитини “Берізка”."

"За період роботи з 13.01.2010 по 24.06.2022 (12 років 5 місяців 12 днів) згідно Постанови № 461 від 24.06.2016р. Кабінету Міністрів України “Про затвердження списків виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” посада молодша медична сестра передбачає пільгове пенсійне забезпечення Список 2, розділ XXIV.

29.06.2006р. - проведена атестація робочих місць за умовами праці, визначено право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно Списку№2 (Наказ № 126-к від 29,06.2006р.)

20.06.2011р. - проведена атестація робочих місць за умовами праці, визначено право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно Списку№2(Иаказ № 82-к від 20.06.2011р.)

11.05.2016р. - проведена атестація робочих місць за умовами пршц, визначено право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно Списку№2 (Накаті № 47-к від 11.05.2016р.)

30.03.2021р. - проведена атестація робочих місць за умовами праці, визначено право на пільгове пенсійне забезпечення згідно, Списку№2 (Наказ № 30-к від 30.03.2021р.).

Підстава видачі довідки: відомості про заробітну плату, накази, форма П-2."

З огляду на вищезазначене, посада позивача передбачена у Списку № 2.

Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить записи про відповідні періоди трудового стажу із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 та не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень, а тому не викликають сумнівів.

Отже, професія позивача відповідала чинному на момент її роботи Списку №2, що відповідачем не заперечується, при цьому є безпідставним та таким, що створює штучну перешкоду для реалізації позивачем права на призначення пенсії, є відмова у зарахування пільгового стажу з підстав, що вказані у оскаржуваному рішенні, а саме: "До пільгового стажу не зараховано період роботи відповідно довідки №186 від 09.04.2024, оскільки відсутня інформація про делегування права підпису голови комісії з реорганізації та член комісії з реорганізації на вищезазначеній довідці, що не відповідає вимогам додатку №5, визначеного Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а також можливо буде розглянути зарахування до пільгового стажу".

З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку, що є протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.01.2026 №262340032889 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Зважаючи на встановлену протиправність оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, суд застосовуючи механізм ефективного захисту права порушеного суб`єктом владних повноважень та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву позивача від 14.01.2026, зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком №2 період із 13.01.2010 по 24.06.2022.

При цьому суд зауважує, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, дії зобов`язального характеру щодо зарахування вказаних періодів до страхового стажу позивача має вчинити саме той територіальний орган Пенсійного фонду України, що був визначений за принципом екстериторіальності, як орган, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії та здійснював підрахунок його страхового стажу, тобто в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є безпідставними.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1064,96 грн

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог та сплатою судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру, суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Частково задовольнити позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053, ЄДРПОУ: 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул. Ольжича, 7,м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 22.01.2026 №262340032889 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.01.2026, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період із 13.01.2010 по 24.06.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

31.07.26