Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №640/3763/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/3763/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Терези Ю.О.

суддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К.,

за участю секретаря судового засідання Писаренко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві, у якому просило визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.01.2022 № 233-ДК/0001Пр/03/01/-22 (далі - Припис).

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав наступне:

- будівництво торгового центру на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 здійснено правомірно, відповідно до виду використання земельної ділянки, дозволу на виконання будівельних робіт і функціонального призначення земельної ділянки, передбаченого Детальним планом території;

- при проведенні перевірки порушено вимоги законодавства, зокрема, досліджено питання, необхідність з`ясування яких не була підставою для її призначення, а у документах на перевірку не вказаний строк здійснення такого заходу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2022 відкрито провадження у справі № 640/3763/22, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

На виконання п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-ІХ, справу № 640/3763/22 передано до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 прийнято до провадження справу № 640/3763/22 та визначено здійснювати розгляд справи спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом першої інстанції замінено відповідача в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, ЄДРПОУ 39802366) на його правонаступника в особі Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, вул. Серпова, 3/14, м. Київ, ЄДРПОУ 39817550).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства проведена правомірно, висновки перевірки про нецільове використання земельних ділянок Позивачем не спростовано, а тому Припис є правомірним і не підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі - визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.01.2022 № 233-ДК/0001Пр/03/01/-22.

Апеляційну скаргу обґрунтовано неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права.

В апеляційній скарзі Позивач, зокрема, посилається на наступне:

- розміщення будівлі торгового центру на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 не є порушенням п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України);

- суд першої інстанції повинен був застосувати до спірних правовідносин норми Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051);

- суд першої інстанції не врахував преюдиційні висновки, викладені у рішенні Деснянського районного суду міста Києва 29.11.2022 у справі № 754/1191/22.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відзиві Відповідач, зокрема, посилався на наступне:

- перевірка проведена правомірно, у порядку, визначеному ЗК України, Законами України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та «Про охорону земель»;

- Позивач не спростував виявлені перевіркою факти нецільового використання земельних ділянок;

- дозвіл на будівництво не змінює цільове призначення земельної ділянки.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

23.06.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 640/3763/22 з Київського окружного адміністративного суду.

22.07.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

10.06.2026, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 08.10.2026 № 5732, здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, доповідачем у справі № 640/3763/22 визначено суддю Терезу Ю.О.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 справу прийнято до провадження новим складом суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2026 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у відкритому судовому засіданні на 29.07.2026.

У судове засідання з`явились представники сторін, які підтримали свої вимоги та заперечення.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві затверджено план роботи Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві на IV квартал 2021 року, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у м. Києві від 18.10.2021 року № 55.

У п. 1.8.17 пояснювальної записки щодо включення об`єктів перевірки до плану роботи на IV квартал 2021 року, зазначено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:245:0145, 8000000000:63:245:0146, які розташовані за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, 4-ий мікрорайон житлового масиву Позняки та належать на праві користування (оренди) ТОВ "Торговий дім "Оріон-Експорт". Категорія земель: землі житлової та громадської забудови (вбачається невиконання умов зняття, збереження і використання поверхневого шару ґрунту).

24.12.2021 Позивачем від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві отримано лист від 16.12.2021 за № 233-ДК/0096/04/01/-21 тa Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об?єктом - земельної ділянки від 26.11.2021 № 233-ДК/216/ АП/09/01/-21 (далі - Акт перевірки), з вимогою надання пояснення щодо правомірності використання земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:63:245:0145 та 800000000:63:245:0146.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:63:245:0145 розташований багатоповерховий будинок «ЖК Традиція» (поверховість - 25 поверхів), прибудинкова територія впорядкована, огороджена парканом, заасфальтована та частково вимощена тротуарною бруківкою, також розміщено автостоянку для жителів будинку. Крім того, на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 орієнтовною площею 0,22 га розміщено 3-х поверхову будівлю (відповідно до вивіски на будівлі функціонує магазин «Пчілка маркет», в якому здійснюється комерційна діяльність пов?язана з отриманням прибутку). Крім того вхід/в?їзд на територію облаштовано контрольно-пропускним пунктом з шлагбаумом.

