Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №560/8277/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8277/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

30 липня 2026 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРД-ОЙЛ» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАНДАРД-ОЙЛ" до Головного упавління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог.

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандард-Ойл» звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

1. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2025 №2014/2201-0701 в частині нарахованого податку на додану вартість за жовтень 2023 року в сумі 126 800 грн, за березень 2024 року у сумі 76 813 грн, у тому числі штрафні санкції у сумі 50 903 грн та за березень 2023 року у сумі 65 944 грн, за квітень 2023 року у сумі 69 084 грн, у тому числі штрафні санкції у сумі 33 757 грн.

2. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2025 №2015/2201-0701.

3. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2025 №2013/2201-0701 в частині суми податку на додану вартість, яка вплинула на визначення від`ємного значення з податку на додану вартість за І квартал 2024 року у сумі 657 083 грн.

4. Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2025 №2012/2201-0701 в частині нарахованого податку на прибуток підприємств за 2022 рік у сумі 277 598 грн у тому числі штрафні санкції у сумі 27 760 грн, за 2023 рік 636 487 грн.

1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки відповідачем протиправно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

2.1 Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Стандард-Ойл» за період діяльності з 05.11.2018 по 31.03.2024 (з врахуванням вимог п.102.1 ст.102, п.522, п.п.69.36 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України) з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, та за період з 05.11.2018 по 31.03.2024 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

2.2 За результатами перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 20.12.2024 №26546/22-01-07-01/42595188 та встановлено порушення:

1. п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139, п.140.2, ст.140, п.п.140.4.4., п.п.140.4.8 п.140.4, пп.140.5.4, п.п.140.5.16 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України, п.2 ст.3, п.1,2 ст.6, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закону №996); п.2.1, п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88), п.5 П(С)БО 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306; п.5, п.7 П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.5, п.6, п.7, п.8, п.17, п.18 П(С)БО 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, підпункту 2.4 пункту 2 розділу III Фінансова звітність мікропідприємства П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 №39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за №161/4382, у результаті чого:

- занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 909189 грн., в тому числі: завищено за 2020 рік в сумі 270 грн., завищено за 2021 в сумі 4626 грн., занижено за 1 квартал 2022 року в сумі 34665 грн., завищено за півріччя 2022 року в сумі 936835 грн., занижено за 2022 рік в сумі 277598 грн., занижено за 1 квартал 2023 року в сумі 40299 грн., занижено за півріччя 2023 року в сумі 370166 грн., занижено за три квартали 2023 року в сумі 412217 грн., занижено за 2023 рік в сумі 636487 грн.;

- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2024 року в сумі 657060 грн;

2. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, абз.г) п.198.5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 531 631 грн., в т.ч. за серпень 2023 року в сумі 135 028 грн, листопад 2023 року в сумі 126 800 грн, березень 2024 року в сумі 269 803 грн;

3. п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, абз.г) п.198.5 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за березень 2024 року на загальну суму в сумі 54604 грн;

4. п.201.1. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ "Стандард-Ойл" не складено 31.03.2024 та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкову накладну на суму постачання без ПДВ 964 948 грн, ПДВ 192 990 грн;

5. п.201.10 ст.201, абз.3 пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Стандард-Ойл" несвоєчасно зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригувань на суму обсягу проведених операцій 285 439,05 грн., ПДВ 52 142,95 грн.

2.3 Позивач, не погоджуючись з висновками акта перевірки 09.01.2025 №09/01, подав до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на акт перевірки.

2.4 За результатами акта планової документальної виїзної перевірки від 20.12.2024 №26546/22-01-07-01/42595188 із врахуванням заперечення винесені 30.01.2025 податкові повідомлення-рішення (далі - ППР):

- №2013/2201-0701 (форми «П») про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 657000 грн;

- №2012/2201-0701 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 909189 грн та штрафної санкції в сумі 178554 грн;

- №2014/2201-0701 на загальну суму 635590,25 грн в т.ч. збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 531631 грн та штрафної санкції в сумі 103959,25 грн;

- №2015/2201-0701 (форми «В4») про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування по податку на додану вартість на суму 54604 грн;

- №2016/2201-0701 (форми «ПН») про сплату штрафу за не складені та не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні в сумі 3400 грн;

- №2017/2201-0701 (форми «Н») про сплату штрафу за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних в сумі 1255,87 грн (в скарзі платник не спростовує факт порушення).

