Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №380/12879/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/12879/24 пров. № А/857/19359/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги

ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року (суддя Качур Р.П., ухвалене в м. Львові) у справі № 380/12879/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (далі – відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) (далі – відповідач-2), ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – відповідач-3), в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по лютий 2017 року включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по лютий 2017 року включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із березня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із березня 2017 року по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по серпень 2019 року включно;

- зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період за період із 01.03.2018 по серпень 2019 року включно у розмірі 4436,40 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із вересня 2019 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 07.05.2024 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за періоди із вересня 2019 року по 31.12.2022 включно та із 01.01.2024 по 07.05.2024 включно у розмірі 4436,40 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у спірні періоди позивачу відповідачами не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця. Також указував, що в порушення вимог абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в період з 01.03.2018 до звільнення з військової служби позивачу не було виплачено різницю між сумою індексації належної до виплати в березні 2018 року і розміром підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року. Наголошував, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Таким чином, з положень пункту 5 Порядку № 1078 слідує, що від розміру підвищення оплати праці у місяці, в якому воно відбулося, залежить можливість виплати особі індексації та порядок розрахунку її суми. Вважаючи, що дії відповідачів щодо відмови у нарахуванні такої індексації є протиправними тому позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із урахуванням раніше проведених виплат, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, із урахуванням раніше проведених виплат, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 18.08.2019.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 18.08.2019 у розмірі 77910 (сімдесят сім тисяч дев`ятсот десять) грн 03 коп, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці в період з 01.09.2019 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 07.05.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.09.2019 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 07.05.2024 у розмірі 195990 (сто дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 20 коп, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Розподіл судових витрат місцевим судом не здійснювався.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, його оскаржили відповідачі, подавши апеляційні скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_1 ) з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року по справі № 380/12879/24 за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_1 у частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Військова частина НОМЕР_2 з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року у справі №380/12879/24 скасувати в частині позовних вимог до військової частини НОМЕР_2 та прийняти нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Військова частина НОМЕР_3 з наведених в своїй апеляційній скарзі підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №380/12879/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити у повному обсязі.

Позивач у відзиві на апеляційні скарги рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період:

- з грудня 2015 року по лютий 2017 року включно у ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_2 );

- з березня 2017 року по серпень 2019 року включно у НОМЕР_4 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_3 ) (зокрема, довідкою Військової частини НОМЕР_3 від 28.06.2024 № 08/1162, а також витягами з наказів ІНФОРМАЦІЯ_11 від 24.02.2017 № 44-ос, від 27.09.2019 № 332-ОС підтверджено факт проходження ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_5 з 24.02.2017 по 18.08.2019);

- з вересня 2019 року по 07.05.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_12 (військова частина НОМЕР_1 ).

Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 07.05.2024 №240-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.05.2024.

З розрахунку нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 , виданого військовою частиною НОМЕР_2 , слідує, що позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2017 року з урахуванням липня 2013 року як базового місяця.

З розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданого військовою частиною НОМЕР_3 слідує, що позивачу в період з лютого 2017 року по 18 серпня 2019 року нараховано індексацію грошового забезпечення з урахуванням лютого 2017 року та березня 2018 року як базових місяців.

Зі змісту довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.09.2019 по 07.05.2024, яка надана представнику позивача відповідачем-3, слідує, що за період з вересня 2019 року по 07.05.2024 позивача нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням березня 2018 року як базового місяця для нарахування індексації.

Не погодившись із розміром нарахованої відповідачами індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення за доводами поданих апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції керується такими правовими нормами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 9 цього ж Закону грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» № 1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом другим ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону № 1282-XII).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000 визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що згідно з ст. 19 цього Закону є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відтак, індексація є складовою грошового забезпечення та підлягає нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, зокрема позивачу.

Необхідно взяти до уваги ту обставину, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі № 806/2208/17.

Крім того, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу).

Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а.

Як видно зі змісту судового рішення першої інстанції, вирішуючи питання щодо застосування базового місяця при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу, суд зазначив про таке.

У зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

Внесеними змінами, серед іншого, передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення. Зокрема, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09.12.2015 місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).