Також, на земельній ділянці з кадастровим номером 800000000:63:245:0146 розташовано три багатоповерхових будинки «ЖК Традиція», прибудинкова територія впорядкована, огороджена парканом, заасфальтована та частково вимощена тротуарною бруківкою, також розміщено автостоянку для жителів будинку. Крім того на частині земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 орієнтовною площею 0,070 га розміщено одноповерхову будівлю (відповідно до вивіски на будівлі функціонує магазин «Квіти», у якому здійснюється комерційна діяльність, пов`язана з отриманням прибутку).

Відповідно до викладеного, Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві було зроблено висновок, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:245:0145 орієнтовною площею 0,22 га та 8000000000:63:245:0146 орієнтовною площею 0,070 га, використовується не за цільовим призначенням, чим порушено вимоги пункту а) частини першої статті 96 ЗК України, за що відповідно до пункту г) частини першої статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Директором Позивача надано пояснення від 28.12.21 № ПЗН/28.12.21-07 та повторно -від 11.01.22 № МПЗН/11.01.22-01 щодо правомірності використання земельних ділянок за кадастровими номерами 8000000000:63:245:0145 та 800000000:63:245:0146.

На підставі Акту перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - головним спеціалістом відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управлінням контролю з використанням та охороною земель Мацапулою С.В. було видано припис від 18.01.2022 № 233-ДК/0001Пр/03/01/-22 (далі - Припис).

Приписом Позивача зобов`язано вжити визначені законодавством України у сфері реагування земельних відносин заходів щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 за цільовим призначенням відповідно до пункту а) частини першої статті 96 Земельного кодексу України.

Позивач, не погоджуючись з Приписом, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Позивач не оспорює висновок суду першої інстанції про правомірність проведення перевірки, за результатами якої видано Припис, а тому у межах апеляційного перегляду цієї справи колегія суддів не надає оцінку додержанню процедури призначення і проведення перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства з додержанням встановленого порядку, неспростованість висновків перевірки про нецільове використання Позивачем земельної ділянки, а відтак і про правомірність Припису.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, не погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені Відповідачем у відзиві на неї, виходить з такого.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, яке призвело до помилкового висновку про неможливість зводити на земельній ділянці, призначеній для житлової забудови, торгового центру.

Для вирішення питання правомірності вимог Припису необхідно встановити, чи відповідало вимогам законодавства здійснення будівництва виявленого перевіркою об`єкту нерухомості - триповерхової будівлі, у якій «відповідно до вивіски на будівлі функціонує магазин «Пчілка маркет», на спірній земельній ділянці.

Відтак, слід проаналізувати законодавство, чинне на момент одержання Позивачем дозволу на виконання будівельних робіт, на підставі якого було зведено спірний об`єкт нерухомості.

Відповідно до долученого до матеріалів справи Дозволу на виконання будівельних робіт від 11.01.2021 № ІУ013201216833 (а.с. 40), цей дозвіл було надано Позивачу для здійснення нового будівництва, код об`єкта, згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, - « 1230.1 Торгові центри, універмаги, магазини».

Зважаючи, що право на зведення об`єкту нерухомості з`явилося у Позивача 11.01.2021, аналізу підлягають норми законодавства, чинні на цю дату.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 20 ЗК України в редакції, чинній станом на 11.01.2021, «5. Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.».

Відповідно до п. 2.1 укладеного 01.03.2017 між Позивачем (орендар) і Київською міською радою (орендодавець) Договору про поновлення договору оренди земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М., 07.06.2011 реєстровим № 854 (далі - Договір оренди, а.с. 34-37), об`єктом оренди є земельні ділянки з наступними характеристиками:

- кадастрові номери - 8000000000:63:245:0145, 8000000000:63:245:0146;

- місце розташування - 4-й мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва;

- цільове призначення - 02.07. для іншої житлової забудови;

- категорія земель - землі житлової та громадської забудови;

- вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торговим центром і вбудованими приміщеннями офісного та соціально-побутового призначення, з підземним паркінгом;

- розмір земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 - 0,9842 га;

- розмір земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0146 - 2,6960 га.