2.5 Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандард-Ойл" подало до Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення, винесені Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області від 30.01.2025: №2016/2201-0701, №2014/2201-0701, №2015/2201-0701, №2013/2201-0701, №2012/2201-0701.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

2.6 Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДПС у Хмельницькій області:

- від 30.01.2025 № 2014/2201-0701 у частині нарахованого податку на додану вартість за жовтень 2023 року в сумі 126 800 грн, за березень 2024 року в сумі 76 813 грн (у тому числі штрафні санкції у сумі 50 903 грн), за березень 2023 року в сумі 65 944 грн та за квітень 2023 року в сумі 69 084 грн (у тому числі штрафні санкції у сумі 33 757 грн);

- від 30.01.2025 № 2015/2201-0701 в повному обсязі (зменшення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ за березень 2024 року на суму 54 604 грн);

- від 30.01.2025 № 2013/2201-0701 у частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за I квартал 2024 року на суму 657 083 грн;

- від 30.01.2025 № 2012/2201-0701 у частині нарахованого податку на прибуток підприємств за 2022 рік у сумі 277 598 грн (у тому числі штрафні санкції у сумі 27 760 грн) та за 2023 рік у сумі 521 344 грн і 114 120 грн (у тому числі штрафні санкції у сумі 145 243 грн), позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

3.1 Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність встановлених порушень податкового законодавства з боку позивача, а відтак, не знайшов підстав для скасування оскаржуваних повідомлень-рішень.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на неї.

4.1 Позивач просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4.2 В обґрунтування скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини справи, не врахував докази та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

4.3 Відповідач надав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

ІІ. Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду

Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у межах доводів апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

1.1 Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1.2 Відповідно до частини другої статті 77 КАС України обов`язок доведення правомірності оскаржуваних рішень покладається на відповідача.

1.3 Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 встановлено, що правові наслідки у вигляді формування податкового кредиту та витрат виникають лише за умови реального (фактичного) вчинення господарських операцій, підтверджених належно оформленими первинними документами, що відображають дійсний рух активів, а наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

1.4 Колегія суддів враховує усталену практику Верховного Суду щодо критеріїв оцінки реальності господарських операцій, зокрема постанови від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670 та від 13.01.2021 у справі № 420/3897/19, згідно з якими про відсутність реального характеру господарської операції можуть свідчити, зокрема: неможливість здійснення платником податку відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у контрагента управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, економічно необхідних для виконання операції; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному в документах обліку; наявність кримінального провадження щодо контрагента; а також суттєві недоліки чи розбіжності в первинних документах, зокрема в товарно-транспортних накладних, які є доказом переміщення товару.

Верховний Суд у постанові від 10.11.2022 у справі № 640/11120/21 також звертав увагу на те, що платник податку при виборі контрагента має керуватися належною обачністю, а формальна наявність первинних документів за встановлених у справі обставин, які виключають можливість фактичного постачання товару, не є достатнім та беззаперечним підтвердженням реальності господарської операції.

1.5 Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2014/2201-0701, колегія суддів виходить з наступного.

1.6 В оскаржуваній частині це податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновку про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з ТОВ "Омнія Трейд" (жовтень 2023 року, березень 2024 року) та ТОВ "Кватро Ойл" (березень, квітень 2023 року).

1.7 Судом першої інстанції встановлено, і матеріалами справи підтверджується, що згідно з товарно-транспортними накладними пунктами навантаження газу скрапленого зазначено адреси у м. Львові (вул. Шевченка, 321) та м. Ковелі (вул. Варшавська, 21), тоді як за даними про об`єкти оподаткування ТОВ "Омнія Трейд" будь-які об`єкти за цими адресами відсутні, а договорів відповідального зберігання, які б підтверджували фізичне перебування товару за вказаними адресами, до перевірки не надано.

Крім того, згідно з даними Єдиного реєстру акцизних накладних реалізація скрапленого газу з пересувного акцизного складу, зазначеного в товарно-транспортних накладних, у дати оформлення спірних поставок не відбувалася, а відбувалася в інші дати на адресу інших контрагентів, які не мають жодного відношення до позивача та зареєстрованих об`єктів за пунктом розвантаження, вказаним у первинних документах позивача.

Перевіривши вказані факти, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наведені обставини у їх сукупності не дають змоги достовірно підтвердити джерело походження товару, факт його транспортування до позивача, а надані позивачем первинні документи, такі як видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, податкові накладні, не можуть вважатися документами, що підтверджують реальність господарської операції.

1.8 Щодо операцій з ТОВ «Кватро Ойл», то суд першої інстанції встановив наступні розбіжності: за товарно-транспортними накладними, поданими до перевірки, пунктом розвантаження зазначено м. Хмельницький (аеропорт), тоді як за товарно-транспортними накладними з тими самими номерами і датами, поданими вже до суду, пунктом розвантаження зазначено вул. Зарічанська, 13, оф. 306 у м. Хмельницькому - торгово-офісне приміщення площею 77,7 кв. м, що об`єктивно унеможливлює приймання та зберігання дизельного пального в задекларованих обсягах.

Крім того, за даними Єдиного реєстру акцизних накладних, реалізація дизельного пального з пересувного акцизного складу, зазначеного в товарно-транспортних накладних, у дати спірних поставок позивачу не здійснювалася, а здійснювалася в інші дати іншим контрагентам, не пов`язаним з позивачем.

Колегія суддів вважає, що розбіжність у змісті товарно-транспортної накладної та між документами, поданими до контролюючого органу під час перевірки, та документами, поданими до суду, породжує обґрунтований і розумний сумнів у достовірності останніх та підтверджує висновок про недоведеність реальності господарської операції з ТОВ «Кватро Ойл».

