Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №718/1402/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 718/1402/26

Головуючий у 1-й інстанції: Нагорний В.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

31 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адіміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 червня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, дійшовши висновку про звернення до неналежного відповідача. На думку апелянта, суд мав застосувати положення статті 48 КАС України, з`ясувати питання належного відповідача, запропонувати його заміну або залучити співвідповідача, а не відмовляти у позові.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що щодо позивача ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 19.12.2025 було винесено дві постанови за фактом вчинення адміністративного правопорушення: №R264590 та №2404. Позивач вважав повторне притягнення до відповідальності порушенням статті 61 Конституції України, а відповідач наполягав на законності винесеної постанови №2404 та дотриманні вимог КУпАП.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності накладеного стягнення на позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції через наступні підстави.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення, а саме постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, підлягає оскарженню, зокрема, в порядку, передбаченому КАС України з урахуванням особливостей, передбачених статтею 286 КАС України, яка і визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Так, відповідно до пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При цьому визначення суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України та означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Так, згідно з частиною 3 статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до частини 7 статті 48 КАС України заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

З аналізу положень статті 48 КАС України вбачається, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, або залучення співвідповідача належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

У цій справі позов був пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки оскаржувану постанову №2404 від 19.12.2025 винесено посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, хоча і не є юридичною особою, є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути відповідачем у такій категорії справ.

Колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за відсутності особи, якій слід відповідати за позовними вимогами, що є порушенням норм процесуального права і тягне за собою його скасування.

Між тим, на час апеляційного розгляду справи суб`єктний склад учасників цієї справи залишився таким, яким його визначив суд першої інстанції.

З урахуванням того, що позов за рішенням суду першої інстанції пред`явлений до неналежного відповідача, а для вирішення питання його заміни чи притягнення іншого як співвідповідача відсутні повноваження апеляційного суду, колегія суддів приходить до висновку про ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 червня 2026 року скасувати.

Ухвали нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О.

Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.