Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №320/42511/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 320/42511/24

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

14.05.2026 року;

Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Казанчук Г.П.

За участю: секретаря – Недашковської Я.О.

представника апелянта – Паляновського В.Г.

представника відповідача – Алябової О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року по справі за адміністративним позовом Громадської організації «Центр захисту інвалідів» до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та бездіяльності,-

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація «Центр захисту інвалідів» звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати протиправними дії та бездіяльність Офісу Генерального прокурора, що полягали у відмові в особистому прийомі представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвоката В.Г. Поляновського заступником Генерального прокурора України І.В. Мустецею на підставі клопотань від 02.05.2024 р. і 03.05.2024 р. та скарг від 11.06.2024 р. і 13.06.2024 р.

В обґрунтування позову зазначено, що керівництвом Офісу Генерального прокурора порушений порядок здійснення особистого прийому громадян. Позивач є потерпілим в кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво якими здійснюється Офісом Генерального прокурора та з підстав чисельних порушень норм законодавства прокурорами та слідчими в цих кримінальних провадженнях, він неодноразово звертався із скаргами на їх дії, однак позитивних результатів такі звернення не принесли. Враховуючи зазначені обставини, позивач намагався потрапити на особистий прийом до заступника Генерального прокурора шляхом направлення звернень та зазначення в них про бажання особистого прийому керівника громадської організації заступником Генерального прокурора, однак в прийомі позивачу відмовлено, що не ґрунтується на нормах законодавства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що порядок особистого прийому громадян передбачений саме положеннями Закону України «Про звернення громадян», які, враховуючи зміст та вимоги скарг і клопотань позивача, до поданих звернень не застосовуються, а положення КПК України, в межах яких подані скарги та клопотання позивача, не передбачають здійснення прийому громадян. В Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженій наказом Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, зазначено, що тільки звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, вирішуються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян, однак позивач в спірних правовідносинах є потерпілим в кримінальному провадженні.

За висновком суду першої інстанції, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження й доводи позивача про порушення відповідачем вимог пунктів 5, 6 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адже адвокату надано право на прийом посадовими і службовими особами, натомість такий прийом має бути здійснений у відповідності до вимог законодавства, зокрема при зверненні адвоката із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян». Наведені положення цього Закону чи іншого законодавства не передбачають обов`язку будь-якої посадової особи організувати прийом адвоката при його зверненні з таким проханням.

Поряд з тим, суд першої інстанції зауважив на тому, що вимоги позивача про визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача за відсутності зобов`язальної частини не призведуть до відновлення порушених прав, здійснення особистого прийому, про який просить позивач, при тому, що звернення позивача розглянуті, а порядок оскарження дій прокурорів передбачений нормами КПК України, якими позивач може скористатися для захисту свої прав та законних інтересів як потерпілого в кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, Громадська організація «Центр захисту інвалідів» подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи, помилково не враховано, що обов`язок керівництва Офісу Генерального прокурора здійснювати особистий прийом прямо закріплений у статті 40 Конституції України та статтях 5, 18, 22 Закону України «Про звернення громадян».

Апелянт зауважує на тому, що особистий прийом – це універсальна процедура, яка не залежить від виду правовідносин (кримінально-правові, цивільно-правові чи будь-які інші), з приводу яких здійснюється звернення, та застосовується до усіх державних органів та інших суб`єктів, безвідносно до профілю їхньої діяльності та суб`єктивного ставлення керівників державних органів до цієї процедури. Призначенням особистого прийому є саме забезпечення права громадян бути почутими керівниками державних органів та інших суб`єктів, підлеглі яких тим чи іншим способом порушують законні права та інтереси заявників. Державний орган не має повноважень штучно обмежувати конституційне право позивача на особистий прийом, у тому числі на підставі внутрішньовідомчих актів передбачати додаткові перешкоди (штучні фільтри) для реалізації конституційного права осіб на особистий прийом.

При цьому, питання проведення особистого прийому керівництвом Офісу Генерального прокурора не охоплюються жодною з вичерпних підстав для звернення до слідчого судді, передбачених у статті 303 КПК України, в якій додатково застережено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування.

Судом першої інстанції помилково залишено поза увагою й те, що положеннями статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо передбачено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності має право вчиняти будь-які дії, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг.