1.9 Відповідно до частини другої статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, а також з урахуванням взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Виявлені розбіжності між товарно-транспортними накладними та даними Єдиного реєстру акцизних накладних, а також зміна змісту товарно-транспортних накладних після завершення перевірки, є саме тими обставинами, які, за наведеними вище правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 13.01.2021 у справі № 420/3897/19, ставлять під сумнів реальність господарських операцій та не спростовуються самою лише формальною наявністю первинних документів.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Омнія Трейд» та ТОВ «Кватро Ойл», а отже про правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2014/2201-0701 в оскаржуваній частині.

1.10 Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2015/2201-0701, то воно прийнято щодо зменшення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2024 року на суму 54 604 грн, яке виникло внаслідок завищення податкового кредиту за операціями з ТОВ «Омнія Трейд».

Оскільки висновок про недоведеність реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Омнія Трейд» колегією суддів вказано вище, а доводів, які б стосувалися виключно цього податкового повідомлення-рішення апеляційна скарга не містить, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2015/2201-0701.

1.11 Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2013/2201-0701, яке прийнято щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за I квартал 2024 року на суму 657 083 грн, яке виникло внаслідок невіднесення позивачем до складу інших операційних доходів вартості безоплатно одержаного активу - газу скрапленого від ТОВ «Омнія Трейд».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за встановлених обставин недоведеності реальності господарської операції з ТОВ «Омнія Трейд» та відсутності у позивача первинних документів, які б ідентифікували дійсне джерело походження активу, здобутий позивачем актив (газ скраплений) для цілей бухгалтерського обліку правомірно кваліфіковано контролюючим органом як безоплатно одержаний, що відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" є доходом, який мав бути відображений позивачем у складі інших операційних доходів.

Апелянтом не наведено доводів щодо неправильності застосування судом першої інстанції пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» чи щодо іншої правової кваліфікації спірного активу, а посилання на реальність господарських операцій із зазначеним контрагентом спростоване з підстав, викладених вище.

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2013/2201-0701 в оскаржуваній частині.

1.12 Щодо податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2012/2201-0701, яке винесено з підстав невіднесення до складу інших операційних доходів вартості безоплатно одержаних активів - дизельного пального від ТОВ «Кватро Ойл» та газу скрапленого від ТОВ «Омнія Трейд» (в частині нарахувань за 2023 рік), а також занижені різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування, у розмірі 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидента - компанії "P.U.H. "GAZOL" WINCENTY WYSOKINSKI, MIROSLAW WYSOKINSKI SPOLKA JAWNA (в частині нарахувань за 2022 рік), колегія суддів зазначає наступне.

Щодо частини нарахувань за 2023 рік, апеляційний суд, з підстав викладених при оцінці ППР 30.01.2025 № 2014/2201-0701, погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Кватро Ойл» та ТОВ «Омнія Трейд», а отже про правомірність кваліфікації одержаних активів (дизельного палива та газу скрапленого) як безоплатно одержаних з відповідним віднесенням їх вартості до складу інших операційних доходів позивача за 2023 рік.

Щодо нарахувань за 2022 рік від операцій з компанія «GAZOL», колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім випадків, коли платник податку підтвердить суму витрат за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 ПК України, без подання звіту.

Організаційно-правова форма контрагента позивача - компанії "P.U.H. "GAZOL" WINCENTY WYSOKINSKI, MIROSLAW WYSOKINSKI SPOLKA JAWNA, а саме «SPOLKA JAWNA», включена до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480, що не заперечується позивачем.

Однак позивачем не надано контролюючому органу до перевірки документації з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі), яка б відповідала вимогам підпункту 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 ПК України, зокрема щодо функціонального аналізу операції, обґрунтування вибору методу трансфертного ціноутворення та розрахунку діапазону цін.

Надані позивачем окремі митні декларації інших контрагентів за наближений період не замінюють собою передбаченої законом документації та не є достатнім підтвердженням дотримання принципу «витягнутої руки» в розумінні підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26.04.2023 у справі № 440/4011/19, згідно з якою обов`язок платника податку довести відповідність вартості товарів, придбаних у нерезидента, принципу "витягнутої руки" в розумінні підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, є самостійним і не залежить від визнання операції контрольованою, а тягар такого доведення покладається на платника саме під час перевірки.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування контролюючим органом наслідків, передбачених підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 ПК України, та про правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.01.2025 № 2012/2201-0701 в оскаржуваній частині в повному обсязі.

1.13 Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо загальних стандартів обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, не спростовують наведених вище конкретних висновків колегії суддів по кожному з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і не потребують окремого спростування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, від 10.02.2010, § 58).

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції щодо жодного з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не свідчать про неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність визнаних судом встановленими обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи або неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

2.2 Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАНДАРД-ОЙЛ» залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Кузьмишин В.М.

Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.