Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №240/4748/22 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4748/22

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

30 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати з 19.08.2021 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром в 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність з врахуванням раніше виплачених сум.

06.05.2026 року до Житомирського адміністративного окружного суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій він просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду у цій справі, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення в зобов`язальній частині, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість з пенсійних виплат за період з 19.08.2021 року в сумі 35071,51 грн.

Житомирський окружний адміністративний суд відповідно до ухвали від 25 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 задовольнив частково.

Змінив спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року у справі №240/4748/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 19.08.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 34205,46 грн (тридцять чотири тисячі двісті п`ять гривень 46 копійок) за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, у складі відповідної бюджетної програми, з урахуванням проведених виплат.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання боржника вчинити дії на стягнення нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Разом з цим, оскільки у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій, покладені судом зобов`язання на відповідача можуть бути виконані в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за відповідною бюджетною програмою.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою в частині стягнення коштів за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, у складі відповідної бюджетної програми, позивачем подано апеляційну скаргу, відповідно до якої ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду, задоволити належним чином його заяву та змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.

Відповідач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 313 КАС України, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2022 року, боржником – Головним управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснено нарахування заборгованості по рішенню суду в сумі 35071,51грн. Заборгованість виплачена частково у розмірі 866,05 грн. станом на 14.05.2026 року залишок заборгованості по судовому рішенню складає 34 205,46 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що застосування процесуального механізму, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання боржника вчинити дії на стягнення нарахованої суми є дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Твердження відповідача про те, що зміна способу і порядку виконання судового рішення запропонована заявником фактично змінить по суті рішення, суд першої інстанції до уваги не прийняв, оскільки такі суперечать змінам, які внесені у ст. 378 КАС України, згідно з Законом № 4094-IX та діють з 19.12.2024.

При цьому, будь-який формалістичний підхід до тлумачення ст. 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості донарахована на виконання рішення суду є чітко визначеною самим відповідачем.

Разом з цим, оскільки у Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій, покладені судом зобов`язання на відповідача можуть бути виконані в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за відповідною бюджетною програмою.

З огляду на зазначене вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню шляхом зміни способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №240/4748/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 19.08.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 34 205,46 грн (тридцять чотири тисячі двісті п`ять гривень 46 копійок) за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, у складі відповідної бюджетної програми, з урахуванням проведених виплат.

Щодо оцінки ухвали суду в межах доводі апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2022 року за №53/37389 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою.

11 жовтня 2024 року постановою № 1156 Кабінет Міністрів України затвердив Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500 млн. гривень, які використано в повному обсязі. Виплата проведена за рішеннями суду, дата набуття чинності яких по 19 листопада 2020 року включно.

Щодо суми коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік, вона буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно із підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 28.02.2025 № 84-Н затверджено "Паспорт бюджетної програми на 2025 рік" за бюджетною програмою КПКВК 2506080 КФКВК 1020 "Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду", згідно із якою Пенсійному фонду України виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством.

Як вище вказав суд, в межах зміни способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18.08.2022, по даній справі, слід застосувати загальні вимоги ст.378 КАС України.

Разом з цим, вимоги даної статті не передбачає, встановлення наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України або встановлення з якого саме рахунку має бути здійснено стягнення, або відповідно до якої бюджетної програми має бути здійснено стягнення.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в цій частині, зазначивши, що необхідно стягнути з відповідача/боржника виплати, в межах виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 по справі №240/2093/21, на користь позивача, за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, у складі відповідної бюджетної програми, з урахуванням проведених виплат.

Разом з цим, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення прийнятого у справі №240/4748/22 (як вірно вказав суд першої інстанції).

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення прийнятого у справі №240/4748/22 та змінені способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у даній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 19.08.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 34 205,46 грн. з урахуванням проведених виплат.

Однак, не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, в частині зазначення стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів, у складі відповідної бюджетної програми, з урахуванням проведених виплат, оскільки таке зазначення не передбачається вимогами ст.378 КАС України та виконання такої ухвали буде неможливе.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни мотивувальної та резолютивної частини рішення суду першої інстанції з урахуванням висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Відтак, в порядку ст. 317 КАС України, оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії змінити в мотивувальній частині з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених в даній постанові та в частині абзацу 2 резолютивної частини ухвали, виклавши його в наступній редакції: "Змінити спосіб і порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року у справі №240/4748/22, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 нараховану та не виплачену заборгованість з пенсійних виплат за період з 19.08.2022 року по 31.10.2022 року у розмірі 34 205,46 грн (тридцять чотири тисячі двісті п`ять гривень 46 копійок) з урахуванням проведених виплат.

В решті хвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.