Крім цього, якщо раніше базовий місяць (місяць підвищення) визначався в разі, коли зросла заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад).

У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».

Таким чином, починаючи з 01.12.2015, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.

Наведене підтверджується роз`ясненнями Мінсоцполітики, наданими Департаменту фінансів Міністерства оборони України листом № 78/о/66-17 від 08.08.2017.

Разом із цим, відповідні зміни до Порядку № 1078 було внесено постановою № 1013.

Пунктом 1 вказаної постанови передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.

При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1-3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015, і до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінилися.

Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника залежно від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Ураховуючи положення Порядку № 1078, місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є базовим. У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення базового місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 (далі – Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики № 48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики № 28/о/66-18 від 18.04.2018 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики № 024-106 від 09.02.2005 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 у зв`язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018.

Ураховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Тому суд погодився з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення за період проходження служби у відповідача-1 з грудня 2015 року по лютий 2017 року, а також за період проходження служби у відповідача-2 з березня 2017 року по 28.02.2018.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

05 травня 2020 року Перший апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про роз`яснення постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 200/9297/19-а, якою відповідну заяву задовольнив частково та роз`яснив, що в частині визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме: з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу – серпень 2015 року, а з 01.12.2015 – базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями.

10 вересня 2020 року Верховний Суд прийняв постанову у справі № 200/9297/19-а, якою залишив без змін ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2020 у справі № 200/9297/19-а про роз`яснення судового рішення та зазначив, що, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Отже, Верховний Суд підтвердив законність і обґрунтованість висновків Першого апеляційного адміністративного суду в частині роз`яснення судового рішення щодо визначення базового місяця нарахування індексації грошового забезпечення, а саме: з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу – серпень 2015 року, а з 01.12.2015 – базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями.

Аналогічного висновку щодо застосування за вказаний період січня 2008 року як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення дійшов Верховний Суд у постанові від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а та від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21.

Обираючи спосіб відновлення порушеного права позивача, місцевий суд виходив із принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що з урахуванням встановлених судом фактичних обставин, про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та зобов`язання відповідача-1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з грудня 2015 року по лютий 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003. А також шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2017 року по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 та зобов`язання відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з березня 2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.

Що стосується частини позовних вимог про нарахування та виплату індексації з 01.03.2018, суд першої інстанції, мотивуючи свої висновки, взяв до уваги таке.

Відповідно до абзаців третього п`ятого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

У постанові від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21 Верховний Суд дійшов висновку, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку № 1078 дали суду підстави зробити висновок, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

При розгляді цієї справи, суд першої інстанції врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 30.11.2023 у справі № 420/5384/23.

За даними архівних відомостей № 5007, № 5115 за період з січня 2018 по грудень 2018 року, виданою відповідачем-2, судом першої інстанції установлено, що у період з 01.03.2018 відповідач-2 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації (індексацію-різницю).

З архівних відомостей, виданих відповідачем-3 також видно, що останній не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з вересня 2019 року по травень 2024 рік.

Вирішуючи спір в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції наголосив, що з огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Отже, для застосування вищенаведених положень Порядку № 1078 та встановлення наявності/відсутності у позивача права на індексацію-різницю, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у вищевказаних постановах, суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п`ятого пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу у березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як зазначалося судом, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

З метою визначення у позивача права на індексацію-різницю, суд з архівної відомості № 5007 встановив, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року склало 17095,84 грн, а за березень 2018 року – 17127,41 грн.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року становить 31,57 грн.

Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), слід взяти за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 № 5211/0/290-21/51.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділена на 100%, тобто 1762,00 грн * 253,30% / 100% = 4463,15 грн.

Таким чином, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача у березні 2018 року становить 4431,58 грн.

Отже, розмір підвищення доходу (А) 31,57 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 4431,58 грн (4463,15 грн – 31,57 грн).

