Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №600/4412/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/4412/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш В.О. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

30 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач ) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") у відповідності з Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до запису у Військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.02.2026 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 11.07.2025 та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.07.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

У задоволенні іншої частини позову, - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно записів внесених до військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 виключений з військового обліку 22.01.2015 за станом здоров`я на підставі ст. 58 "а" Розладу хвороб "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України", затвердженого наказом МОУ№402 від 14.08.2008.

11.07.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести відомості про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до підстав зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_1 .

Розглянувши вказану заяву, відповідач листом від 16.07.2025 №6917 повідомив позивачу, що на даний час, він не виключений з військового обліку та є військовозобов`язаним (офіцером запасу). Також вказував, що відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 на офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, у відповідності до вимог абзацу третього пункту 22.5, підпункту б) пункту 22.6 та пункту 22.9 глави 22 розділу ІІ Положення, оформлюється свідоцтвом про хворобу. Свідоцтво про хворобу, у відповідності до Положення підлягає розгляду та затвердженню виключно штатною Регіональною військово-лікарською комісією.

Окрім того зазначив, що на даний час позивач не може бути виключеним з військового обліку офіцерів запасу, оскільки відсутній відповідний висновок, який затверджений Регіональною військово-лікарською комісією його свідоцтва про хворобу. Позивачу рекомендовано з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для проходження ВЛК та визначення придатності або непридатності до військової служби

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача, щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зважаючи на не неналежний розгляд відповідачем заяви ОСОБА_2 від 11.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку, а також виходячи з повноважень, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин та заявлених позовних вимог буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11.07.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (стаття 2 Закону України №1951-VIII).

Згідно із статтею 3 Закону України №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Частиною п`ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частини восьма, дев`ята статті 5 Закону України №1951-VIII).

За змістом статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про виконання військового обов`язку; відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; відомості про участь у бойових діях (стаття 8 Закону № 1951-VIII).

Відповідно до статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

На виконання частини першої статті 14 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина третя статті 14 Закону України №1951-VIII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім іншого:

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд враховує, що Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" так і Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачені Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В пункті 4 розділу І Порядку ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зазначено, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість внесення до Реєстру передбачених Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно записів внесених до військового квитка серії НОМЕР_1 , на сторінці 21 вказано, що 22.01.2015 ОСОБА_1 знятий з військового обліку у відставку за станом здоров`я, а на сторінці 26 міститься запис про виключення з військового обліку 22.01.2015 за станом здоров`я на підставі ст. 58 "а" Розладу хвороб "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Сил України", затвердженого наказом МОУ№402 від 14.08.2008.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач автоматично взятий на облік згідно постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16.08.2024.

З приводу цього суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зробив правовий висновок про те, що законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону України №2232-XII Верховний Суд виснував, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Тобто, з аналізу військово-облікового документу позивача неможливо встановити, чи був ОСОБА_1 "знятий з військового обліку" чи "виключений з військового обліку", у зв`язку з його визнанням непридатними до військової служби. Матеріали справи не місять жодних доказів, що стали підставою для внесення у військовий квиток записів про зняття та виключення позивача з військового обліку.

Поряд з цим як зазначив суд першої інстанції, під час дії воєнного стану висновок ВЛК про придатність чи непридатність дійсний лише 1 рік. Будь-які документи 11-річної давнини вважаються застарілими.

Водночас, у 2024–2025 роках в Україні було скасовано статус "обмежено придатний" та оновлено Розклад хвороб, за яким визначається придатність. Оцінка стану здоров`я за критеріями 2010 року більше не є юридично релевантною на час виникнення спірних правовідносин (Постанова КМУ №560 та наказ МОУ №402).

У спірному випадку, при розгляді заяви позивача про внесення відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ("Оберіг") у відповідності з Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" відповідачем не враховано внесені до військового квитка серії НОМЕР_1 записи, не перевірено визначені законодавчі підстави для внесення запису про виключення з військового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що лист відповідача від 16.07.2025 носить інформаційно-роз`яснювальний характер.

