Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №140/16062/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/16062/25 пров. № А/857/12094/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Носа С.П.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №140/16062/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

суддя у І інстанції Стецик Н.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення не зазначено,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просила:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” без врахування довідок про складові заробітної плати для при значення пенсії державного службовця виданих Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115 протиправним та скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку ОСОБА_1 відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VII1 з 01.04.2025 з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця виданих Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в справі №140/4350/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №033050008473 від 08.04.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з 01.04.2025, відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 24.08.1983 по 29.12.2011 та з 03.01.2012 по 23.04.2024.

Позивач вказує, що при здійснені переведення її на пенсію державного службовця відповідачем не було враховано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, видану Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115.

На звернення позивача до органів пенсійного фонду, листом від 13.11.2025 №0300-0307-8/76151 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило її, що рішення суду у згаданій справі не містить зобов`язання щодо обчислення пенсії з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115.

ОСОБА_1 вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки за змістом пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зазначений порядок визначає і форми довідок. Такі довідки були надані відповідачу разом із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом №889-VIII, а отже відповідач був зобов`язаний здійснити розрахунок пенсії на їх підставі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що здійснити перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про державну службу” на підставі поданих довідок про заробітну плату не має підстав через те, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду не зобов`язано відповідача провести обчислення розміру пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в справі №140/4350/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №033050008473 від 08.04.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з 01.04.2025, відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 24.08.1983 по 29.12.2011 та з 03.01.2012 по 23.04.2024.

На звернення позивача до органів пенсійного фонду, листом від 13.11.2025 №0300-0307-8/76151 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило її, що рішення суду у згаданій справі не містить зобов`язання щодо обчислення пенсії з врахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданої Турійською селищною радою від 01.04.2025 за №115 (а.с.6).

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993, передбачені розділом ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №889-VІІІ.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон України “Про державну службу” №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Згідно із пунктами 10, 12 “Прикінцевих та перехідних положень” Закону України №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із частиною першою статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ від 16.12.1993 на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, після 01.05.2016 (дати набрання чинності Законом України “Про державну службу” №889-VІІІ від 10.12.2015) право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” №3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ та мають передбачені частиною дев`ятою статті 37 Закону №3723-ХІІ страховий стаж і стаж державної служби.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в справі №140/4350/25, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №033050008473 від 08.04.2025 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу”; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком з 01.04.2025, відповідно до Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 24.08.1983 по 29.12.2011 та з 03.01.2012 по 23.04.2024.

В Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 4 Порядку).

Разом з тим, під час виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 в справі №140/4350/25 та переведення позивача з одного виду пенсії на інший, виникло спірне питання щодо довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: “форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики”.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10.12.2015 №889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу” (далі - Постанова №1-3).

Сторонами спору не заперечується та обставина, що позивач разом із заявою від 01.04.2025 про призначення/перерахунок пенсії надала органу Пенсійному фонду видані Турійською селищною радою довідку від 01.04.2025 №115 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідку від 01.04.2025 №119 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Вищезазначені довідки складені за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 “Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям”, та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, на переконання апеляційного суду, всі відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивачки.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями пункту 1 частини першої статті 41 Закон №1058-ІV, відповідно до якої до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

Більше того, пенсійним органом не наведено жодного аргументу на підтвердження невідповідності поданих довідок вимогам встановленого зразка, зокрема формі, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 та не зазначено в чому саме полягає така невідповідність.

Оскільки ОСОБА_1 з заявою про перерахунок і виплату пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” звернулася до пенсійного органу 01.04.2025, нарахування та виплата такої пенсії повинно проводитись саме з дня звернення з відповідною заявою, тобто з 01.04.2025.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування.

Згідно статі 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №140/16062/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос

судді Р. В. Кухтей

С. М. Шевчук