Зважаючи на викладене, відповідач-2 і відповідач-3 повинні були нараховувати та виплачувати позивачу індексацію-різницю в розмірі 4431,58 грн щомісячно, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби, тобто в період з 01.03.2018 по 07.05.2024, а не у розмірі 4436,40 грн як зазначив позивач.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (далі - Закон № 2710-IX) зупинено на 2023 рік дію Закону № 1282-XII.

Суд звертає увагу, що вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.

Тому, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.

Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті, однак це не спростовує факту того, що на 2023 рік зупинено дію Закону № 1282-XII приписами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX від 03.11.2022, який підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у даній справі.

При цьому, оскільки дію Закону № 1282-XII зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт – Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.

Враховуючи ці обставина підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 відсутні.

Разом із тим, аналізуючи підстави для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2024 по 07.05.2024, суд враховує, що відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" судом першої інстанції установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.

Вирішуючи питання виплати позивачу "фіксованої" індексації (індексації-різниці) суд першої інстанції врахував, що позивач у період з 01.01.2024 по 07.05.2024 продовжував проходити військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у відповідача-3 .

Тому, суд першої інстанції, вирішуючи спір, дійшов до мотивованого висновку про те, що саме відповідач-3 був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) також за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Даючи юридичну оцінку бездіяльності відповідачів, суд першої інстанції виснував, що бездіяльність відповідача-2 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в період з 01.03.2018 по 18.08.2019 є протиправною. При цьому бездіяльність відповідача-3 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці в період з 01.09.2019 по 31.12.2022 та в період з 01.01.2024 по 07.05.2024 також є протиправною.

Вирішуючи питання щодо способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції взяв до уваги практику Верховного Суду.

Зокрема, Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі № 420/7110/19 зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Тому при вирішенні цього спору, судом першої інстанції було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.

Вирішуючи розмір суми індексації-різниці, на яку має право позивач, суд першої інстанції виходив із такого.

Зокрема, визначаючись з розміром індексації-різниці, на яку має право позивач за період з 01.03.2018 по 18.08.2019 суд зазначає, що такий становить 77910,03 грн (за період з 01.03.2018 до 31.07.2019: 4431,58 грн * 17 місяців = 75336,86 грн; за період з 01.08.2019 до 18.08.2019: 4431,58 грн / 31 день * 18 днів = 2573,17 грн; 75336,86 грн + 2573,17 грн = 77910,03 грн).

Суд дійшов висновку, що загальна сума індексації-різниці, на яку має право позивач за період проходження служби з 01.03.2018 по 18.08.2019 становить 77910,03 грн.

Водночас, із метою повного відновлення порушених прав позивача суд першої інстанції правильно вирішив за необхідне зобов`язати відповідача-2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 18.08.2019 у розмірі 77910,03 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.

Крім того, розмір індексації-різниці, на яку має право позивач за період з 01.09.2019 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 07.05.2024 становить 195990,20 грн (за період з 01.09.2019 до 31.12.2022, з 01.01.2024 по 30.04.2024: 4431,58 грн * 44 місяці = 194989,52 грн; за період з 01.05.2024 до 07.05.2024: 4431,58 грн / 31 день * 7 днів = 1000,68 грн; 194989,52 грн + 1000,68 грн = 195990,20 грн).

Підсумовуючи проведені розрахунки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що загальна сума індексації-різниці, на яку має право позивач за період проходження служби з 01.09.2019 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 07.05.2024 становить 195990,20 грн.

Тому з метою повного відновлення порушених прав позивача суд першої інстанції вирішив зобов`язати відповідача-3 нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.09.2019 по 31.12.2022, та з 01.01.2024 по 07.05.2024 у розмірі 195990,20 грн, із урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078.

З огляду на встановлені фактичні обставини цієї справи, а також те, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року, суд дійшов до мотивованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-3 щодо не нарахування та невиплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та зобов`язання відповідача-3 нарахувати та виплатити позивачу поточну індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 07.05.2024 включно із урахуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до статті 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення необхідно проводити з урахуванням пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

З цих підстав судом першої інстанції мотивовано вирішено, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу спірну індексацію грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про задоволення позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 308,311,315,316,321,328 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в справі № 380/12879/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. І. Запотічний

судді О. І. Довга

Т. І. Шинкар