Також, апелянт вказує, що дана справа має велике та принципове значення для позивача, з огляду на систематичне ухилення відповідача від виконання покладених на нього законодавством функцій з питань організації та проведення особистого прийому та відсутність будь-яких інструментів юридичного захисту позивача від свавілля відповідача за іншими процесуальними законами; звернення до адміністративного суду із цим позовом стало єдиним способом захистити свої порушені права та інтереси, у тому числі через відсутність будь-яких інструментів юридичного захисту позивача від свавілля відповідача; дана справа перебуває на контролі у засобів масової інформації, які планують задовольняти чималий суспільний інтерес до зусиль позивача з відновлення прав та інтересів, порушених різноманітними державними органами, у тому числі відповідачем, а відтак, є помилковим висновок суду першої інстанції про проведення розгляду справи у порядку письмового провадження без участі сторін та заслуховування їх усних пояснень.

У відзиві на апеляційну скаргу Офіс Генерального прокурора посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021162510000384 від 31.03.2021 року, в якому об`єднані інші кримінальні провадження, пов`язані з розслідуванням злочинів щодо заволодіння корпоративними правами підприємств, які належали Громадській організації «Центр захисту інвалідів», а також їх подальшого переоформлення на користь третіх осіб. Процесуальне керівництво по цій справі здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора. Позивач є потерпілим в цьому кримінальному провадженні.

02.05.2024 представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокатом Поляновським В.Г. подано Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці в межах кримінального провадження №12021162510000384 клопотання, яке містило прохання про прийняття в межах цього кримінального провадження процесуальних рішень (скасування постанов прокурорів, об`єднання матеріалів досудових розслідувань). У клопотанні також містилось прохання запису на особистий прийом до заступника Генерального прокурора І.В. Мустеці на найближчу дату представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвоката Поляновського В.Г.

Зазначена заява розглянута Офісом Генерального прокурора та за результатами її розгляду представнику потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокату Поляновському В.Г. надана відповідь від 20.05.2024 за №09/2/1-5979-22 та за підписом заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

У відповіді зазначено, що скасування постанов прокурорів, об`єднання матеріалів досудових розслідувань не відноситься до процесуальних дій, а є процесуальними рішеннями, тому відсутні підстави для розгляду клопотання в порядку статті 220 КПК України, а також для задоволення клопотання, оскільки у відповідності до статті 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання ж в таку діяльність забороняється.

03.05.2024 представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокатом Поляновським В.Г. подано Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці в межах кримінального провадження №12021162510000384 клопотання, яке містило прохання про прийняття в межах цього кримінального провадження процесуального рішення (скасування постанови прокурора). У клопотанні також містилось прохання запису на особистий прийом до заступника Генерального прокурора І.В. Мустеці на найближчу дату представника Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвоката Поляновського В.Г.

Зазначена заява розглянута Офісом Генерального прокурора та за результатами її розгляду представнику потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокату Поляновському В.Г. надана відповідь від 20.05.2024 за №09/2/1-5979-22 та за підписом заступника начальника першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

У відповіді зазначено, що скасування постанови прокурора не відноситься до процесуальних дій, а є процесуальним рішенням, тому відсутні підстави для розгляду клопотання в порядку статті 220 КПК України, а також для задоволення клопотання, оскільки у відповідності до статті 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання ж в таку діяльність забороняється.

11.06.2024 представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокатом Поляновським В.Г. подано Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці в межах кримінального провадження №12021162510000384 скаргу на перевищення повноважень заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора. У скарзі адвокат просив записати його на особистий прийом до заступника Генерального прокурора І.В. Мустеці на підставі пунктів 5, 6 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора, особисто розглянути клопотання потерпілого, скасувати постанови прокурорів, об`єднати матеріали кримінальних проваджень в одне провадження.

Зазначена заява розглянута Офісом Генерального прокурора та за результатами її розгляду представнику потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокату Поляновському В.Г. надана відповідь від 20.06.2024 за №09/2/1-5979-22 та за підписом начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

У відповіді зазначено, Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, врегульований Порядок прийому громадян в Офісі Генерального прокурора на виконання статті 22 Закону України «Про звернення громадян». Попередній запис громадян на особистий прийом до Генерального прокурора та його заступників здійснюється на підставі письмової заяви громадянина, в якій викладається суть порушеного питання та до якої додаються копії оскаржуваних відповідей за його попередніми зверненнями. Разом з цим, дія Закону України «Про звернення громадян» відповідно до статті 12 цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, установлений кримінально-процесуальним законодавством. Таким чином, підстави для організації особистого прийому заступником Генерального прокурора із вказаних питань наразі відсутні.

Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора у відповіді зазначено, що для ініціювання цього питання дисциплінарна скарга подається до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Щодо прийняття процесуальних рішень в кримінальному провадженні у відповіді зазначено, що у відповідності до статті 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а втручання в таку діяльність забороняється.

13.06.2024 представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокатом Поляновським В.Г. подано Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці в межах кримінального провадження №12021162510000384 скаргу на перевищення повноважень заступником начальника відділу Офісу Генерального прокурора, в якій адвокат просив записати його на особистий прийом до заступника Генерального прокурора І.В. Мустеці на підставі пунктів 5, 6 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ініціювати притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора, особисто розглянути клопотання потерпілого, скасувати постанову прокурора.

Зазначена заява розглянута Офісом Генерального прокурора та за результатами її розгляду представнику потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» адвокату Поляновському В.Г. надана відповідь від 20.06.2024 за №09/2/1-5979-22 та за підписом начальника управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора.

У відповіді зазначено, що Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора від 06.08.2020 №363, врегульований порядок прийому громадян в Офісі Генерального прокурора на виконання статті 22 Закону України «Про звернення громадян». Попередній запис громадян на особистий прийом до Генерального прокурора та його заступників здійснюється на підставі письмової заяви громадянина, в якій викладається суть порушеного питання та до якої додаються копії оскаржуваних відповідей за його попередніми зверненнями. Разом з цим, дія Закону України «Про звернення громадян» відповідно до статті 12 цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг, установлений кримінально-процесуальним законодавством. Таким чином, підстави для організації особистого прийому заступником Генерального прокурора із вказаних питань наразі відсутні.

Щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу Офісу Генерального прокурора в відповіді зазначено, що для ініціювання цього питання дисциплінарна скарга подається до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Щодо прийняття процесуального рішення в кримінальному провадженні в відповіді зазначено, що у відповідності до ст. 36 КПК України прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а втручання в таку діяльність забороняється.

Посилаючись на неправомірність дій та бездіяльності відповідача, що виразились у неправомірному, на думку позивача, обмеженні у праві на особистий прийом керівництвом органу прокуратури, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР. Також, цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Частиною 1 статті 1 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За правилами частини 1 статті 2 Закону №393/96-ВР законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

За визначеннями, наведеними у статті 3 Закону №393/96-ВР, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Згідно статті 4 Закону №393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Згідно статті 7 Закону №393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

У статті 12 Закону №393/96-ВР визначено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру".

Згідно статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Статтею 18 Закону №393/96-ВР передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

знайомитися з матеріалами перевірки;

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону №393/96-ВР керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян зобов`язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Законом від 09.08.2023 №3302-IX, який набрав чинність з 07.09.2023, внесено зміни у частину 3 статті 22 Закону №393/96-ВР, де визначено, що порядок прийому громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Також, згідно частини 4 статті 22 Закону №393/96-ВР усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Слід враховувати, що 06.08.2020 наказом Генерального прокурора за №363 затверджено Інструкцію про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України.

Зазначена Інструкція міститься у загальному доступі на веб сайті Верховної Ради України.

Інструкція №363 розроблена відповідно до статті 40 Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", "Про статус народного депутата України", "Про комітети Верховної Ради України", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", "Про захист персональних даних", "Про електронні документи та електронний документообіг", Указу Президента України від 07 лютого 2008 року №109 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування", процесуального законодавства, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до положень пунктів 4, 17 Розділу І, пунктів 1, 2, 10, 11, 15 Розділу VІ Інструкції №363 (яка діяла на час спірних правовідносин) звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, вирішуються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян.

Особистий прийом громадян в органах прокуратури проводиться Генеральним прокурором, заступниками Генерального прокурора, керівниками обласних і окружних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, відповідальними підрозділами, а також іншими працівниками органів прокуратури за дорученням керівництва.

Генеральним прокурором та його заступниками, керівниками обласних прокуратур прийом громадян проводиться за попереднім записом.

Організація прийому громадян Генеральним прокурором, заступниками Генерального прокурора, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками покладається на відповідальні підрозділи або проводиться за їхнім безпосереднім дорученням

Попередній запис громадян на особистий прийом до Генерального прокурора та його заступників, керівника обласної прокуратури здійснюється відповідальним підрозділом на підставі письмової заяви громадянина, в якій викладається суть порушеного питання та до якої додаються копії оскаржуваних відповідей за його попередніми зверненнями. Запис розпочинається наступного дня після проведення зазначеними керівниками особистого прийому та завершується за п`ятнадцять днів до передбаченої графіком дати здійснення прийому.