Із його змісту не вбачається прийняття адміністративного рішення за результатами розгляду заяви позивача у порядку, визначеному законодавством.

Наведений лист лише містить роз`яснення причин, з яких, на думку відповідача, внесення відповідних відомостей є неможливим без додаткових документів, однак не свідчить про належний розгляд заяви із прийняттям рішення по суті порушеного питання.

У даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Зазначене, на переконання суду, свідчить про формальний підхід відповідача до розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.07.2025 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Відсутність належним чином оформленого рішення, а лише надання листа відповіді свідчить про протиправну дію суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин, коли заява позивача відповідачем по суті не розглядалася, позаяк відсутнє належним чином оформлене рішення про виключення з військового обліку або мотивована відмова в такому виключенні, то ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не прийнятті жодного рішення.

Разом з тим, сам по собі факт неналежного розгляду заяви не може бути безумовною підставою для покладення на суд обов`язку вирішити питання, яке законом віднесене до компетенції відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Колегія суддів враховує, що питання щодо наявності підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку належить до повноважень органу ведення Реєстру, який зобов`язаний перевірити подані документи, надати їм належну правову оцінку та прийняти відповідне рішення.

Оскільки відповідач фактично ухилився від розгляду заяви по суті та не прийняв жодного рішення щодо можливості внесення запитуваних змін до Реєстру, суд позбавлений можливості перевірити правомірність такого рішення та встановити, чи дійсно наявні всі передбачені законом підстави для внесення відповідних відомостей.

Натомість у цій справі залишаються невстановленими обставини щодо документального підтвердження підстав виключення позивача з військового обліку, наявності відповідного висновку ВЛК та інших документів, які відповідно до законодавства є підставою для внесення відомостей до Реєстру.

За таких умов суд не вправі підміняти собою компетентний орган та самостійно вирішувати питання, яке законом віднесено до повноважень ТЦК.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 11.07.2025 та додані до неї документи про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно застосував законодавство 2024–2025 років до правовідносин, які виникли у 2015 році.

Предметом цього спору не є перевірка законності рішення військово-лікарської комісії чи виключення позивача з військового обліку у 2015 році. Спір виник у зв`язку з діями та рішеннями ІНФОРМАЦІЯ_3 у липні 2025 року щодо ведення військового обліку та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, правомірність дій відповідача підлягає оцінці відповідно до законодавства, чинного саме на момент їх вчинення, а не за нормативними актами, що діяли у 2015 році.

Посилання апелянта на статтю 58 Конституції України є помилковим, оскільки суд першої інстанції не надавав зворотної дії новому законодавству та не переглядав законність виключення позивача з військового обліку у 2015 році. Суд лише врахував сучасне нормативне регулювання як таке, що визначає порядок ведення військового обліку та функціонування Єдиного державного реєстру станом на час виникнення спірних правовідносин.

Крім того, саме чинне на момент розгляду справи законодавство визначає перелік документів, які є достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до Реєстру, а також повноваження територіальних центрів комплектування щодо актуалізації облікових даних.

Посилання апелянта на те, що ТЦК не надав відповіді на адвокатський запит та не надав архівні документи, також не спростовує правильності висновків суду.

Неподання відповідачем архівної інформації не є належним доказом існування відповідних документів та не підтверджує автоматично ті обставини, на які посилається позивач.

Доводи апеляційної скарги про неефективність способу захисту також є безпідставними.

Відповідно до статті 245 КАС України суд обирає такий спосіб захисту, який відповідає характеру встановленого порушення.

Оскільки судом встановлено порушення процедури розгляду звернення позивача, але не встановлено наявності всіх матеріально-правових підстав для внесення відповідних змін до Реєстру, саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву є належним та пропорційним способом судового захисту.

У разі прийняття відповідачем нового рішення позивач не позбавлений права оскаржити його до суду, якщо вважатиме таке рішення незаконним.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.