Отже, сторонами Договору оренди у порядку, передбаченому абз. 1 ч. 5 ст. 20 ЗК України, визначено вид використання переданих в оренду земельних ділянок, - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торговим центром і вбудованими приміщеннями офісного та соціально-побутового призначення, з підземним паркінгом.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються, зокрема такі відомості про земельні ділянки як цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель). Вказане формулювання свідчить про те, що складовими цільового призначення земельної ділянки є категорія земель і вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель.

Колегія суддів також зауважує, що наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Класифікація).

Розділ «Секція В» Класифікації включає «Землі житлової та громадської забудови», до якої входять розділи:

- 02. Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва);

- 03. Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

При цьому розділ 02, зокрема, включає підрозділи 02.03 «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» і 02.07 «Для іншої житлової забудови».

Отже, Класифікація деталізує напрямки цільового використання земель житлової забудови: зокрема, для земельної ділянки, призначеної виключно для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, застосовується код 02.03.

У цій справі встановлено і не оспорюється сторонами у поданих документах, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 має код 02.07, тобто, на відміну від коду 02.03, земельна ділянка з кодом цільового використання 02.07 призначена не тільки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, а й для іншої житлової забудови.

З 01.10.2019, а також на момент одержання Позивачем Дозволу на виконання будівельних робіт від 11.01.2021 № ІУ013201216833 (а.с. 40), чинними були ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» (далі - ДБН Б.2.2-12:2019), затверджені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до п. 1.2 ДБН Б.2.2-12:2019, ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого самоврядування, підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських наведених пунктів та інших територіях.

Підпунктом 6.1.4 п. 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 передбачено, що «у межах зони багатоквартирної житлової забудови розташовуються ділянки, на яких розміщуються житлові будинки з прибудинковими територіями з необхідним переліком майданчиків, проїздів, зелених насаджень, а також земельні ділянки, на яких розташовані заклади дошкільної освіти, заклади загальної середньої освіти, торговельні підприємства з асортиментом товарів повсякденного попиту, з підприємствами харчування та приймальними пунктами підприємств побутового обслуговування, які у сукупності утворюють повноцінне безбар`єрне середовище повсякденної життєдіяльності населення - житловий мікрорайон, що відноситься до житлово-громадської забудови».

Тобто, згідно з ДБН Б.2.2-12:2019 торговельні підприємства з асортиментом товарів повсякденного попиту належать до житлової забудови і відповідають меті формування житлового мікрорайону.

Водночас пп. 6.2.1 п. 6.2 «Зона громадської забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 встановлює, що «зона громадської забудови призначена для концентрованого розташування закладів і підприємств обслуговування населення населеного пункту та населення, що мешкає за його межами».

Отже, ДБН Б.2.2-12:2019 не лише не обмежує можливість розміщення підприємств торгівлі у межах житлової забудівлі, а й прямо зазначає, що такі підприємства є складовою зони багатоквартирної житлової забудови.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Порядок видачі дозволу на виконання будівельних робіт встановлено ст. 37 Закону № 3038-VI.

Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 5-1) інформація про інженера-консультанта (у разі його залучення); 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" (абз. 2-9 ч. 3 ст. 37 Закону № 3038-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 затверджено «Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт» (далі - Порядок № 466), який визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п. 30 порядку № 466 підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є:

- невідповідність цільового призначення земельної ділянки;

- наявність у поданих документах порушень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема дотримання вимог висотності (блакитна лінія), щільності населення, планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони), дотримання охоронних зон об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури та об`єктів підвищеної небезпеки (червоні та жовті лінії), а також зелених насаджень (зелена лінія).

Отже, на етапі одержання дозволу на виконання будівельних робіт невідповідність цільового призначення земельної ділянки є безумовною підставою для відмови у видачі такого дозволу. Відтак, отримавши відповідний дозвіл, суб`єкт господарювання обґрунтовано вважає, що має право на виконання будівельних робіт на передбачених законодавством підставах.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції безпідставно відхилив Дозвіл на виконання будівельних робіт від 11.01.2021 № ІУ013201216833 (а.с. 40) як доказ додержання Позивачем вимог щодо цільового використання земельної ділянки при здійсненні будівництва торгового центру.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначаються Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-IV (далі - Закон № 963-IV).

Стаття 1 Закону № 963-IV містить визначення поняття «невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням».