Заступники Генерального прокурора приймають громадян з питань незгоди з діями чи рішеннями, прийнятими за результатами розгляду їхніх звернень керівником самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, керівником обласної прокуратури, а також з питань зволікання, тривалого неприйняття ними рішень.

Виходячи з обставин справи, судом першої інстанції правильно враховано, що клопотання від 02.05.2024 та 03.05.2024 подані Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці саме представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» в межах кримінального провадження №12021162510000384, обґрунтовані виключно порушенням вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні.

Також, у клопотаннях зазначено, що такі (клопотання) подаються на підставі статей 56, 220 КПК України та підлягають розгляду на підставі частини 6 статті 36, статті 220 КПК України, окрім прохання щодо особистого прийому, містять прохання про скасування постанов прокурора та об`єднання кримінальних проваджень в одне провадження.

Скарги адвоката Поляновського В.Г. від 11.06.2024 року та від 13.06.2024 року подані Заступнику Генерального прокурора І.В. Мустеці в межах кримінального провадження №12021162510000384 як представником потерпілого – Громадської організації «Центр захисту інвалідів» в порядку КПК України, обґрунтовані виключно порушенням вимог КПК України під час здійснення досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні.

У скаргах зазначено, що такі (скарги) подані на підставі статей 36, 56, 220 КПК України, окрім прохання щодо особистого прийому, містять прохання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи Офісу Генерального прокурора, розгляду скарг в порядку частини 6 статті 36, статті 220 КПК України, скасування постанов прокурора, тощо.

Слід також зауважити на тому, що статтею 303 КПК України врегульовано питання стосовно рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

Також, частинами 2, 3 статті 303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що звернення (скарга, клопотання), подане в межах Кримінально-процесуального кодексу України, підлягають розгляду в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Дія ж Закону України «Про звернення громадян» на порядок розгляду такого звернення не поширюється.

Так само, відповідно до статті 45 Закону України «Про прокуратуру» рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому КПК України.

Відтак, враховуючи зміст та вимоги скарг і клопотань, слід визначити, що порядок розгляду цих клопотань і скарг встановлений кримінальним процесуальним законодавством і такі звернення позивача мають розглядатися в порядку КПК України. При цьому, главою 26 цього Кодексу врегульований такий порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

З наведеного слідує правильність висновку суду першої інстанції й про те, що на розгляд клопотань й скарг позивача, поданих в межах КПК України, не розповсюджуються положення Закону України «Про звернення громадян», в тому числі положення статті 22 цього Закону, якими врегульований порядок особистого прийому громадян.

Також, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: доповідати клопотання та скарги на прийомі в посадових і службових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів та давати пояснення щодо суті клопотань і скарг.

Дійсно, адвокату надано право на прийом його посадовими і службовими особами, але такий прийом має бути здійснений у відповідності до вимог законодавства, зокрема при зверненні адвоката із заявою в порядку Закону України «Про звернення громадян».

Натомість, у спірному випадку, адвокат діє від імені потерпілої сторони, тобто учасника кримінального провадження, порядок особистого прийому громадян передбачений саме положеннями Закону України «Про звернення громадян», які, враховуючи зміст та вимоги скарг і клопотань, до поданих звернень не застосовуються.

Під час вирішення справи судом першої інстанції також обґрунтовано враховано, що згідно частини 1 статті 2, частини 1 статті 5 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав шляхом визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача за відсутності зобов`язальної частини не призведе до відновлення цих прав, здійснення особистого прийому, про який просить позивач, при тому що звернення позивача розглянуті.

При цьому, апеляційний суд враховує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції судом надавався позивачеві строк для уточнення позовних вимог, зокрема, для визначення зобов`язальної частини позову. Однак, позивач зауважив на тому, що спосіб захисту порушеного права обраний ним самостійно і такий, за його розсудом, є ефективним.

Щодо доводів апелянта про не забезпечення йому права на участь у судовому засіданні в суді першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 12 КАС України визначений перелік справ, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження, і даний спір до цього переліку не включений. Отже, в цій частині апеляційної скарги колегія суддів також не встановила порушень суду першої інстанції норм процесуального права.

Підсумовуючи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до положень статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Центр захисту інвалідів» – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 травня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 30.07.2026 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

Г.П. Казанчук