Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №580/3082/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/3082/26 Головуючий у 1 інстанції: Бабчич А.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Безименної Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу, перегляд якої можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Юдіна Володимира Сергійовича звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.12.2025: № 23442/23-00-24-04-01 на суму 682525,34 грн, № 23443/23-00-24-04-01 на суму 399473,64 грн, № 23444/23-00-24-04-01 на суму 33289,4 грн, № 23445/23-00-24-04-01 на суму 3582866,10 грн;

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позовну заяву адвоката Юдіна В.С. від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху. Позивачу надано строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

В подальшому, оскаржуваною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву повернуто заявнику.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав у свій електронний кабінет 01.04.2026, що підтверджується довідкою Черкаського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Суд першої інстанції вказав, що станом на 15.04.2026 заяв щодо усунення недоліків позову та продовження процесуальних строків на їх усунення не надійшло.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви не усунені, клопотання про продовження такого строку суду не надходили, а тому, наявні підстави повернути позовну заяву позивачу.

Водночас, апелянт зазначає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху не була надіслана до електронного кабінету його представника - адвоката Юдіна В.С., який підписав та подав позовну заяву від імені ОСОБА_1 .

При цьому, апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно пов`язав початок перебігу строку для усунення недоліків позовної заяви з днем вручення ухвали безпосередньо Музиці В.О., у зв`язку з чим, передчасно повернув позовну заяву.

Апелянт наголошує, що якщо учасник справи діє через представника судові рішення надсилаються і йому. За умови вручення копії судового рішення представникові, суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки.

Разом з тим, апелянт звертає увагу на те, що ухвалу про залишення позову без руху від 30.03.2026 Черкаський окружний адміністративний суд до електронного кабінету представником -адвокатом Юдіним В.С. - не надсилав, також ухвали не було отримано будь-яким іншим шляхом.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статі 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частиною 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 60 КАС України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

У відповідності до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктами 2 і 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI передбачено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

За приписами частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною першою статті 251 КАС України передбачено, що копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З аналізу наведених норм вбачається, що умовою повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України є неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

При цьому, за правилами частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Статтею 251 КАС України визначено порядок вручення копій судових рішень учасникам справи. Водночас, КАС України гарантує стороні право брати участь у судовому процесі не лише особисто, а й через представника.

У такому разі представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки, у тому числі має право одержувати копії судових рішень та вчиняти відповідні процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, якщо учасник справи діє через представника, судові рішення надсилаються також представнику. За умови вручення копії судового рішення представникові суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2025 року у справі № 260/6591/24.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені ФОП ОСОБА_1 було підписано та подано його представником - адвокатом Юдіним В.С. При цьому, позовна заява містила відомості про представника позивача, зокрема, його поштову та електронну адреси, номер засобу зв`язку та відомості про наявність зареєстрованого електронного кабінету.

Разом з тим, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року про залишення позовної заяви без руху до електронного кабінету представника позивача - адвоката Юдіна В.С. не надсилалася, доказів її вручення представнику позивача в інший спосіб матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 реалізував своє право на участь у судовому процесі через представника, який підписав та подав позовну заяву від його імені, у суду першої інстанції не було підстав пов`язувати початок перебігу строку для усунення недоліків позовної заяви виключно з днем доставлення ухвали про залишення позовної заяви без руху до електронного кабінету безпосередньо ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, суд першої інстанції, не врахувавши, що ухвала про залишення позовної заяви без руху представнику позивача не надсилалася та ним не отримувалася, передчасно дійшов висновку про закінчення встановленого судом строку для усунення недоліків позовної заяви та наявність, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, підстав для її повернення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву, не врахувавши відсутність доказів направлення та вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху представнику позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 08 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року скасувати, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Безименна Н.В.