Так, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Як зазначено вище, при передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 в оренду Позивачу було визначено, зокрема, цільове призначення і вид використання вказаної ділянки: вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з торговим центром і вбудованими приміщеннями офісного та соціально-побутового призначення, з підземним паркінгом.

З досліджених колегією суддів матеріалів справи можна дійти висновку, що будівництво торгового центру відповідає виду використання земельної ділянки, для якого цю земельну ділянку передано в оренду Позивачу.

Відповідно до ст. 39 ЗК України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

До матеріалів справи Позивач надав витяг з «Детального плану території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова в Дарницькому районі м. Києва» (а.с. 29-31), у якому зазначено переважні види використання земельних ділянок у зоні багатоповерхової житлової забудови, до яких, зокрема, належать окремо розташовані і вбудовано-прибудовані адміністративні установи та організації, підприємства торгівлі, обслуговування, громадського харчування первинного рівня.

Відповідач не спростував достовірність відомостей, наведених у наданому Позивачем витязі з «Детального плану території в районі вулиць Тепловозної, Здолбунівської, Драгоманова в Дарницькому районі м. Києва», а також не надав доказів того, що будівництво торгового центру суперечить генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, плану земельно-господарського устрою.

Висновки Акту перевірки, а відтак і Припис, ґрунтуються на власному тлумаченні Відповідачем норм законодавства, а відображені у цих документах порушення не підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Враховуючи наведене вище визначення поняття «невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням», закріплене у 1 Закону № 963-IV, для висновку про порушення Позивачем як землекористувачем п. «а» ч. 1 ст. 96 ЗК України Відповідач мав встановити, що використання земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 суперечить її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, тобто умовам Договору оренди.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів факт використання Позивачем земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:245:0145 всупереч її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, а отже у межах цієї справи Відповідач не виконав обов`язок, передбачений ч. 2 ст. 77 КАС України.

Суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним вище обставинам, що призвело до ухвалення рішення на підставі помилкових висновків.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги щодо неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, знайшли своє підтвердження за результатами апеляційного розгляду справи.

Решта доводів апеляційної скарги, на переконання колегії, є безпідставними і відхиляються у зв`язку з таким.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині посилання на необхідність застосування до спірних правовідносин ч. 2 розділу 1 Додатку 58 Порядку № 1051, оскільки Порядок № 1051 доповнено Додатком № 58 постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821, тобто після одержання Позивачем Дозволу на виконання будівельних робіт від 11.01.2021 № ІУ013201216833.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції преюдиційних висновків, встановлених у рішенні Деснянського районного суду міста Києва від 29.11.2022 у справі № 754/1191/22.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 29.11.2022 у справі № 754/1191/22 скасовано постанову від 18 січня 2022 року № 233-ДК/0003По/08/01/-22, прийняту Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Дежгеокадастру у м. Києві Мацапулою С.В. відносно керівника Позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За інформацією, розміщеною на сайті «Судова влада України», сторонами у справі № 754/1191/22 були ОСОБА_1 (позивач), Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - Мацапула Сергій Валерійович (відповідач), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві (відповідач). Зважаючи, що Позивач не брав участь у справі № 754/1191/22, встановлені у ній обставини не є преюдиційними для цієї справи.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції, неповно встановивши обставини справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, і неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 6 ст. КАС України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання адміністративного позову Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується квитанцією 4790-2463-5227-7729 від 28.01.2022 (а.с. 42) і відповідає 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому на період, у якому подано адміністративний позов.

За подання апеляційної скарги Позивач сплатив судовий збір у розмірі 3721,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 16.06.2025 № 1176 (а.с. 142) і відповідає 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відтак, відшкодуванню підлягають судові витрати, понесені Позивачем у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 6202,50 грн. (2481,00 грн. + 3721,50 грн.).

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 640/3763/22 задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 у справі № 640/3763/22 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 18.01.2022 № 233-ДК/0001Пр/03/01/-22.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Оріон-Експорт» (код ЄДРПОУ 34260291, місцезнаходження: 01010, місто Київ, вул. Князів Острозьких, будинок 8) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) гривень 50 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 39817550, місцезнаходження: 03115, місто Київ, вул. Серпова, 3/14).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя - доповідач Ю.О. Тереза

Судді В.О. Аліменко

Ю.К. Черпак

Повний текст постанови складено 30.07.2026.